16 лютого 2026 року
м. Київ
справа №420/29568/25
адміністративне провадження № К/990/4371/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 01.08.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 01.08.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24, за весь час затримки з 19.03.2020 (наступний місяць після недовиплати) по 31.07.2025.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
29 січня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що розгляд адміністративної справи № 420/29568/25 Верховним Судом матиме на меті встановлення відповідності та єдності позицій судів першої та апеляційної інстанцій відносно наявності обов'язку виплати індексації юридичною особою, яка не є правонаступником ліквідованої юридичної особи.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а не правильність обчислення індексації грошового забезпечення відповідною юридичною особою.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має неабияке виняткове значення для усього суспільства, оскільки стосується питання правильності виплати бюджетних коштів в умовах воєнного стану в Україні.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, позаяк твердження скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Не підтвердженим є те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов