Справа № 357/1769/26
3/357/1184/26
13 лютого 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАД № 969244 від 17 січня 2026 року та ВАД № 968281 від 23 січня 2026 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНКОПП: в матеріалах справи не вказано, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності притягалась:
1) відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП (далі - протокол),
17 січня 2026 року о 03 год 00 хв ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої батьківські обов'язки, внаслідок чого її син перебував без нагляду дорослих по вул. Шевченка, 87, м. Біла Церква, при цьому малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота та хитку ходу, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Окрім того, 23 січня 2026 року о 02 год 18 хв ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої батьківські обов'язки, в наслідок чого її син малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи по вул. Шевченко, 87, в м. Біла Церква, магазин «Фора» викрав алкогольні напої, а саме «Маренго» 1 л, 15% спирту і «Капітан Морган» 0,5л, 40 % спирту та в подальшому їх вживав перебуваючи у під'їзді буд. АДРЕСА_2 , правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 вину визнала, надала пояснення, які повністю узгоджуються з тими, які зазначені у протоколі.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, що, окрім її пояснень, стверджується:
- протоколом, де зазначено, що «17 січня 2026 року о 03 год 00 хв ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої батьківські обов'язки, внаслідок чого її син перебував без нагляду дорослих по вул. Шевченка, 87, м. Біла Церква, при цьому малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота та хитку ходу, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП».
«23 січня 2026 року о 02 год 18 хв ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої батьківські обов'язки, в наслідок чого її син малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи по вул. Шевченко, 87, в м. Біла Церква, магазин «Фора» викрав алкогольні напої, а саме «Маренго» 1 л, 15% спирту і «Капітан Морган» 0,5л, 40 % спирту та в подальшому їх вживав перебуваючи у під'їзді буд. №95 по вул. Шевченка в м. Біла Церква, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП».
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 17 та 23 січня 2026 року;
- відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року ОСОБА_1 приягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Отже, за таких обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на обставини та характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягалася, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винної в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у нижній межі санкції штрафу за вказане адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отже, розмір штрафу становить 100 х 17 = 1700 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, суддя вважає за необхідне, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як інваліда ІІ групи (посвідчення серія НОМЕР_1 ).
Згідно із п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 184 КУпАП, суддя
матеріали справ про адміністративні правопорушення ЄУН 357/1769/26, 3/357/1184/26, ЄУН 357/1773/26, 3/357/1186/26 об'єднати в одну, присвоївши їй ЄУН 357/1769/26, 3/357/1184/26.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА