Справа № 761/624/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2051/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
5 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 наухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, у кримінальному провадженні №22025000000001090 від 17.10.2025,-
Старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000001090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Слідчий вказував, що громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був достовірно обізнані про особливий правовий режим воєнного стану, який введено в Україні з 24.02.2022 у зв'язку зі збройною агресією РФ та настанням, з моменту оголошення рішення про мобілізацію особливого періоду, який передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також про те, що питання мобілізаційної підготовки та мобілізації регулюється вищезазначеними нормативно-правовими актами. Поряд з цим, ОСОБА_8 з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, вчинив злочинні дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, зокрема, шляхом виготовлення підроблених посвідчень військовослужбовців, з метою ухилення військовозобов'язаними громадянами України від мобілізації до Збройних Сил України. Так, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Києві, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2025 року, зустрівшись з раніше йому знайомим громадянином України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залучений до конфіденційного співробітництва, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, запропонував останньому придбати у нього підроблені посвідчення співробітників правоохоронних органів, зокрема Національної поліції України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України за грошову винагороду у розмірі 2000 доларів США. 31.10.2025 ОСОБА_8 , перебуваючи в парку поблизу магазину «Novus» за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8Б, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, переслідуючи корисливий мотив, домовився з ОСОБА_11 за грошову винагороду у розмірі 2000 доларів США виготовити останньому підроблене посвідчення співробітника правоохоронного органу, зокрема Національної поліції України або Головного управління розвідки Міністерства оборони України. В свою чергу, ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 , флеш-накопичувач, на якому були збережені фотознімок останнього та Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» в електронному форматі. У подальшому, 04.11.2025 о 15 годині 45 хвилин ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Києві, у Золотоворітському сквері, на перехресті вул. Ярославів Вал та вул. Володимирської, передав ОСОБА_8 частину раніше обумовленої грошової винагороди у розмірі 1000 доларів США за виготовлення підробленого посвідчення співробітника правоохоронного органу. 28.11.2025 о 15 годині 06 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Києві поблизу станції метро «Золоті ворота», біля скверу, зустрівся з ОСОБА_11 і повідомив останньому, що на теперішній час через нестачу необхідних матеріалів, не може виготовити посвідчення співробітника правоохоронного органу, запропонувавши ОСОБА_11 посвідчення військовослужбовця батальйону імені ОСОБА_12 , вартість якого складає 1300 доларів США. У подальшому, 01.12.2025 о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Києві, у Золотоворітському сквері, на перехресті вул. Ярославів Вал та вул. Володимирської, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, переслідуючи корисливий мотив, передав ОСОБА_11 підроблене посвідчення військовослужбовця батальйону імені ОСОБА_12 , з його анкетними даними, фотокарткою, з печаткою підрозділу та підписом командира батальйону. В свою чергу, ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 , частину раніше обумовленої грошової винагороди у розмірі 300 доларів США. 29.12.2025 о 13 годині 36 хвилин ОСОБА_11 , використовуючи месенджер Telegram, скинув ОСОБА_8 фотознімки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які залучені до конфіденційного співробітництва, а також фотознімки їхніх паспортів громадян України та Витяги з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» в електронному форматі для виготовлення їм підроблених посвідчень військовослужбовців батальйону імені ОСОБА_12 . В подальшому, 08.01.2026 об 11 годині 47 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи поміж багатоквартирними будинками, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, переслідуючи корисливий мотив, передав ОСОБА_11 підроблені посвідчення військовослужбовців батальйону імені ОСОБА_12 , з анкетними даними ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , їхніми фотокартками, з печаткою підрозділу та підписом командира батальйону. В свою чергу, ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 , раніше обумовлену грошову винагороду у розмірі 2600 доларів США. Після чого, 08.01.2026 протиправна діяльність ОСОБА_8 припинена представниками Служби безпеки України.
08.01.2026 ОСОБА_8 у встановленому КПК України порядку затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
08.01.2026 ОСОБА_8 у встановленому КПК України порядку вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначає, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2026 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під вартою визначено на 60 днів з урахуванням часу фактичного затримання до 08 березня 2026 року включно.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , 16.01.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною, прийнятою за результатом неповного судового розгляду, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
08.01.2026 ОСОБА_8 у встановленому КПК України порядку затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Під час затримання ОСОБА_8 жодних перешкод, опору не чинив, співпрацював з уповноваженими особами правоохоронними органами.
08.01.2026 ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У той же час об'єктивна сторона містить ознаки лише кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України (оскільки на блок-постах перевіряють застосунок ОСОБА_15 , а у випадку проходження військової служби, у тому числі в ГУР МОУ, така особа буде знята з військового обліку військовозобов'язаних, чого не буде у випадку використання підробленого посвідчення, отже підроблення таких посвідчень не перешкоджає ЗСУ), яке не є тяжким або особливо тяжким, що виключає застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час допиту підозрюваний ОСОБА_8 свою провину у вчиненні зазначеного у повідомленні про підозру кримінального правопорушення визнав в повному обсязі.
Зазначив, що готовий співпрацювати з органом досудового розслідування, в подальшому надати більш розширені та деталізовані покази стосовно своєї протиправної діяльності.
Зазначені обставини нівелюють існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку він підтримав в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах та просив про її задоволення, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню, з таких підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000001090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Слідчий вказував, що 08.01.2026 ОСОБА_8 у встановленому КПК України порядку затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
08.01.2026 ОСОБА_8 у встановленому КПК України порядку вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення у справі «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» п. 88).
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Це підтверджено дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу, з метою здійснення подальшого розслідування.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи наявна причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Колегією суддів встановлено, що як слідчим у клопотанні, так і прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, зокрема, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, інших можливих співучасників інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Слідчим суддею встановлено, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі. Наведене дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваних та інших осіб, причетних до вчинення злочину, що дає підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
У свою чергу, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається в тому, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших можливих співучасників інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні шляхом підкупу, погрозами, вмовлянням чи в інший спосіб схилити їх до дачі неправдивих показів, або відмовитися від раніше наданих показів, оскільки останньому відомі їх дані внаслідок ознайомлення із матеріалами провадження.
На даний час не встановлені усі можливі спільники підозрюваного у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким підозрюваний може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. Наведене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний може продовжувати перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом вчинення дій для виключення з військового обліку осіб, за грошову винагороду. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчим суддею також встановлено, що на даний час існують обґрунтовані підстави вважати, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Так, слідчий суддя вважав за неможливе застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застави, поруки чи домашнього арешту, оскільки вказаний вид запобіжного заходу вимагає наявності особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків, враховуючи тяжкість та обставини злочину, особу підозрюваного, вимагається постійний контроль за поведінкою ОСОБА_8 , що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з тимчасовим позбавленням його свободи.
У свою чергу, на неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 особистої поруки вказує відсутність письмових звернень осіб, які б могли поручитися за останнього.
Слідчий суддя, врахував встановлені у ході судового розгляду обставини та зібрані органом досудового розслідування матеріали, не знаходить підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При цьому слідчий суддя взяв до уваги, що у судовому засіданні стороною захисту не було долучено документів, які б свідчили про наявність факторів, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_8 під вартою. На переконання слідчої судді, жоден інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених до нього обов'язків, не убезпечить орган досудового розслідування від встановлених у ході судового розгляду клопотання ризиків.
На переконання колегії суддів встановлені у судовому засіданні ризиків, з огляду на той факт, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти основ національної небезпеки, який останній, згідно з пред'явленою підозрою вчинив у найбільш несприятливий для суспільства час - період воєнного стану, введений внаслідок повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, необхідності підтримки Збройних Сил України, які боронять територіальну цілісність України, стримуючи атаки ворога.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, вірно вважав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави для висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наведеного вбачається, що слідчий суддя врахував конкретні обставини кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким підозрюється ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема вік, стан здоров'я, його соціальні зв'язки, сімейний стан, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
На даній початковій стадії досудового розслідування підстави для застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу відсутні, з огляду на інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, а наведені стороною захисту доводи не є такими, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_8 , під вартою.
За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Таким чином, зазначені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК вважав за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, з врахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, слідча суддя враховуючи тяжкість та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу підозрюваного, дані, які його характеризують, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, можливості впливати на свідків та інших учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити вчинення злочину, у якому обґрунтовано підозрюється, або вчинити інші кримінальні правопорушення, вагомості наявних доказів підозри, дають підстави слідчій судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , даних про його особу, застосував відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4