Справа № 576/299/26
Провадження № 2-о/576/21/26
16 лютого 2026 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
Головуючого судді Мазура С.А.,
за участі:
секретаря Горлинської Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кролевецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
Заявник ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Балицького Богдана Олександровича, в електронній формі через систему «Електронний суд» звернулася до Глухівського міськрайонного суду Сумської області із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, а саме, просить встановити факт народження дитини: ОСОБА_2 в м. Маріуполь Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері - ОСОБА_1 , громадянки України, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану України та отримання відповідного свідоцтва про народження. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь народилася дитина жіночої статі від батьків, що не перебувають у шлюбі: ОСОБА_1 , громадянки України, та ОСОБА_3 , громадянина російської федерації. Відповідно до положень ст. 145-147 Сімейного кодексу України, дитині визначено прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_2 . Заявник зазначає, що обрала для доньки прізвище батька ОСОБА_2 , з метою збереження єдності сім'ї, ідентифікації дитини та захисту її прав. Місцем народження дитини та місцем проживання заявника - матері дитини, є територія тимчасово окупована м. Маріуполь Донецької області, де діяльність державних органів влади України, в тому числі органів державної реєстрації актів цивільного стану України, припинена та фактично не здійснюється. Заявник не має статусу внутрішньо переміщеної особи, що перемістилась на підконтрольну територію України внаслідок окупації російською федерацією, а тому не має іншого документально підтвердженого місця проживання на території України, крім ТОТ м. Маріуполь. Таким чином, оскільки факт народження дитини відбувся на тимчасово окупованій території України, заявник не може отримати свідоцтво про народження дитини в органах РАЦС Міністерства юстиції України. За вказаних обставин, з метою захисту прав дитини, заявник просить у судовому порядку встановити факт народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь Донецької області, для подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану України та отримання відповідного свідоцтва про народження.
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися.
Заінтересована особа у судове засідання свого представника не направила.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.
Відповідно ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За правилами п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Додана до заяви копія паспорта громадянина України свідчить, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, є громадянкою України.
Для підтвердження факту народження дитини, заявником долучено свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане на бланку Донецької Народної Республіки Приморським відділом ЗАГС Маріупольського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки від 18 листопада 2024 року, де зазначено, що матір'ю дитини ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Маріуполь Приморського району Донецької Народної Республіки російської федерації, є ОСОБА_1 , громадянка України, а батьком є ОСОБА_3 , громадянин російської федерації, та довідку про народження № 58 від 30.11.2024, видану Приморським відділом записів актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької Народної Республіки.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про громадянство України", особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства. Крім того в заяві зазначено, що заявниці необхідно отримати свідоцтво про народження встановленого законодавством України зразка, оскільки постало питання підтвердження його громадянства та реалізації в подальшому доньці належних їй прав та свободи громадянина України.
Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно частини першої статті 144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Як вже зазначалось, відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у визначених Законом випадках підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно з листом-роз'ясненнями Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021 при зверненні до суду осіб із заявами про встановлення факту смерті або народження на тимчасово окупованій території України не вимагається подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.
Суд вважає, що народження дитини є юридичним фактом, який має наслідки припинення, зміни або виникнення багатьох правовідносин, тому має безпосереднє значення для реалізації особою своїх прав, а саме, встановлення факту народження дитини має для заявника юридичне значення, оскільки це необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану в України та отримання відповідного документу, а саме свідоцтва про народження згідно з вимогами чинного законодавства України, а в подальшому для отримання паспорту громадянина України, свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує його особу.
Враховуючи вище викладене та надані представником заявника докази на підтвердження народження дитини, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України підлягає задоволенню, та необхідно встановити факт народження дитини ОСОБА_2 в м. Маріуполь Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України.
Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 293, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь Донецької області, від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.А. Мазур