Справа № 162/88/26
Провадження № 2-а/162/4/2026
16 лютого 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
1.Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
Представник позивача Понікарчик І.А. звернулася до суду з цим позовом через систему «Електронний суд» 02 лютого 2026 року.
Ухвалою від 05 лютого 2026 року у справі відкрито спрощене провадження.
Відповідачем 09 лютого 2026 року подано відзив на позовну заяву.
Справу по суті розглянуто 16 лютого 2026 року без повідомлення сторін.
На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
2. Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R311621 від 21 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач не з'явився у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач доводить, що жодних викликів чи повісток за адресою проживання не отримував, у зв'язку з цим він не міг знати про обов'язок явки до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 не є належним суб'єктом відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки з 29 серпня 2023 року він виключений з військового обліку військовозобов'язаних.
3. Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.
Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 липня 2025 року № 3634 здійснено опіщення ОСОБА_1 для звірки облікових даних та за необхідності проходження медичної комісії.
ОСОБА_1 не прибув у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб.
Отже, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 29 серпня 2023 року другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов'язаних.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» рішення ВЛК про непридатність ОСОБА_1 скасовано.
Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 липня 2025 року № 3634 Любешівську селищну раду зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних та забезпечити їх прибуття за відповідною адресою до 28 липня 2025 року, в тому числі ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАп відносно позивача складено 13 січня 2026 року. З змісту протоколу слідує, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28 липня 2025 року не з'явився за викликом для уточнення даних. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці № 500184 дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. Станом на 04 серпня 2025 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів. Позивачу ставиться у вину порушення абзацу 1 частини першої та абзацу 12 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду.
Відповідно до розписки від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи за частиною третьою статті 210-1 КУпАП на 10 годину 21 січня 2026 року у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із постанови № R311621, яка винесена 21 січня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , слідує, що ОСОБА_1 не з'явився у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці ( стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив правопорушення, передбачене за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. На позивача накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17 тисяч гривень.
5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.
Вивчивши позовну заяву, додані матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини першої, абзацу 12 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідлно до пунктів 1, 3-1 частини першої статті 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад зокрема належать такі делеговані повноваження: забезпечення організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та альтернативну (невійськову) службу, направлення для проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби; сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення розпорядження керівника місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної) або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик військовозобов'язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; здійснення під час мобілізації своєчасного оповіщення і забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів.
Згідно з частиною першою статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов'язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 28, абзацами першим-третім пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року (далі - Порядок), виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 46 Порядку повістки для оповіщення представниками структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, підприємств, установ, організацій доставляються керівнику районної (міської) держадміністрації (військової адміністрації), керівнику виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, керівнику підприємства (установи, організації) разом із розпорядженням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів оповіщення резервістів та військовозобов'язаних.
Згідно з абзацом другим підпунктів 1, 2 пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Таким чином, у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення для суб'єктів владних повноважень частина друга статті 77 КАС є спеціальною нормою по відношенню до частини першої статті 77 КАС, а тягар доказування у випадку заперечення проти позову покладається на відповідача.
Відповідно до фабули правопорушення позивачу ставиться у вину неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом. Між тим, відповідачем не подано доказів вручення повістки позивачу відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 липня 2025 року № 3634. Відтак неможливо спростувати твердження ОСОБА_1 , що він повістки не отримував, а відтак об'єктивно не міг знати про обов'язок явки до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, відповідачем не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу проступку, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
З огляду на викладене суд не вбачає доцільним продовжувати аналіз та мотивувати рішення в частині вказаних у позовній заяві інших підстав для скасування оскаржуваної постанови.
6. Питання розподілу судових витрат.
Позивач при поданні позовної заяви сплатив 532,48 гривень судового збору. Крім цього, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 3 тисячі гривень витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС зазначені витрати необхідно стягнути з відповідача.
7. Висновок суду щодо позовних вимог.
Керуючись статтями 242-246, 286 КАС, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R311621 від 21 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 532 (п'ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок судових витрат.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Ім'я позивача: ОСОБА_1 ; місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , РНОКПП позивача: НОМЕР_2 .
Найменування відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ відповідача: НОМЕР_3 .
Суддя В.Д. Глинянчук