Справа № 522/1736/26-Е
Провадження № 2-з/522/106/26
16 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Юлія Вікторівна, розглянувши заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 разом із позовною заявою ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», про визнання права власності,-
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», про визнання права власності, у якій позивча просить визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: машиномісце/паркомісце № НОМЕР_1 (реєстраційний номер 01.3074924.4645434.20250626.47.5570.66) загальною площею 13,8 кв. згідно з Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 243/М від 03.04.2019; стягнути з Споживчого товариства «Сузір'я Будова» на користь позивача суму штрафних санкцій згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 243/М від 03.04.2019 р. у розмірі 47 281,66 гривень.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Разом з позовом до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 - адвоката Дімітріу В.В. надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд» про визнання права власності, в якій заявниця просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості, а саме а саме: машиномісце/паркомісце № НОМЕР_1 (реєстраційний номер 01.3074924.4645434.20250626.47.5570.66) загальною площею 13,8 кв.м. за місцезнаходженням Україна, Одеська область, Одеській район, місто Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Д.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, представник зазначає, що предметом спору між сторонами є визнання за позивачем права власності на машиномісце № НОМЕР_1 у будинку за адресою АДРЕСА_1 , згідно Договору асоційованого членства № 243/М від 03.04.2019, укладеного з СТ «Сузір'я Будова» та за яким внесено пай в розмірі 458561,00 гривень. Відповідачі викладають у публічний доступ на сайті Будови та у публічно доступному Телеграм-каналі «Будова (официальний)» інформацію про те, що квартири та інші об'єкти будуть оформлюватися виключно для членів СТ «Сузір'я Плюс» за доплату, інакше передаватимуться іншим особам, а члени СТ «Сузір'я Будова», у тому числі позивач, нібито втратили майнові права. Об'єкт спору - машиномісце АДРЕСА_2 - знаходились/знаходяться у відповідачів, а саме: у СТ «Сузір'я Будова» у період 17.02.2023 - 01.02.2024 - на правах права власності на об'єкти незавершеного будівництва (житловий будинок та паркінг); у ТОВ «УВГП-Система» у період з 01.03.2024 - об'єкти незавершеного будівництва (житловий будинок та паркінг) були передані від СТ «Сузір'я Будова» до ТОВ «УВГП-Система», про що свідчить Акт № 1 від 01.03.2024 ; у СТ «Сузір'я Плюс» у теперішній час, про що СТ «Сузір'я Плюс» само визначає у зверненнях публічних мереж, а саме сайт Будови та Телеграм-каналі «Будова (офіційний)». У групі месенджеру Телеграм «Будова (официальный канал)» у публічному доступі розміщується інформація щодо примушення вступати до кооперативу СТ «Сузір'я Плюс» за значні доплати та погрози передати проінвестовані об'єкти іншим особам. На сайтах реалізації нерухомості вже почала здійснюватися реалізація паркінгів у житловому будинку ЖК «Чотири сезони» за адресою м.Одеса, проспект Лесі Українки 19-21. 23.10.2025 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано Сертифікат ІУ123251010154, яким засвідчена відповідність закінченого будівництвом об'єкту проектній документації та підтверджено готовність до експлуатації об'єкту «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_3 . I черга будівництва (V пусковий комплекс)». Представник позивача вважає, що з урахуванням предмету позову, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі його задоволення з огляду на очевидний характер загрози майну, а саме, можливістю його відчуження (передання, продаж тощо) на користь інших осіб та просить накласти арешт на спірний об'єкт - машиномісце.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 червня 2021 у справі № 308/8567/20, згідно якої системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову; у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Отже, заява про забезпечення позову, подана разом з позовною заявою, має бути розглянута не залежно від вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами та за своїм змістом тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.10.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже зазначене питання є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 викладена правова позиція, згідно якої заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 725/1512/23, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 викладена наступне: під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові від 15.02.2023 у справі № 932/5035/22 Верховний Суд виклав правову позицію, згідної якої при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У постанові від 08.10.2018 у справі № 925/402/18 Верховний Суд зазначив: "Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову."
У заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 зазначає, що предметом спору між сторонами є визнання за позивачем права власності на машиномісце № НОМЕР_1 у будинку за адресою АДРЕСА_1 , згідно Договору асоційованого членства № 243/М від 03.04.2019 р. (далі - Договір), укладеного з СТ «Сузір'я Будова» та за яким внесено пай в розмірі 458561,00 гривень.
Позивні вимоги до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд» про визнання права власності на машиномісце АДРЕСА_4 , пред'явлені ОСОБА_1 .
В той же час до позовної заяви представником позивача додані докази, які можуть свідчити про наявність спору між ОСОБА_1 та відповідачами, зокрема: договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 243/М від 03.04.2019, стороною якого є ОСОБА_1 ; лист Споживчого товариства «Сузір'я Будова», адресований ОСОБА_1 .
Докази існування спору між ОСОБА_1 та відповідачами, ані до позовної заяви, ані до заяви про забезпечення позову не додані.
З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд не має права самостійно змінювати позивача/заявника у справі.
Суд також не вбачає підстав за власною ініціативою вносити виправлення у написання імені заявника, оскільки у матеріалах справи відсутні копії паспорту заявника або інших документів, з яких можливо встановити наявність чи відсутність помилки у написанні імені заявника у заяві про забезпечення позову.
Таким чином, станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову суду не надані докази того, що між сторонами, зокрема, між ОСОБА_1 та відповідачами, дійсно існує спір.
З огляду на викладене,у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 149-151, 153, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви про забезпечення позову, подану адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 разом із позовною заявою ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд», про визнання права власності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА