Справа №735/1568/25
Провадження по справі № 2/735/63/2026
Іменем України
16 лютого 2026 року селище Короп
Коропський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Балаби О.А.,
з участю секретаря судового засідання - Редько А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 26 822,82 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та на оплату професійної правничої допомоги в сумі 11 200,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка не виконує умови договору.
Ухвалою судді від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.01.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили ознайомлення відповідачки з умовами договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів, відсутні докази, що відповідачка його взагалі підписувала та ознайомлювалась з його умовами. Крім того, з виписки з особового рахунку з 03.12.2022 по 03.09.2024 неможливо встановити коли та в якому розмірі і на який рахунок надавався кредит відповідачці. Зазначена виписка не відображає руху коштів по рахунку, як вони використовувались та чи взагалі використовувались, в якому розмірі, коли розпочато користування карткою, нарахування відсотків. Інформація про рух коштів по картковому рахунку не надавалась. Позивачем не надано будь-якої інформації та доказів, що відповідачка взагалі отримувала карту АТ «Мегабанк». Крім того, позивачем на підтвердження набуття права нового кредитора не додано належних та допустимих доказів.
У судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача та відповідачка у судове засідання не з'явились про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлялись завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.12.2020 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2020.0001.22358 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана Заява Договір.
Сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив, що ця Заява - Договір, Договір з Додатками у сукупності складають єдиний Договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті так i в інших частинах Договору (п. п. 1 п. 7 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).
Також Клієнт своїм підписом підтвердив, що з усіма умовами Договору (з урахуванням публічної частини Договору, яка розміщена на офіційному сайті Банку www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com.ua, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний (п. п. 3 п. 7 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).
Максимальний ліміт кредитної лінії 200 000 гривень. Строк кредиту - 12 місяців. Процентна ставка - базова - 56 % відсотків річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 87,30 відсотків річних.
Відповідно до пункту 2 кредитного договору, банк відкрив клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою та поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи.
Відповідно до пункту 6 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, він набирає чинності з моменту підписання Заяви - Договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмежною.
24 грудня 2020 року відповідачка підписала власноручно паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування, у пункті 6 зазначено, що наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту становить 80,00% річних від простроченої суми за весь період прострочення..
Однак, свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідачка не виконала.
З довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03.09.2024 у ОСОБА_1 сформувалась заборгованість у загальному розмірі 26 822,82 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом - 9 463,96 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 17 358,86.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № TBD.2020.0001.22358 від 24.12.2020 в сумі 26 822,82 грн, що складається з 9 463,96 грн заборгованості за основною сумою боргу, 17 358,86 грн заборгованості за відсотками.
27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12.
Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № 1/12 від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № TBD.2020.0001.22358 від 24.12.2020 на загальну суму 26 822,82 грн, що складається з 9 463,96 грн заборгованості за основною сумою боргу, 17 358,86 грн заборгованості за відсотками.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, Заява - Договір № TDB.2020.0001.22358 від 24.12.2020 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
У договорі сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.
Відповідачка була обізнана із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилась, підписавши кредитні документи. Своїми діями відповідачка погодилась з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.
Суд зазначає, що відповідачка, підписавши договір, підтвердила те, що ознайомилася з текстом договору та Правилами, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодилася з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, була обізнана про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Верховний Суд підкреслив, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Отже, виписки за договором № TBD.2020.0001.22358 від 24.12.2020 року є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій та свідчить про користування кредитом та утворення заборгованості за кредитним договором.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлена договором, сплачена ТОВ «ФК «Єврокредит», у судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідачки на законних підставах.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених ТОВ «ФК Єврокредит» витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, додатком № 2 до договору про надання правничої допомоги «Вартість послуг (Прейскурант)» від 01 липня 2025 року, акт приймання - передачі послуг з правничої допомоги.
Згідно частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 902/347/18.
Зважаючи на те, що відповідачка ніяким чином не заперечувала проти стягнення з неї витрат на правничу допомогу та не просила про її зменшення, суд не вправі самостійно втручатись у дане питання, тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України,
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитнимдоговором у розмірі 26 822, 82 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот двадцять дві гривні вісімдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 11 200,00 грн (одинадцять тисяч двісті гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено 16.02.2026.
Суддя: О.А. Балаба