17.02.2026 Провадження по справі № 3/940/93/26
Справа № 940/153/26
Іменем України
17 лютого 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Косович Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 217237 від 19.01.2026 року вбачається, що 19.01.2026 року близько 22 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно дочки свого співмешканця ОСОБА_2 а саме ображала її нецензурними словами, чим порушила її спокій.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнала, зазначила, що вони з потерпілою не є членами сім'ї і спільно не проживають.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері сім'ї і захисту прав членів сім'ї. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що є членом сім'ї особи, яка вчинила насильство, суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі прямого чи не прямого умислу.
Тобто, зазначений склад адміністративного правопорушення, пов'язується з вчиненням насильства будь-якого характеру між членами сім'ї.
Положеннями ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мали спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу та взаємної відповідальності і фактично не пов'язані сімейними правами та обов'язками, оскільки не є членами сім'ї.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому в її діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя: Т.П.Косович