Ухвала від 16.02.2026 по справі 440/4392/25

УХВАЛА

16 лютого 2026 року

м. Київ

справа №440/4392/25

адміністративне провадження №К/990/1079/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Радишевської О.Р., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року

у справі № 440/4392/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якій просив:

- визнати дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови у внесенні змін до наказу ГУНП в Полтавській області № 81 о/с від 12.02.2025 та у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції за 32 повних календарних років служби протиправними;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області встановити позивачу вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції 32 повних календарних роки, шляхом внесення змін до наказу ГУНП в Полтавській області від 12.02.2025 № 81 о/с;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби в поліції за 32 повних календарних років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документу про сплату судового збору в розмірі 1937 грн 92 коп.

28 січня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання про долучення доказів разом з платіжною інструкцією.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

В обґрунтування скаржник зазначає, що суди попередніх інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 160/5671/21, від 06 вересня 2022 року у справі № 640/10625/21, від 25 квітня 2018 року у справі № 810/1541/13-а щодо застосування ст. 78 КАС України.

Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Зазначає, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також судова справа має для мене виняткове значення для скаржника, оскільки дані рішення в подальшому будуть прецедентами ігнорування попередніх рішень судів, які набрали законної сили, що по суті є недопустимим в правовій державі і призведе до правового нігілізму.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 440/4392/25.

Витребувати із Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/4392/25.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді О. Р. Радишевська

А. Г. Загороднюк

Попередній документ
134108560
Наступний документ
134108562
Інформація про рішення:
№ рішення: 134108561
№ справи: 440/4392/25
Дата рішення: 16.02.2026
Дата публікації: 18.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (16.02.2026)
Дата надходження: 07.01.2026
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії