Ухвала від 04.02.2026 по справі 761/623/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2030/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 761/623/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2026 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.01.2026 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 500 (п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.03.2026 року включно, із визначенням розміру застави у межах 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.01.2026 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не відповідає вимогам КПК України, з огляду на необґрунтовану підозру, відсутність належного суб'єкту інкримінованого злочину, а також недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказує, що інкримінована ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою, з огляду на те, що у матеріалах клопотання відсутній опис конкретного внеску ОСОБА_7 , який би реально полегшив вчинення злочину службовою особою, слідством не доведено існування реальної домовленості між ОСОБА_7 , та будь-якою посадовою особою, а також усвідомлення підозрюваним спільного умислу на одержання неправомірної вигоди саме службовою особою. Намагання стороною обвинувачення кваліфікувати дії за ст. 368 КК України замість ст. 190 КК України або ст. 369-2 КК України є очевидною процесуальною маніпуляцією.

Зауважує апелянт, що стороною обвинувачення не було доведено наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризик впливу на свідків є гіпотетичний, не наведено жодного факту такого впливу, а ризик знищення доказів відсутній, оскільки ключові докази вже вилучені. Водночас, підозрюваний ОСОБА_7 не буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, оскільки має постійне місце проживання, одружений, має вагітну дружину, а також відсутні будь-які докази, що останній не буде з'являтись на виклики до слідчого.

Сторона захисту звертає увагу, що визначений розмір застави є завідомо непомірний для підозрюваного ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025113330000072 від 24.11.2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_7 , діючи за усними вказівками невстановлених осіб, які постійно обіймають посади в Оболонському та Подільському районних у місті Києві територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків (функцій), та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України, являються службовими особами, вчинив неправомірні дії, які полягають у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, у незазначений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.11.2025 року, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Києві, був залучений як пособник до реалізації злочинного плану спільно з невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо скоєння кримінального правопорушення, зокрема, для одержання неправомірної вигоди за вчинення дій щодо зняття особи з розшуку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» для ведення цього реєстру з ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уникнення призову під час мобілізації.

У подальшому, 15.12.2025 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , діючи як пособник в одержанні неправомірної вигоди, перебуваючи у приміщенні ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, буд. 2-Т, в ході консультації ОСОБА_11 щодо можливості зняття останнього з розшуку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» для ведення цього реєстру, з метою переконання ОСОБА_11 у необхідності виконання всіх оголошених умов, повідомив про те, що має знайомих осіб з числа людей, які є керівниками кількох суб'єктів господарювання, які віднесені до об'єктів критичної інфраструктури, за допомогою яких та за сприяння невстановлених службових осіб одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Києва він давно та на постійній основі займається зняттям з розшуку осіб з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг», а також встановленням бронювання від мобілізації, звільненням мобілізованих з приміщень РТЦК та СП тощо за грошову винагороду.

Так, зі слів ОСОБА_7 , він за грошову винагороду у розмірі 3000 доларів США може вирішити питання щодо зняття ОСОБА_11 з розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уникнення призову під час мобілізації та, окрім цього, почувши інформацію про наявність у ОСОБА_11 товариша з аналогічною проблемою, виявив бажання отримати грошову винагороду і від нього та наголосив ОСОБА_11 про необхідність в подальшому передачі грошових коштів і за товариша, але в такому випадку вартість зняття з розшуку для товариша буде коштувати від 3500 до 3700 доларів США.

23.12.2025 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, буд. 2-Т, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема для одержання неправомірної вигоди для таких осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_11 , який діяв під контролем правоохоронних органів, одержав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, що еквівалетно 126 420,00 грн. (ста двадцяти шести тисячам чотирьомстам двадцяти гривням станом на 23.12.2025 за офіційним курсом НБУ) за вирішення питання щодо зняття ОСОБА_11 з розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уникнення призову під час мобілізації.

Окрім цього, ОСОБА_11 , будучи переконаним у позитивному вирішенні питання ОСОБА_7 щодо зняття його з розшуку, 30.12.2025 року у денний час у мобільному додатку «Телеграм» запитав у останнього, чи можна у строк до 09.01.2026 року вирішити питання щодо зняття з розшуку його знайомого, на що ОСОБА_7 відповів, що він найближчим часом має зустрітись з певною людиною, з якою потрібно спочатку закінчити вирішення питання щодо зняття з розшуку самого ОСОБА_11 і одночасно зможе проговорити питання щодо зняття з розшуку його знайомого, але особисто не бачить у цьому проблеми та запевнив, що зможе вирішити питання щодо зняття з розшуку даного громадянина та у разі необхідності інших осіб за грошову винагороду у сумі 3700 доларів США та попросив відправити йому персональну інформацію та документи на ім'я знайомого ОСОБА_11 , а саме всі сторінки паспорта громадянин а України, реєстраційний номер облікової картки платника податків, витяг з «Резерв+», військовий квиток, а також з'ясувати, чи зможе знайомий ОСОБА_11 передати грошові кошти до ранку 31.12.2025, на що ОСОБА_11 відправив ОСОБА_7 у мобільному додатку «Телеграм» фотокопії усіх сторінок військового квитка серії НОМЕР_1 на ім'я свого знайомого ОСОБА_12 .

У подальшому, 07.01.2025 року у мобільному додатку «Телеграм» ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану, щодо скоєння кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Києва, використовуючи мобільний термінал із встановленим мобільним додатком «Телеграм» запитав у ОСОБА_11 , чи готовий його знайомий - ОСОБА_12 завтра (08.01.2026) передати грошові кошти за вирішення питання стосовно зняття його з розшуку та отримавши від ОСОБА_11 позитивну відповідь домовився з ним про зустріч 08.01.2026 орієнтовно на 11 годину на парковці ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 2-Т. 08.01.2026, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи на парковці ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 2-Т, зустрівся з ОСОБА_11 , який в ході розмови висловив прохання ОСОБА_7 зв'язатись з людиною, з якою зустрічався останній з питання зняття з розшуку ОСОБА_11 з метою з'ясування причин такого тривалого вирішення цього питання, на що ОСОБА_7 відмовив аргументуючи це тим, що дана людина зараз знаходиться в дорозі та з ним немає зв'язку, однак в подальшому повідомив, що пізніше цього ж дня він зможе організувати зустріч з цією людиною, щоб поспілкуватись вживу та вони у телефонному режимі домовились про зустріч знову на цьому ж місці приблизно о 15 годині 30 хвилин. У подальшому, 08.01.2026, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи на парковці ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 2-Т, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Києва, з метою одержання неправомірної вигоди, в ході особистої повторної зустрічі з ОСОБА_11 , який діяв під контролем правоохоронних органів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, на прохання ОСОБА_11 з'ясувати причин такого тривалого вирішення питання зняття його з розшуку, здійснив телефонний дзвінок у мобільному додатку «Телеграм» невстановленій особі, який зі слів ОСОБА_7 також займається питанням зняття з розшуку ОСОБА_11 та в ході даної телефонної розмови невстановлена особа повідомила ОСОБА_11 , що по ньому процес уже запущений і уже подана апеляція до суду з метою скасування його розшуку, який буде скасований у строк не більше 2-х місяців, а його знайомого знімуть з розшуку набагато швидше і це питання буде вирішене до кінця наступного тижня.

Після завершення телефонної розмови ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, одержав від ОСОБА_11 , раніше обумовлені грошові кошти в сумі 3 500 доларів США, що еквівалентно 149 485 грн. (ста сорока дев'яти тисячам чотирьомстам вісімдесяти п'яти гривням станом на 08.01.2026 за офіційним курсом НБУ) як неправомірну вигоду за вирішення питання щодо зняття ОСОБА_12 з розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою уникнення призову під час мобілізації.

08.01.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

10.01.2026 року (клопотання датоване 09.01.2026 року) старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 500 (п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.01.2026 року зазначене клопотання старшого слідчого частково задоволено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.03.2026 року включно, із визначенням розміру застави у межах 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з'ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Крім того, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує старший слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а також доведені прокурором під час апеляційного розгляду. Зокрема, ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.

Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Застосовуючи підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.03.2026 року, у межах строку досудового розслідування, слідчий суддя повинен був в ухвалі визначити підозрюваному у відповідності до вимог ст. 183 КПК України обґрунтований розмір застави, а також зазначити які з передбачених ч. 5 статтею 194 цього Кодексу обов'язків будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання старшого слідчого про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, застосувати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків у разі внесення застави з урахуванням вимог КПК України.

Апеляційний суд, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_7 слід визначити заставу у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці України.

Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2026 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 500 (п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.03.2026 року включно, із визначенням розміру застави у межах 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 500 (п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 березня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186), банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків покладених судом визначити строком до 08 березня 2026 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.

З моменту внесення застави підозрювани й ОСОБА_7 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________________ _______________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
134108108
Наступний документ
134108110
Інформація про рішення:
№ рішення: 134108109
№ справи: 761/623/26
Дата рішення: 04.02.2026
Дата публікації: 18.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (27.01.2026)
Дата надходження: 10.01.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТРУБНІКОВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ТРУБНІКОВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ