13 лютого 2026 року місто Київ
справа № 363/5163/25
провадження№22-ц/824/3823/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Коротюком Михайлом Геннадійовичем,
на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року, постановлену у складі судді Котлярової І.Ю.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення суми авансу за попереднім договором та стягнення штрафу за ухилення від укладення основного договору, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення суми авансу за попереднім договором та стягнення штрафу за ухилення від укладення основного договору.
20 жовтня 2025 року до Вишгородського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Гончар Л.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 694/1086/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н. В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Олефір О. О.про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача адвоката Гончар Л.В. про зупинення провадження у справі.
Зупинено провадження у справі № 363/5163/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення суми авансу за попереднім договором та стягнення штрафу за ухилення від укладення основного договору до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 694/1086/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н.В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Олефір О.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Коротюк М.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала постановлена судом першої інстанції з грубим порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції зупинив провадження у справі з підстав, не передбачених ст. ст. 251 -252 ЦПК України.
Вказує, що паралельний розгляд справ не призведе до подвійного стягнення з відповідача одних і тих самих коштів за попереднім договором, оскільки виконавчий напис від 11 квітня 2025 року №20, на який посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, примусово не виконується.
В оскаржувані ухвалі відсутні обґрунтування неможливості розгляду даної справи до розгляду справи Звенигородським районним судом Черкаської області справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н.В., приватний виконавець виконавчого округу м.К иєва Олефір О.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Гончар Л.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі віднесена до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст.251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2025 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н.В. вчинила виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 20, за яким пропонує стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з повернення суми авансу та штрафу за ухилення від укладання договору купівлі-продажу, за попереднім договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В., 24 січня 2022 року, зареєстрований за № 27, строк виконання зобов'язань за яким настав 24 лютого 2022 року, а саме суму авансу згідно з п. 16 попереднього договору 10 000 доларів США 00 центів, що в еквівалентні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, встановленим станом на 11 квітня 2025 року становить 414 031 грн. та суми штрафу згідно п. 19 попереднього договору 10 000 доларів США 00 центів, що в еквівалентні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, встановленим станом на 11 квітня 2025 року становить 414 031грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 20 000 доларів США, що в еквівалентні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, встановленим станом на 11 квітня 2025 року складає 828 062 грн.
Отже, саме у такий спосіб ОСОБА_1 прийняв рішення захистити своє порушене право.
У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 23 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі № 694/1086/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н. В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Олефір О. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на свою користь суму авансу та штрафу за попереднім договором від 24 січня 2022 року № 27 в розмірі 829726 грн.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки за оскаржуваним виконавчим написом запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з повернення суми авансу та штрафу за ухилення від укладання договору купівлі-продажу, за попереднім договором від 24 січня 2022 року у загальному розмірі 828 062 грн., та у даній справі позивачем порушено питання про стягнення суми авансу та штрафу за попереднім договором від 24 січня 2022 року у розмірі 829 726 грн., тому з метою не допущення подвійного стягнення суд першої інстанції вважав наявними підстави для зупинення провадження у цій справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 13 зазначеного Кодексу також визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. А частина третя цієї ж статті прямо декларує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за захистом свого права, і залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Предметом позову у цій справі є стягнення суми авансу та штрафу за попереднім договором від 24 січня 2022 року № 27 в розмірі 829726 грн. Підставою позову є не укладення основного зобов'язання з вини відповідача ОСОБА_2 .
У справі, до вирішення якої провадження у цій справі зупинено, вирішується питання щодо чинності/не чинності виконавчого напису нотаріуса, виконаного за заявою ОСОБА_1 , на підставі попереднього договору від 24 січня 2022 року № 27 у загальному розмірі 828062 грн.
До визнання судовим рішенням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис є чинним і по своїй суті є виконавчим документом.
Отже, в залежності від чинності виконавчого напису нотаріуса залежить вирішення питання, на які має надати відповідь суд, розглядаючи спір, чи порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду і чи підлягає таке право захисту в судовому порядку (отримання позивачем захисту свого порушеного права в досудовому порядку впливає на висновок суду першої інстанції про наявність або відсутність підстав для задоволення позову).
Сам по собі факт не пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до примусового виконання, не дає підстав при розгляді цієї справи його не враховувати.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у цій справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н.В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Олефір О.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому таку ухвалу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу заявника без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Коротюком Михайлом Геннадійовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус