Справа № 161/3273/26
Провадження № 2/161/3244/26
про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2026 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови правління Пенсійного фонду України Капінуса Євгенія Валерійовича, Начальника Головного Пенсійного фонду України у Волинській області Неклеси Лесі Анатоліївни, Міністра соціальної політики та єдності України Улютіна Дениса Валерійовича про стягнення недоотриманої та невиплаченої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, -
11.02.2026 року позивач звернулась до суду з цим позовом.
Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому її необхідно залишити без руху, з наступних підстав.
При зверненні до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, відповідно до положення ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити в тому числі найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін (позивач, відповідач, третя особа (якщо є), їх місцезнаходження або місце проживання, зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов.
Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позові зазначається повне найменування відповідача (організаційно-правова форма діяльності згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
Відповідно ч. 2 ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
Тлумачення змісту статті 51 Цивільного процесуального кодексу України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
Всупереч наведеному, позивач в якості відповідачів вказує посадових осіб, які перебувають у трудових відносинах із суб'єктом владних повноважень та здійснюють повноваження від його імені (без зазначення ідентифікуючих даних осіб, зокрема, вказано код ЄДРПОУ та адресу юридичної особи, в той час як відповідачем вказано саме фізичну особу).
Відтак, дані щодо відповідача та їх реквізити потребують уточнення.
Суд також зауважує, що вказані особи не можуть виступати належними відповідачами у даній справі, а тому позивачу необхідно уточнити склад учасників справи та надати суду виправлену редакцію позовної заяви з її копіями для сторони відповідача.
Згідно із нормами матеріального права, позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову він повинен навести фактичні обставини справи.
Згідно положень статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Таким чином, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Зі змісту позову вбачається, що позивачем не зазначено перелік норм права, на які вона посилається в обґрунтування позовних вимог.
Крім того, у позові міститься дві прохальних частини (а.с.7, 10), що позбавляє суд можливості ідентифікувати вимоги ОСОБА_1 належним чином.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Разом із тим, враховуючи вимоги процесуального закону, формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням ЦПК України.
Таким чином, позивачу слід уточнити або змінити формулювання позовних вимог, конкретизувати обраний ним спосіб захисту у відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України з метою найефективнішого захисту судом його порушених прав та зазначити перелік правових норм на підставі яких подається позов.
Всупереч вимогам п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позові не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Всупереч вимогам п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позові відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, всупереч вимогам п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позові відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, позивач не виконала вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (додатки позову для двох відповідачів не надано).
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення нарахованої та недоотриманої пенсії батька саме в порядку спадкування.
Однак, відомості про звернення до нотаріуса з метою оформлення спадкових справ в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості в подальшому визначити дійсне коло спадкоємців померлого спадкодавця.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови правління Пенсійного фонду України Капінуса Євгенія Валерійовича, Начальника Головного Пенсійного фонду України у Волинській області Неклеси Лесі Анатоліївни, Міністра соціальної політики та єдності України Улютіна Дениса Валерійовича про стягнення недоотриманої та невиплаченої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк