Справа № 357/2153/26
3/357/1325/26
12.02.2026 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 23.10.2024 органом 0534, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 178 КУпАП,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 331789 від 08.02.2026, 08.02.2026 о 00:53 год на АЗС «Маршал» по проспекту Незалежності в м. Біла Церква Київської області ОСОБА_1 чинив злісну непокору працівникам поліції, що виражалось у відмові виконати вимогу про припиненя вчинення адміністративного правопорушення, що полягало нецензурній лайці на адресу працівників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 185 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він разом із товаришем відпочивав у ресторані «Арарат». Потім вони вийшли із закладу і розійшлися у різні сторони, товариша забрали до ТЦК, а на нього напали якісь невідомі, які його побили. Він декілька годин десь пролежав, а коли опритомнів пішов на заправку, щоб йому викликали допомогу. Всього він не пам'ятає, оскільки був у полоні і у нього є певні розлади здоров'я. До тями він прийшов лише у відділку поліції. Поліцейських він не ображав, можливо в контексті говорив якісь лайливі слова.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов наступних висновків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
У ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Під час розгляду справи з'ясовано суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Веренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, є обов'язковим елементом для кваліфікації дій за ст. 185 КУпАП.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
До протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 посадовою особою, яка складала протокол додано протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 093380 від 08.02.2026 щодо ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_3 від 08.02.2026; відеозапис із нагрудних камер поліцейських, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, на переглянутому судом відеозаписі не зафіксовано наполегливого, неодноразово повтореного законного розпорядження працівника поліції припинити правопорушення та не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від його виконання.
Враховуючи вище наведене, суддя вважає, що матеріали справи не містять фактичних даних, які б підтверджували сам факт злісної непокори законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов'язків ОСОБА_1 , будь-яких доказів на підтвердження вчинення ним інкримінованого йому правопорушення матеріали справи не містять, а наявний відеозапис не підтверджує обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, тому встановити одну із складових адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме наявність об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, неможливо.
Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП в діях ОСОБА_1 ..
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 185, 221, 247, 254, 256, 279, 283, 285 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА