Яготинський районний суд Київської області
Cправа №: 382/991/25
3/382/2/26
11 лютого 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., за участю секретаря Голованова В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328517 від 12.05.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 12.05.2025 року о 18 год. 45 хв. гр. ОСОБА_1 в м. Яготин Бориспільського району Київської області по вул. Рокитнянська 8, керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Крім того до Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№328526 від 12.05.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП, в якому зазначено, що 12.05.2025 року о 18 год. 45 хв. гр. ОСОБА_1 в м. Яготин Бориспільського району Київської області по вул. Рокитнянська 8, керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маяка синього і червоного кольору, чим порушив вимогу п.п.2.4. та 8.9 «б» ПРД .
Постановою судді Яготинського районного суду Київської області від 23.01.2026 року справи про адміністративне правопорушення справа № 382/991/25 провадження № 3/382/2/26, справа № 382/992/25 провадження № 3/382/3/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачений ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єднано в одну справу та присвоїти їй єдиний унікальний номер № 382/991/25 провадження № 3/382/2/26.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Представник Полянська С.В. направила клопотання про закриття провадження по справі за ст. 122-2 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 , вину не визнає, адміністративне правопорушення не вчиняв, ПДР не порушував, не керував транспортним засобом взагалі, не був зупинений поліцейськими, відповідно не отримував вимогу про зупинку транспортного засобу, взагалі та за допомогою проблискового маяка синього і червоного кольору, в процесі спілкування з поліцейськими став жертвою їх свавілля та тиску з працівниками тцк та сп. З протоколом серії ЕПР1 № 328526 не згоден, вину за ст. 122-2 КУпАП не визнає в повному обсязі та просить закрити справу ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо відсутності в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення: Відповідно до ст. 122-2 КУпАП, відповідальність наступає за не виконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Таким чином, суб'єктом даного адміністративного правопорушення є - водій, який керує транспортним засобом і на законну вимогу Поліцейського не зупиняє транспортний засіб. Наголошує, на відсутності в матеріалах справи доказів винуватості та взагалі події адміністративного правопорушення, що знаходять своє підтвердження в Поясненнях особи, яка притягується до відповідальності:
1. Відсутності транспортного засобу нібито під керуванням ОСОБА_1 ;
2. Відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 ;
3. Відсутності руху транспортних засобів у тому числі поліцейського транспортного засобу;
4. Відсутності доказів законної вимоги поліцейського про зупинку нібито тз під нібито керуванням ОСОБА_1 ;
5. Відсутності увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору про нібито застосування, яких вказано в Протоколі;
6. Відсутності зупинки тз під керуванням ОСОБА_1 .
7. Відсутності порушень Ковальчуком п. 2.4 та 8.9.б , 2.4 ПДР;
8. Відсутності свідків про, що зазначено в Протоколі в п. 9;
9. Суть скоєння адміністративного правопорушення викладене в Протоколі не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, Поліцейські спотворюють реальність, яка відображає складання адміністративних матеріалів, додані до матеріалів справи матеріали прямо спростовують один одного та є доказом протиправних та незаконних дій працівників поліції відносно ОСОБА_1 та пряме не виконання порушення вимог ст. 251 КУпАП, щодо збирання для суду доказів винуватості.
Також направила клопотання про закриття справи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину не визнає, адміністративне правопорушення не вчиняв, ПДР не порушував не керував транспортним засобом взагалі, не був зупинений поліцейськими, відповідно не отримував вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, взагалі та за допомогою проблискового маяка синього і червоного кольору, не керував транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, не отримував законну вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, не відмовлявся від проходження огляду, в процесе спілкування з поліцейськими став жертвою їх свавілля та тиску з працівниками тцк та сп. З протоколом серії ЕПР1 № 328517 не згоден, вину за ст. 130 КУпАП не визнає в повному обсязі .
Щодо відсутності в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення:
Відповідно до ст. 130 КУпАП, відповідальність наступає за керування в стані сп'янінням або відмова водіями від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, суб'єктом даного адміністративного правопорушення є - водій, який керує транспортним засобом.
Згідно ст. 251 КУпАП поліція має обов'язок збирання доказів винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доказів керування руху транспортного засобу та виконання функцій водія саме ОСОБА_1 та доказів законності/дійсності огляду на стан сп'яніння, суду заборонено самостійно вишуковати, а особа, яка притягується має презумпцію невинуватості.
Наголошує, на відсутності в матеріалах справи доказів винуватості та взагалі події адміністративного правопорушення, що знаходять своє підтвердження в Поясненнях особи, яка притягується до відповідальності та матеріалами справи:
1. Відсутності транспортного засобу нібито під керуванням ОСОБА_1 ;
2. Відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 ;
3. Відсутності руху транспортних засобів у тому числі поліцейського транспортного засобу;
4. Відсутності доказів законної вимоги поліцейського про зупинку нібито тз під нібито керуванням ОСОБА_1 ;
5. Відсутності увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору про нібито застосування, яких вказано в Протоколі;
6. Відсутності зупинки тз під керуванням ОСОБА_1 .
7. Відсутності порушень ОСОБА_2 п. 2.4 та 8.9.б , 2.4 ПДР;
8. Відсутності свідків про, що зазначено в Протоколі в п. 9;
10.Відсутності законної пропозиції пройти огляд відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції 1452;
11.Наявні докази поліцейської провокації зокрема (18 год.48 хв.) - «У Вас є 3 варіанта, пройти на місці, відмовитися або пройти в лікарні», що на думку поліцейської ОСОБА_3 є законною пропозицією.
12.Поліцейські здійснювали тиск одночасно з тцк на ОСОБА_1 для складання адміністративних матерів;
13.Відсутній АКТ огляду;
14.Докази скоєння адміністративного правопорушення- Відмова від проходження огляду о 18 год 45 хв -відсутні;
15.Відсутні докази порушення п. 2.5 ПДР взагалі;
Відповідно до п. 27 Постанови пленуму ВСУ, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, шо знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Стаття 266 КУпАП імперативно встановлює наступне: особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 не вчиняв інкриміновані правопорушення, не був водієм, не керував ТЗ, відповідно не міг порушити ПДР та відмовитися від проходження огляду водіями на стан сп'яніння.
Таким чином поліцейські спотворюють реальність, яка відображає складання адміністративних матеріалів, додані до матеріалів справи матеріали прямо спростовують один одного та є доказом протиправних та незаконних дій працівників поліції відносно ОСОБА_1 та пряме не виконання, порушення вимог ст.. 251 КУпАП, щодо збирання для суду доказів винуватості.
Згідно суб'єктивного складу інкримінованих правопорушень, суб'єкт водій, що визнається керуванням транспортними засобами, тобто функції водія під час руху згідно п. 27 постанови Пленуму ВСУ №14
В матеріалах справи не міститься інформації про те, яким чином поліцейський встановив саме «факт керування» ОСОБА_1 в час та за адресою; вказаною в протоколі та взагалі, докази відсутні в порушення ст. 251 КУпАП.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом- виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, шо «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Тобто, при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорту, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно обставин; керування транспортним засобом і порушень ПДР на чому наголошував ВСУ в своїй Постанові ВСУ №14.
Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Об'єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.
Тобто, докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні, як і будь які щодо порушення ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, через його не причетність або взагалі відсутності даної події.
Окрім того, в матеріалах справи містяться відеозаписи виготовлені з порушенням розділів ІІ,ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС 'України від 18 грудня 2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що у процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Самі відеофайли відображають подію, яка немає жодного відношення до обставин, які викладені у Протоколі, і тому не можуть бути взяті до уваги судом як доказ винуватості.
Вважає, що адміністративні матеріали встановлюють саме невинуватість ОСОБА_1 , відсутність складу, події адміністративного правопорушення в його діях та прямо вказують на неправильність складання протоколів та інших матеріалів справи, порушення поліцейських норм чинного законодавства України при складанні адміністративних матеріалів, зокрема протоколів про адміністративне правопорушення обов'язок щодо належного складання якого, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Поліцейські спотворюють реальність, яка відображає законне складання адміністративних матеріалів, додані до матеріалів справи матеріали прямо спростовують один одного.
Таким чином, в матеріалах справи не має, належних та допустимих доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, щодо винності ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене просила закрити провадження по справі у відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення відповідальність якого передбачена за ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Полянська С.В. зазначила про підстави закриття провадженя по справі за ст. 122-2 КУпАП з огляду на строки визначені ст. 38 КУпАП. Крім цього, також вважає, що підлягає до закриття провадження за ч.1 ст.130 КУпАП з огялду на відсутність доказів в матеріалах справи, керування ОСОБА_4 транспортним засобом, як і відсутня відмова від проходження відповідного огялду на стан сп'яніння, а свідками дані неправдиві свідчення, які є суперечливими. Крім цього, зазначає про нелюдське поводження працівниками поліції відносно ОСОБА_1 , яким було подано відповідну заяву до поліції.
З показань свідка ОСОБА_5 даних в судовому засіданні вбачається, що достовірно крім цього складання протоколу чи була присутня при інших правоплорушення ОСОБА_1 і чи були такі, не може вказани. Оскільки багато правопоршників, і вона не пам'ятає всих в повній мірі. Вона була присутня при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .. Отже, того дня були відповідні відпрацювання разом з РТЦКта в районі «Калиями» було помічено авто, на якому при повороті водій не ввімкнув показника повороту, тому йому на службовому автомобілі було увімкнено проблисковий маячок синього і червоного кольору та звуковий сигнал, проте водій пришвидшив рух та не реагував на вказівку зупинитись. Дане авто було весь час в їх полі зору, там був лише один водій ОСОБА_1 , оскільки не значна відстань була, то було видно. При закінченні асфальтного шляху, розпочався шлях з грунтової дороги виїхавши на цей шлях ОСОБА_1 вибіг з авто і побіг та за ним побіг її колега. Дорога там ямчата, і ОСОБА_1 чи оступився та упав, чи упав як біг, і колега підбігши підняв його за руку і повів до службового авто. Потім було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: виражений запах алкоголю, тому було запропоновано на місці ОСОБА_1 , пройти відповідне тестування, пропонувала і вона, і колега, в тому числі і проходження відповідного огляду на стан сп'яніння в лікарні. Подробиць не пам'ятає, оскільки вона процює 1 добу через 2 доби, і багато провопорушення з того часу минуло, тому і не пам'ятає всих дрібниць, і що було далі, бо вона пішлда допитувати чоловіка, який спостерігав за цією ситуацією, і бачив як зупинилось авто, як водій втікав. Оскільки ОСОБА_1 ледь не наїхав цій людині на спину, яка працювала на городі поряд. Тим часом її напарник ОСОБА_6 здійснював дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 при запитанні щодо його втікання, відповів, що здійснював дані дії через те, що вживав спиртне. ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом та чекали відповідну іншу особу для передачі авто. Не пам'ятає чи складавсь протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за неувімкнення показника повороту, оскільки до нього могла бути застосована ст.22 КУпАП.
З показань свідка ОСОБА_6 даних в судовому засіданні вбачається, що він складав матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 перебуваючи на добовому чергуванні разом з ОСОБА_5 .. Та під час патрулювання у відповідному районі м.Яготин виявили автомобіль ВАЗ номер та колір він вже не пам'ятає, який при повороті праворуч не увімкнув показник повороту, тому було дано вимогу про зупинку даному транспортному засобу і увімкнено маячок синього і червоного кольору. Але водій даного авто не реагував на дану вказівку і пришвидшив рух, вони їхали за ним. Вказане авто виїхало на грунтову дорогу і на відповідне покриття де неподалік працював чоловік на городі, і він ледь не наїхав на нього. Вибігши з авто ОСОБА_1 побіг тікати, а він за ним, ОСОБА_1 біг і чи спотикнувся, впав, він подав йому руку, підняв і запропонував пройти до службового автомобіля для встановлення особи та виявив запах алкоголю від ОСОБА_1 , тому потім було запропонувано проходження огляду на стань сп'яніння на місці, в тому числі і в медичному закладі, в нього запитувалось декілька разів, чи відмовився він, не пам'ятає, але складався протокол про адмінстративне правопорушення за п.2.5 ПДР України. Він почав складати відповідні адміністративні матеріали щодо незупинки транспортного засобу та за ст.130 КУпАП. При складнні матеріалів був він, ОСОБА_5 та 2 працівника РТЦК, оскільки спільно відпрацьовували того дня щодо осіб ухилянтів. В подальшому виявлилось, що ОСОБА_1 ухиляється від військової служби. Не пам'ятає чи складався протокол по адміністративне правопорушення щодо неувімкнення показника повороту відносно ОСОБА_1 , проте оскільки це не значне правопорушення, то могло бути застосовано попередження в даному випадку. Авто яким керував ОСОБА_1 було передено іншому водієві, а ОСОБА_1 було відсторонено від керування даним транспортним засобом. Він не пам'ятає такого, щоб говорив ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом, після того як заїхав в город людині, і ОСОБА_5 відбирала пояснення в даної людини. Відносно ОСОБА_1 не чинився тиск, ні фізичний, ні моральний, не було нелюдського поводження з ним.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься: протокол про адміністративне правопорушення та його копія серія ЕПР1 №328517 від 12.05.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 року № 1376; протокол про адміністративне правопорушення та його копія серія ЕПР1 №328526 від 12.05.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 122-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 року № 1376; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.05.2025 року; розпискою ОСОБА_7 ; поясненнями ОСОБА_8 ; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4715729 від 12.05.2025 року за ст. 126 ч. 1 КУпАП; довідкою Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 ; довідкою Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області про не наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 протягом року за ст. 130 ч. 1 КУпАП;
Компакт-диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, переглянутим судом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , вказує, що він тікав, бо вживав спиртне та не заперечує того факту, що керував транспортним засобом. Працівник поліції вказує, що він ледь не наїхав на чоловіка, який працював на городній ділянці. При встановлені особи ОСОБА_1 , вказує , що має посвідчення водія та вказує, що самовільно залишив військову частину. При роз'ясненні щодо необхідності проходження огляду на стан сп'яніння, та наслідків відмови від проходження такого огляду, ОСОБА_1 не вказує про бажання проходити такий огляд, проте вказує, що не заперечує щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення і він сплатить штраф. Проте, пропонує працівнику поліції неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн., щоб його не позбавляли права керування транспортним засобом. Працівник поліції пояснює, що за це передбачена кримінальна відповідальність, проте ОСОБА_1 продовжує пропонувати і надалі, тому працівником поліції повідомлено про даний факт та викликано відповідний підрозділ, щодо розслідування даного факту. Далі було зазначено працівниками поліції про відсторонення від керування ОСОБА_1 та передачі права керування іншому водієві. На відео також, чоловік, що знаходився на городній ділянці повідомляє, що бачив, як чоловік керував авто, і ще б два метри, і він би на нього наїхав, а потім бачив як цей чоловік втікав, а за ним біг працівник поліції.
Захисником було дадано заяву ОСОБА_1 щодо перевищення працівниками поліції своїх повноважень відносно ОСОБА_1 та дані відомості було внесено до ЄРДР. При цьому захисник зазначає, що працівниками поліції було застосовано нелюдське поводження. Зазначає, що на даний час підозру не вручено, вирок відсутній.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до п. 8.9. вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником міліції: а) жезлом або рукою, що вказує на цей транспортний засіб; б) за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) за допомогою гучномовного пристрою; г) за допомогою спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у місці, на яке йому буде вказано, з дотриманням правил зупинки.
Санкція частини 1 статті 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
У відповідності до протоколу про адміністративні правопорушення ЕПР1№328526 від 12.05.2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП зазначено, що вказане правопорушення мало місце 12.05.2025 року.
Отже, станом на дату розгляду справи минув, встановлений ст. 38 КУпАП, тримісячний строк накладення на особу адміністративного стягнення.
В силу ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
В силу п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Отже, в силу ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає до закриття, в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт керування особою транспортним засобом, з встановленими ознаками алкогольного сп'яніння, та дані ознаки не спростовуються наявними у справі доказами, що є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях особи елементів правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, так як з відео не вбачається, щоб особи одягнені у формений одяг поліції перевищували свої повноваження під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та самої події, стороною захисту не наведено і при розгляді справи судом не встановлено.
Даючи оцінку доводам, викладеним стороною, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", "Проніна проти України"). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Наведені стороною захисту аргументи ніяким чином не спростовують наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вони не спростовують дані, в тому числі й відеозапис, що підтверджує поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відхиляє клопотання сторони захисту про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи особу ОСОБА_1 характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, а також становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється Законом України «Про судовий збір», сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, 40-1, 268, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та піддати штрафу на користь держави, стягнувши з нього 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300 з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягувачем за цією постановою є державний орган Головне управління Національної поліції в Київській області.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106).
Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідільності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому повної постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду
Строк пред'явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Повний текст постанови складено 16 лютого 2026 року.
Суддя Кисіль О. А.