16 лютого 2026 року
м. Київ
справа №560/18137/25
адміністративне провадження № К/990/4427/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №560/18137/25, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 18 жовтня 2016 року по 31 грудня 2022 року за виключенням вже виплаченої частини індексації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 18 жовтня 2016 ро по 31грудня 2022 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): у період з 18 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року, - січень 2008 року, у період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2020 року -березень 2018 року, в період з 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2022 року - жовтень 2020 року, з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби з 01 січня 2019 року по 19 травня 2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби з 01 січня 2019 року по 19 травня 2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2019-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в сторону збільшення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за періоди: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2019 року; з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також усіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, а також усі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також усі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, тощо), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у п'ять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду: документу про сплату судового збору; доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Судом апеляційної інстанції установлено, що ухвалу суду від 16 січня 2026 року скаржником отримано в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» у цей же день.
Водночас, у встановлений судом строк, апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 16 січня 2026 року. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків до суду також не надано.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №560/18137/25 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.
29 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №560/18137/25.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 16 січня 2026 року апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №560/18137/25 була залишена без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України та скаржнику надано строк на їх виправлення протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
У встановлений судом апеляційної інстанції строк апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув, клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги не надав.
З огляду на те, що в установлений судом строк апелянтом не було виконано вимог ухвали суду та зазначені судом недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, Сьомий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки скаржником у встановлений судом строк не усунуто.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №560/18137/25 необхідно відмовити.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору Судом не вирішується.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №560/18137/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович