16 лютого 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 758/13418/23
Суддя в суді першої інстанції: Казмиренко Л.В.
Провадження № 33/824/531/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Марченка М.С., розглянувши апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України на постанову Подільського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року у справі про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДП «Авіком-Рівне» (код ЄДРПОУ 30559953), податкова адреса: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, офіс 602) за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, -
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 123-125).
Не погодившись з вказаною постановою, 23 жовтня 2025 року представник Енергетичної митниці - Холодкова О.С. направила до суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про визнання директора ДП «Авіком-Рівне» ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 4 376 227,36 грн. з конфіскацією цих товарів (а.с. 128-145).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначала, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, що призвело до невірних висновків.
Вказувала, що відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та від Public Company «Orlen Lietuva» інформації, сертифікат якості від 01.11.2022 № 126101 литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався (відомості про сертифікат якості з таким номером у підприємства відсутні).
Саме директор ДП «Авіком-Рівне» ОСОБА_1 вчиняв активні дії щодо ввезення/митного оформлення (оскільки є імпортером) товару - дизельного палива та у подальшому введення його в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави від виробника до споживача та несе відповідальність за її відповідність вимогам технічного регламенту (постанова Кабміну № 927 від 01.08.2013).
Питання організації та дотримання правил поставки товару є частиною господарських правовідносин між директором ДП «Авіком-Рівне» і комерційною фірмою «Evija» за укладеним контрактом, і не є предметом аналізу судів при вирішенні справ про порушення митних правил.
Об'єктивною стороною вчиненого ОСОБА_1 правопорушення є вчинення останнім дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підставі для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом а саме сертифікату якості від 01.011.2022 № 126101.
Директор ДП «Авіком-Рівне» ОСОБА_1 чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії (надання митному органу сертифікату якості від 01.11.2022 № 126101), ввів в обіг паливо дизельне невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристика, на підставі документів, одержаних незаконним шляхом, та свідомо припускав настання шкідливих наслідків. Вказані дії характеризуються умисною формою вини.
Звертала увагу на постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2024 року у справі № 758/13414/23 за аналогічними обставинами (а.с. 128-145).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У судовому засіданні представники апелянта - Швед А.О., Носко Ю.Ю. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Захисники ОСОБА_1 - адвокат Антощук Л.П., адвокат Бартош С.Б. заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили її відхилити.
ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності до суду не прибув, був сповіщений про розгляд справи апеляційним судом про що у справі є докази.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З протоколу про порушення митних правил № 0362/90300/23 від 25 жовтня 2023 року, встановлено, що у період 10.01.2023 та 11.01.2023 через митний кордон України пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки в Україну на адресу ДП «Авіком-Рівне» (м. Рівне, пров. Робітничий, буд. 5, код ЄДРПОУ 30559953) автомобільним транспортом р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , KA3579BB/AA6801PB, KA7262BC/AA6822PB, KA7261BC/AA6824PB та KA7460CE/ НОМЕР_3 був переміщений товар «паливо дизельне, клас F» загальною вагою 117,871 тон, 141,010 тис. л. при 15о С, вартістю 111 905,56 Євро.
Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями: типу «ІМ 40 ЕА» від 11.01.2023 №№ 23UA903220000704U0, 23UA903220000705U9, 23UA903220000706U8, 23UA903220000707U7, 23UA903220000708U6.
Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:
- сертифікат якості від 01.11.2022 № 126101;
- рахунків (invoice) від 09.01.2023 №№ 09/01-2023/AN2, 09/01-2023/AN3, 09/01-2023/AN4, 09/01-2023/AN5, 09/01-2023/AN6;
- міжнародних автотранспортних накладних (CMR) від 09.01.2023 №№ LV-A2/ 09.01.23, LV-A3/ 09.01.23, LV-A4/ 09.01.23, LV-A5/ 09.01.23, LV-A6/ 09.01.23;- контракту від 18.05.2022 № 22-D/0009.
Відповідно до умов контракту від 18.05.2022 № 22-D/0009, укладеного між ДП «Авіком Рівне» в особі директора ОСОБА_1 (покупець) та латвійським підприємством ТОВ Лієпайська Спеціальна Економічна ОСОБА_2 комерційна фірма «Evija» в особі директора ОСОБА_3 (продавець), продавець продає покупцеві паливо дизельне європейського походження.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «паливо дизельне, клас F» походженням з Литовської Республіки. Відповідно до відомостей зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 01.11.2022 № 126101, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 590:2022.
Надалі в протоколі містяться посилання на ст.ст. 198, 335 Митного кодексу України , посилання на постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09.04.2022 року №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» за якими заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з РФ.
Органом, склавшим протокол зазначено, що відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива». Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з РФ та Республіки Білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території РФ та Республіки Білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є РФ та Республіка Білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб'єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 590 (паливо дизельне) або їх аналогів.
Вказано, що з метою дотримання вищезазначених заборон та обмежень, посадовими особами ДП «Авіком-Рівне» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 590 (паливо дизельне) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 01.11.2022 № 126101, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva». Також з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в Європейському Союзі до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару, а саме: рахунки (invoice) від 09.01.2023 №№ 09/01-2023/AN2, 09/01-2023/AN3, 09/01-2023/AN4, 09/01-2023/AN5, 09/01-2023/AN6, в яких зазначено, що країна походження товару є Литва.
Проте, вже 01 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/21 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в РФ, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».
З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 01.11.2022 № 126101, на адресу представництва АТ «Орлен Летува» в Україні направлені відповідні запити (листи від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928 та від 09.06.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/12/2296).
Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні (листи від 20.04.2023 № 63, від 28.04.2023 № 64) та остаточної відповіді від Public Company «Orlen Lietuva» стосовно комерційної інформації щодо сертифікатів якості, наданої листом від 29.06.2023 №D2(115-9)-1451, сертифікат якості від 01.11.2022 № 126101 литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався (відомості про сертифікат якості з таким номером у підприємства відсутні).
Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України митним органам ДП «Авіком-Рівне» було надано документи, а саме сертифікат якості від 01.11.2022 № 126101, що містить відомості про фізико-хімічні показники та виробника товару, факт видачі якого, виробником «Orlen Lietuva» не підтверджено.
Таким чином, зазначав, що посадовими особами ДП «Авіком-Рівне» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне, клас F» загальною вагою 117,871 тон, 141,010 тис. л. при 15о С, вартістю 111 905,56 Євро або 4 376 227,36 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом.
Вказував, що відповідно до частини другої ст. 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами керівником ТОВ «Авіком-Рівне» є громадянин ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення вказується, що в діях керівника ДП «Авіком-Рівне» ОСОБА_1 , наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом (а.с. 1-83).
Закриваючи провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив із того, що ні протокол, ні інші матеріали справи не містять розкриття поняття «документів, одержаних незаконним шляхом», а саме не визначають, у який саме незаконний спосіб чи з порушенням якого порядку ОСОБА_1 було отримано документ - сертифікат якості. Зазначав, що ДП «Авіком-Рівне» є покупцем нафтопродуктів, при цьому згідно з умовами Контракту, саме на продавця латвійське підприємство ТОВ Лієпайська Спеціальна Економічна ОСОБА_2 комерційна фірма «Evija» в особі директора ОСОБА_3 (продавець), покладено обов'язок надати на кожну партію товару сертифікат якості. Вважав, що сертифікат якості від 01.11.2022 № 126101, сам по собі не може вважатися належним доказом вини ОСОБА_1 у порушенні ним митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Звернув увагу, що матеріали справи не містять зазначення, які конкретні дії повинен був вчинити ОСОБА_1 з метою перевірки правдивості зазначених у документах відомостей та які саме дії ним у зв'язку з цим не було вчинено, що вказувало б на наявність в його діях суб'єктивної сторони інкримінованого йому порушення митних правил. Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару, документів, що одержані незаконним шляхом, митними органами не зібрано, наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.
За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
За змістом ст. 483 МК України об'єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
При цьому, відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Згідно положень статті 489 ЦПК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з правилами ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Диспозиція ст. 483 МК України містить вичерпний перелік відомостей, за неправдивість яких передбачена відповідальність.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чиним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості, що передбачено положеннями ст. 54 МК України.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що переміщення через митний кордон України товару відбулось 10 січня 2023 року та 11 січня 2023 року, що підтверджується доказами, а саме: митними деклараціями, рахунки (invoice) від 09.01.2023 №№ 09/01-2023/AN2, 09/01-2023/AN3, 09/01-2023/AN4, 09/01-2023/AN5, 09/01-2023/AN6, в яких зазначено, що країна походження товару є Литва (т. 1 а.с. 7-39).
Проте, 01 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/21 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в РФ, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».
З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 01.11.2022 № 126101, на адресу представництва АТ «Орлен Летува» в Україні направлені відповідні запити (листи від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928 та від 09.06.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/12/2296).
Разом з тим, в матеріалах справи містяться копії експортних митних декларацій країни відправлення, у яких під кодом N003 вказано відповідні сертифікати якості, що підтверджує, що при експорті з країни Європейського Союзу дані документи були наявні у відправника товару та заявлені митним органам країни експорту як товаросупровідні документи.
Також, Енергетичною митницею не подано до суду доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснював переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України чи його декларування. Натомість суд звертає увагу, що у графі 14 митних декларацій вказано декларантом ФОП ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що при переміщенні товарів через митний кордон використано відомості сертифікату якості, які містять посилання на сертифікат «Orlen Lietuva», тобто діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а отже, переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.
Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов'язку покупця товару здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, зокрема і сертифіката якості, який не викликав сумнівів у ТОВ «АВІКОМ РІВНЕ», оскільки мав відповідні показники властивостей щодо класифікації товару.
Посилання на те, що саме директор ТОВ «АВІКОМ РІВНЕ» ОСОБА_1 , вчиняв активні дії щодо ввезення/митного оформлення та у подальшому введення в обіг на ринку України продукцію походження з іншої держави від виробника до споживача, а тому саме ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил, апеляційний суд вважає безпідставними, враховуючи викладене.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 1 ст. 483 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Отже, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України (активна поведінка особи).
Таким чином, згідно диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, умисел полягає у тому, що винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митний кордон України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку, у тому числі і шляхом надання неправдивих відомостей.
Відповідно, суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Для кваліфікації дій за ст. 483 МК України не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали від цього шкідливі наслідки.
Опис об'єктивної сторони ч.1 ст.483 МК України зазначена в протоколах про порушення митних правил - «приховування від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом» суперечить іншим обставинам, які зазначені в протоколах - «сертифікат якості литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався», що свідчить про суперечливість висновку митного органу при встановленні форми діяння (у виді дії) об'єктивної сторони диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, на підставі якої було складено вищевказані протоколи про порушення митних правил, відносно подій, що мали місце.
Директор ТОВ «АВІКОМ РІВНЕ» ОСОБА_1 є кінцевим покупцем товару, а усі товаро-супровідні документи (у тому числі сертифікат якості) виготовлялися на території Європейського Союзу та надавалися продавцем під час переміщення товару з території Європейського Союзу до України, а отже директор ТОВ «АВІКОМ РІВНЕ» ОСОБА_1 , перебуваючи на території України та будучи кінцевим одержувачем товару, не міг вчиняти будь-яких дій щодо отримання будь-яких сертифікатів якості, у т.ч. у незаконний спосіб для переміщення товару з Європейського Союзу до України.
Крім того, доводи апелянта що зазначений в митних деклараціях при переміщенні палива сертифікат якості палива від 01.11.2022 № 126101 не видавався з посиланням на повідомлення представництва Public Compani «Оrlen Lietuva» від 20.04.2023 № 63, від 28.04.2023 № 64 та остаточної відповіді від 29.06.2023 № D2(115-9)-1451 не узгоджуються та суперечать іншим наявним у справі доказам, зокрема повідомленням ОСОБА_5 від 26.10.2023 року за яким щодо сертифікату якості палива від 01.11.2022 № 126101, Компанія підтвердила, що зазначений сертифікат якості є справжнім та за яким Компанія придбала паливо в АВ «Оrlen Lietuva» для перепродажу (пряме залізничне транспортування з нафтопереробного заводу АВ «Оrlen Lietuva» до терміналу SIA RDZ Energy) та продукція була поставлена на SIA RDZ Energy - термінал у Слока (т. 1 а.с. 47-50, 99-101).
При цьому, у доданих до протоколу митних деклараціях (форма МД-2) відправник/експортер зазначений LSEZ SIA v. Biluka komercfirma «EVIJA» 12/16 Upmalas str., Liepaja, Latvija (т. 1 а.с. 13-37).
Разом з тим, ТОВ «АВІКОМ РІВНЕ» не несе відповідальності за правильність заповнення та зміст вищевказаного сертифікату, оскільки отримало його при завантаженні пального на території Європейського Союзу.
Тобто декларування імпорту дизельного палива на території України здійснювалось на підставі документів, наданих вказаному товариству при постачанні товарів з країни ЄС.
Доводи апелянта, що ОСОБА_1 чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії, подавши митному органу сертифікат якості від 01.11.2022 № 126101, є припущеннями, які об'єктивними доказами по справі не підтверджені.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчитиме про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Верховний Суд України у п. 39 своєї постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Переконливих фактичних даних, які б свідчили про умисне надання особою митним органам відомостей, які містяться в товаросупровідних документах на переміщення товарів на територію України, тобто за дії, що були спрямовані на приховування від митного контролю та які б утворювали об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, до суду не надано.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києвавід 13 жовтня 2025 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ДП «Авіком-Рівне» (код ЄДРПОУ 30559953), податкова адреса: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, офіс 602) за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець