Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/11/26
16 лютого 2026 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді Піщуліної І.С.,
з секретарем Ярошенко В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №7670382 у сумі 47320 гривень, у тому числі: 13000 гривень - заборгованості за тілом кредиту, 34320 гривень - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом. Також просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 10 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем було укладено в електронній формі кредитний договір №7670382, за умовами якого відповідачу було надано в кредит грошові кошти в сумі 13000 гривень. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти, зобов'язання за вказаним правочином щодо їх повернення не виконала, у результаті чого виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладених з позивачем договорів факторингу первісний та наступні кредитори відступили належне їм право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище кредитним договором й має право вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, цією ж ухвалою було витребувано письмові докази у акціонерного товариства «Універсал Банк».
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача просить розгляд справи здійснювати без його участі, відповідач про причину неявки суд не повідомила.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 10 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту №7670382 (далі-Договір 1), згідно з яким останній було надано кредит у сумі 13000 гривень строком на 360 днів, з фіксованою процентною стандартною ставкою за користування кредитом у розмірі 2,20 % за кожен день користування кредитом та зниженою процентною ставкою 1,54 % в день, за умови сплати споживачем до 09 квітня 2024 року або протягом наступних трьох календарних днів коштів у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку, або часткового дострокового повернення кредиту (пункти 1.3., 1.4., 1.5. Договору 1).
Відповідно до пункту 1.2. Договору 1 на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктом 1.4. Договору 1 визначено, що періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до договору.
Відповідно до пункту 1.8. Договору загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою складає 102960 гривень, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 100386 гривень.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка: за стандартною ставкою 47541,10% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 27361,92% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту: за стандартною ставкою складає 115960 гривень, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 113386 гривень (пункти 1.9., 1.10. Договору 1).
Згідно з пунктом 2.1. Договору 1 кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .
Суму кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту 10 березня або 11 березня 2024 року. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з пунктом 2.1. договору (пункти 2.1., 2.2., 2.4. Договору 1).
Пунктом 9.6. Договору 1 передбачено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично та стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.
10 березня 2024 року позивачем через платіжну систему ТОВ «Пейтек» було перераховано відповідачу та зараховано на її банківський рахунок № НОМЕР_2 , емітент платіжної картки акціонерне товариство «Універсал Банк», номер платіжної картки № НОМЕР_3 , грошові кошти у сумі 13000 гривень.
Факти укладання договору про надання споживчого кредиту та перерахування відповідачу коштів за договором підтверджується копіями договору про надання споживчого кредиту №7670382 з Додатком №1, що підписані сторонами договору електронними підписами, зокрема, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3021 (а.с. 7-16), паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами договору електронними підписами, зокрема, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором МХ5758 (а.с. 17-19), листом товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» №20241113-1/1 від 13 листопада 2024 року (а.с. 30-31), листом акціонерного товариство Універсал Банк» №БТ/Е-3733 від 04 лютого 2026 року (а.с. 103), рухом коштів по картці від 02 лютого 2026 року (а.с.104).
23 жовтня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23.10/24-Ф (далі-Договір 2), за яким перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, який є Додатком до договору та його невід'ємною частиною, у тому числі і до відповідача, що підтверджується копіями Договору 2 з додатками та платіжної інструкції №166 від 30 жовтня 2024 року (а.с. 39, 40-48).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників. Перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (пункти 1.1., 1.2. Договору 2).
На підтвердження факту переходу права грошової вимоги до відповідача надано копії акту прийому-передачі Реєстру боржників від 23 жовтня 2024 року та Реєстру Боржників (а.с.48,49-50).
16 травня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу №16/05/25-Е (далі-Договір 3), відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що свідчать копії договору факторингу з додатками до нього (а.с. 53-57), платіжних інструкції №459 та №460 від 27 листопада 2025 року, № 465 від 28 листопада 2025 року (а.с. 51,52).
Цим договором факторингу передбачено, що право вимоги - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договорів. За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників (пункт 1.1. Договору).
За пунктом 1.2. цього договору перехід права вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. На підтвердження на підтвердження факту переходу права вимоги до відповідача надано копію акту прийому-передачі Реєстру боржників від 16 травня 2025 року, реєстру прав вимоги до Договору 3 (а.с.58, 59-60).
Згідно з карткою обліку договору (розрахунок заборгованості), сформованої товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (а.с. 34-38), станом на 22 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором 1 становить: основний борг - 13000 гривень, за процентами за користування кредитом - 34320 гривень.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №7670382, сформованої позивачем (а.с. 61), вбачається, що станом на 01 листопада 2025 року заборгованість відповідача за основним боргом становить 13000 гривень, за процентами за користування кредитом - 34320 гривень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що між первісним кредитором, право вимоги після якого набув позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, за яким первісний кредитор виконав усі взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач порушила договірні зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором й має сплатити позивачу, до якого перейшло право вимоги за цим договором, заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування ним.
Крім того, представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 7000 гривень.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник надав копії договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с. 66-67), додаткової угоди №25771055775 від 11 вересня 2025 року до вказаного договору про надання правничої допомоги (а.с. 68), акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с. 65), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10 від 19 жовтня 2018 року (а.с. 64).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на зазначене, й, проаналізувавши надані суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд вважає, що їх розмір є обґрунтованим, а тому вказані витрати в сумі 7000 гривень підлягають відшкодуванню з відповідача.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625-626, 628, 631, 638-639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7670382, укладеним 10 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , в сумі 47320 гривень, з яких: 13000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 34320 гривень- заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул.Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, м.Київ, 02094, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складено 16 лютого 2026 року.
Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА