13.02.2026 Справа №607/13871/25 Провадження №2-а/607/70/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кантелюк Т.-Т.Ю. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №61/195 від 08.04.2025.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №61/195 від 08 квітня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 25 500 грн. Підставою прийняття спірної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 нібито не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк і місце, зазначені в повістці, у зв'язку з чим посадова особа дійшла висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. Позивач із постановою не погоджується та вважає її протиправною, оскільки повістку він не отримував, належним чином про виклик не повідомлявся, а тому висновок про “неприбуття за повісткою» зроблено без встановлення ключової обставини - факту належного вручення або належного повідомлення. Позивач не міг вчинити адміністративне правопорушення, оскільки у відповідача відсутні докази, що на вказану у повістці дату, а саме 02.03.2025 його було оповіщено, згідно п. 41 Постанови №560, а отже у позивача не було умислу вчиняти правопорушення. Під час розгляду справи належними доказами не підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від отримання повістки, оскільки така відмова має бути підтверджена актом відмови та відеозаписом із фіксацією відмови. Відсутність таких доказів не дає підстав для притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, постанова № 61/195 від 08 квітня 2025 року є протиправною та необґрунтованою, винесеною без належного повідомлення позивача і без доведення факту вручення повістки, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 08 грудня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 61/195 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 25 500 грн.
Із постанови слідує, що під час звіряння військово-облікових даний встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебуває у розшуку. Із наявних даних виявлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не з'явився на 18 год. 00 хв. 02.03.2025 по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до повістки №248/2414. Оскільки 03.01.2025 року було виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення та негайно зроблено на ім'я начальника Тернопільського районного управління поліції Головного управління поліції в Тернопільській області звернення №1651 від 06.03.2025 року щодо доставляння громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Із наявних даних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не з'явився на 18 годину 00 хвилин 02.03.2025року по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до повістки №191/2866. ОСОБА_1 від отриманої повістки відмовився, про що складено акт фіксації відмови від підпису повістки від 02.03.2025 року. У зв'язку із вказаним ОСОБА_1 здійснив правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-УІІ та буде закінченим з прийняттям Президентом України) відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог абз. 5 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та підпунктів 1,2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов 'язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Однак позивач не згоден з вищезазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, а саме постановою №№ 61/195 від 08 квітня 2025 року, оскільки, як зазначає представник позивача у позовній заяві, до постанови не долучені докази, які б підтверджували скоєння позивачем адміністративного правопорушення, у постанові відсутня конкретизація фактичних обставин справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день. Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352 (далі по тексту Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
На виконання пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити територіального центру комплектування та соціальної підтримки про поважність причин не прибуття за повісткою.
Судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП на підставі спірної постанови № 61/195 від 08 квітня 2025 року, слугувало неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці.
Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення: вчинення такого порушення особою в особливий період.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
Зі змісту даної постанови №61/195 від 08 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці.
Відповідно до пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
У порушення вимог вищевказаного законодавства, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, або не надано належного підтвердження фіксації відмови ОСОБА_1 від отримання повістки, що є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.
Так, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності своїх рішень та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у постанові №61/195 від 08.04.2025 року, тому відсутні підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Окрім цього, у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Так, судовим розглядом встановлено, що відповідачем не зазначено у повістці, з якою метою ОСОБА_1 необхідно було з'явитись до ТЦК та СП, що також в свою чергу є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною та такою, що винесена з порушенням установленої процедури.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що постанову №61/195 від 08.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення, винесену т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 25 500,00 грн слід скасувати.
Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати необхідно стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як ОСОБА_1 не було їх сплачено при подані адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Адміністративний позов представника ОСОБА_1 - адвоката Кантелюка Томаша-Теодора Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №61/195 від 08.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень, а провадження у справі - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави суму судового збору, що становить 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду складено 13 лютого 2026 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський