Ухвала від 10.02.2026 по справі 303/977/20

Справа № 303/977/20

Закарпатський апеляційний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/21/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.01.2026.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 07.01.2026 ОСОБА_5 звернулася із заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026, постановленої за результатами розгляду її скарги на бездіяльність слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області у кримінальному провадженні за № 12020070120000068 щодо розгляду клопотання від 12.10.2025.

В даній заяві ОСОБА_5 , зазначаючи мотиви прийняття ухвали від 02.01.2026, просить роз'яснити, чи стосується заборона на звернення до слідчого лише обмеження щодо певних видів клопотань чи стосується усіх її вимог про отримання інформації; яким чином її право на ознайомлення з процесуальними діями та рішеннями слідчого забезпечується відповідно до принципу рівності сторін та ст. 2, 7, 8, 9 КПК України; чи може вона, як свідок, подавати клопотання щодо отримання інформації про хід слідства та інших учасників провадження, навіть якщо це не передбачено ст. 220 КПК у частині права на звернення з клопотанням. Також ОСОБА_5 просила надати роз'яснення щодо змісту та правових наслідків ухвали від 02.01.2026 у справі № 303/977/20 та вказати, яким чином вона може реалізувати своє право на отримання інформації про хід кримінального провадження у ролі свідка.

Ухвала слідчого судді від 09.01.2026 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення судового рішення мотивована тим, що ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026 складена відповідно до вимог ст. 372 КПК України, з посиланням на норми діючого процесуального закону, із конкретним зазначенням слідчим суддею мотивів прийнятого ним рішення, судове рішення є чітким, зрозумілим і таким, що не припускає іншого тлумачення. Дана ухвала будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, не містить. Зміст ухвали відповідає вимогам кримінального процесуального закону, вона викладена у ясній формі, чітко та послідовно, зрозумілими реченнями та не містить у собі труднощів для розуміння її точного змісту. Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді від 02.01.2026 роз'яснення не потребує, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовив.

-2-

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді від 09.01.2026 скасувати та постановити нову, якою задовольнити подану нею заяву про роз'яснення ухвали слідчого судді від 02.01.2026. Посилається на те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо її процесуального статусу у кримінальному провадженні, оскільки вона в даному випадку є заявником, а не свідком. Стверджує про формальну відмову у роз'ясненні судового рішення, а також про порушення права на доступ до правосуддя.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора та заявника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405, 422 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 372 КПК України передбачено вимоги до змісту ухвали суду першої.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

В силу вимог зазначеної норми кримінального процесуального закону, роз'ясненням рішення вважається викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

З приписів наведеної норми кримінального процесуального закону вбачається, що роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Проте, якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення чи його законності, суд відмовляє у роз'ясненні такого рішення.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Натомість, як вбачається з апеляційної скарги та поданої до суду першої інстанції заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді, ОСОБА_5 вважає, що ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026 є незрозумілою та потребує роз'яснення в частині того, чи стосується заборона на звернення до слідчого лише обмеження щодо певних видів клопотань чи стосується усіх її вимог про отримання інформації; яким чином її право на ознайомлення з процесуальними діями та рішеннями слідчого забезпечується відповідно до принципу рівності сторін та ст. 2, 7, 8, 9 КПК України; чи може вона, як свідок, подавати клопотання щодо отримання інформації про хід слідства та інших учасників провадження, навіть якщо це не передбачено ст. 220 КПК України у частині права на звернення з клопотанням, а також щодо змісту та правових наслідків ухвали від 02.01.2026 у справі № 303/977/20, зокрема, яким чином вона може реалізувати своє право на отримання інформації про хід кримінального провадження у ролі свідка.

На переконання колегії суддів, порушені питання не можуть бути вирішені, в порядку визначеному ст. 380 КПК України, оскільки особа, яка подала заяву та

-3-

апеляційну скаргу, фактично не погоджується з висновками наведеними в ухвалі слідчого судді від 02.01.2026 з підстав незаконності та необґрунтованості судового рішення, а не у зв'язку з тим, що воно є незрозумілим.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції в даному випадку позбавлений правових повноважень давати правову оцінку по суті щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді Мукачівського районного суду Закарпатської області від 02.01.2026 у справі № 303/977/20 (провадження 1-кс/303/1477/25), та відповідно, роз'яснювати її зміст, оскільки дані вимоги апеляційної скарги не узгоджуються з положеннями ст. 380 КПК України, відповідно до яких, тільки суд, який ухвалив рішення, вправі роз'яснювати своє рішення.

Крім того, апеляційний суд зауважує й про усталену практику ЄСПЛ щодо дотримання принципу юридичної визначеності, як одного з аспектів верховенства права.

Так, ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» у п. 40 рішення зазначив «Суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді в порядку ст. 380 КПК України, за наведеними у ній доводами, а наведені доводи щодо незрозумілості ухвали слідчого судді від 02.01.2026, не стосуються передбачених законом підстав роз'яснення судового рішення, яке є зрозумілим та доступним для сприйняття, і таким, що не припускає варіантності свого тлумачення, тому апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.01.2026, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026 у справі № 303/977/20 (провадження 1-кс/303/1477/25).

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді