Справа № 299/2523/16-ц
Провадження № 22-ц/4806/1593/25
про залишення апеляційної скарги без руху
26 січня 2026 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Мелай Євгеній Михайлович, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2016 року та ухвалу цього ж суду від 08 грудня 2025 року у справі № 299/2523/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Мелай Є.М., як особи, які не брали участі у справі, подали апеляційну скаргу, сформовану у системі «Електронний суд» 22.12.2025, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.10.2016 та ухвалу цього ж суду від 08.12.2025 у справі № 299/2523/16-ц.
Вказану справу витребувано із Виноградівського районного суду Закарпатської області.
В поданій апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення від 26.10.2016, яке мотивовано тим, щоапелянти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довідались про існування оскаржуваного рішення тільки 30.09.2024 (раніше вони про нього не знали і не могли знати), 08.12.2025 року їм відмовлено у перегляді рішення за нововиявленими обставинами. У зв'язку з наведеним, просили суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження рішення від 26.10.2026.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Наведена норма процесуального права не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Заявник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Установлено, що рішення Виноградівського районного суду від 26 жовтня 2016 року ухвалено без участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції бере до уваги той факт, що скаржниці не знали про розгляд зазначеної справи на день постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до розписки, що міститься у матеріалах справи, копію судового рішення від 26.10.2016 представник скаржниць - адвокат Мелай Є.М. отримав 30.09.2024.
Апеляційну скаргу подано 22.12.2025, тобто через рік і два місяці з дня отримання повного судового рішення. При цьому, слід зазначити, що помилкове обрання адвокатом процедури перегляду рішення за нововиявленими обставинами замість подання апеляційної скарги не може вважатися об'єктивною перешкодою, яка заважала вчасному зверненню до суду апеляційної інстанції.
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21 (провадження № 11-102заі24).
Відтак підстави наведені представником скаржниць для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними.
Згідно з ч.3 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з чим скаржнику необхідно звернутись до апеляційного суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску, з наданням відповідних доказів.
Щодо апеляційного оскарження ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2025 суд зазначає наступне.
Апеляційна скарга подана в межах строку встановленого положеннями статті 354 ЦПК України, втім така не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та її мотивації, такі стосуються лише рішення Виноградівського районного суду від 26.10.2016, а в чому ж полягає незаконність та необґрунтованість ухвали від 08.12.2025 скаржником, в апеляційній скарзі окрім назви судових рішень, що оскаржуються та її прохальної частини, нічого не зазначено.
Відтак, апеляційна скарга не відповідає вимогам пп. 5, 6 ч.2 ст. 356 ЦПК України, оскільки в апеляційній скарзі мають бути зазначені, крім рішення, що оскаржується, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Отже, апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали суду слід також залишити без руху, а скаржницям надати строк для усунення недоліків шляхом оформлення апеляційної скарги із урахуванням наведених вище вимог та подачі виправленої скарги до апеляційного суду разом із доказами надсилання усім учасникам справи копії виправленої апеляційної скарги.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк в частині поновлення строку - у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2016 рокубуде відмовлено; у разі невиконання інших вимог ухвали - апеляційна скарга буде вважатись неподаною і повернеться особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Наведені представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Мелаєм Євгенієм Михайловичем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2016 року- визнати неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Мелай Євгеній Михайлович, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2016 рокута ухвалу цього ж суду від 08 грудня 2025 року - залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Г. Собослой