12 лютого 2026 року м. Київ
Справа № 752/9312/20
Апеляційне провадження №22-ц/824/727/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Мазур Ю.Ю. 27 лютого 2025 року в м. Києві , у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої неналежним виконанням договірних зобов'язань,
У травні 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Нова Пошта» суму грошових коштів у розмірі 11500,00 грн - оголошена вартість відправлення, 163,00 грн - вартість доставки, а всього 11663,00 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 11 грудня 2019 року він скористався послугами ТОВ «Нова Пошта» відправивши з м. Енергодар до м. Суми згідно експрес-накладної № 59998087650791 телевізор (Samsung 50), оголошеною вартістю 11500,00 грн. Упаковка, в якій було відправлено телевізор була обмотана стрічкою з написом «Обережно крихке» і на неї було наклеєне маркування з написом «скло».
За послуги відповідача позивач сплатив 163,00 грн. Позивач зазначав, що ним були дотримання умови відправлення, будь-яких зауважень з боку приймальників пакування, маркування відправлення не було. Зазначене відправлення було доставлено до відділення відповідача № 11 у м. Суми.
13 грудня 2019 року отримувач оглянула його у приміщенні відділення у присутності представника перевізника та заявила, що телевізор при перевезенні було пошкоджено: розбитий екран, пошкоджено корпус телевізора, про що було складено Акт приймання-передачі від 13 грудня 2019 року. Від отримання відправлення отримувач відмовилась. На вказаний Акт та усне звернення позивача на гарячу лінію щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з перевезення відправлення позивач 20 січня 2020 року отримав лист, у якому відповідач навів положення Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та Умов надання послуг з організації перевезення відправлень та вказав, що вина перевізника у пошкодженні вантажу відсутня.
Враховуючи викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої неналежним виконанням договірних зобов'язань - задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Нова пошта» матеріальні збитки на користь ОСОБА_1 оголошену вартість відправлення у розмірі 11500 грн.
Стягнуто з ТОВ «Нова пошта» матеріальні збитки на користь ОСОБА_1 вартість провізної плати у розмірі 163, 00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Нова пошта» матеріальні збитки в дохід держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що факт пошкодження товарно-матеріальних цінностей, відправлених позивачем був зафіксований Актом приймання-передачі, який містить інформацію про те, що вантаж був упакований клієнтом. По вмісту відправлення було вказано, що стан додаткової коробки всередині прим'ята, є спеціальне маркування «Обережно крихке» на екрані телевізора. Стан вмісту відправлення: розбитий екран, пошкоджено корпус телевізора, тобто у ході огляду вантажу було встановлено, що вантаж доставлено в ушкодженій упаковці, де пошкодження на коробці збігається із пошкодженням телевізора, а тому згідно Публічного договору відповідача у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора, останній повертає замовнику суму, що дорівнює оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною, тобто позивач правомірно звернувся з позовом і на його користь підлягає відшкодування вартість за пошкоджений товар.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням відповідач, його представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Вказує, що судом першої інстанції не було досліджено умови та форму пакування відправлення, а саме вантаж було передано за розміром та вагою в упаковці відправника, вміст якої не перевірявся. Будь-яких супровідних документів, які допомогли ідентифікувати вантаж, що було передано для перевезення, відправником надано не було.
Зазначає, що перевізник не є спеціалістом-товарознавцем для визначення стану вантажу та відповідності його домовленості між відправником та одержувачем.
Вказує, що саме стан упаковки вантажу, у разі його пошкодження чи недостачі вказує на наявність/відсутність вини перевізника, оскільки факт доставки вантажу у цілісній упаковці, без жодних слідів руйнуючого впливу свідчить про надання транспортних послуг належним чином.
Звертає увагу, що експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість(схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженням відправлення.
Вказує, що в ході огляду відправлення сторонами було засвідчено, що товар перевозився в цілій, неушкодженій зовнішній упаковці, жодних слідів механічного впливу на відправлення, які б відповідали пошкодженню сторонами не виявлено, про що свідчить складений акт приймання-передачі.
Враховуючи викладене, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Нова пошта» не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , 11 грудня 2019 року скористався послугами перевезення ТОВ «Нова пошта», направивши з м. Енергодар до м. Суми (відділення ТОВ «Нова Пошта» № 11) телевізор Samsung 50, оголошеною вартістю 11500,00 грн, що підтверджується експрес - накладною № 59998087650791 від 11 грудня 2019 року. Позивач зазначений відправником, отримувачем товару була ОСОБА_2 ; оголошена вартість - 11500 грн повинна бути сплачена отримувачем, вартість доставки - 163 грн - була сплачена відправником. /a.c. 13/
Згідно з п.1.2. Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта», права й обов'язки ТОВ «Нова Пошта» та Замовника (далі за текстом - Умови), виникають з договору, укладеного між Сторонами.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що він укладається шляхом приєднання Замовника до запропонованого Експедитором Договором загалом та прийняття всіх істотних умов Договору без підписання письмового примірника і має юридичну силу відповідно до положень ст. 633, 634 ЦК України.
Відповідно до п. 3.4 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, шляхом передачі Замовником відправлення Експедитору для надання послуг, передбачених договором, Замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями Договору, Умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для транспортування, та зобов'язується їх виконувати незалежно від наявності чи відсутності в експрес-накладній підпису Замовника.
Відповідно до п.3.1 Договору, Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення й надання комплексу інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення відправлення, а Замовник зобов'язується їх прийняти і оплатити на умовах, визначених договором.
Пунктом 4.1.2. Договору визначений обов'язок експедитора забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його видачі Одержувачу за умови дотримання Замовником положень Договору та умов надання послуг.
Пунктом 4.3.3. Договору замовник зобов'язанийповідомити Експедитору інформацію про вміст відправлення, наданого для організації перевезення відправлення, на підставі відповідної експрес-накладної.
Відповідно до п.4.3.4., 4.3.4 Договору замовник зобов'язаний запакувати відправлення для його збереження під час транспортування та завантажувально-розвантажувальних робіт, а також за необхідності скріпити фірмовою клейкою стрічкою або пломбою, щоб запобігти доступу до вмісту відправлення. Завчасно замаркувати кожне вантажне місце відправлення.
Відповідно до п.7.2.2. Договору, у разі повної втрати або повного пошкодження відправлення з вини Експедитора, останній відшкодовує Замовнику суму, що дорівнює оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену Замовником згідно з відповідною експрес-накладною.
Пунктом 7.2.5 Договору визначено, що Експедитор не несе відповідальності за пошкодження відправлення без упаковки або в упаковці, що не забезпечує його цілісності чи не відповідає особливостям відправлення.
Відповідно до п. 6.1. Умов та п. 1.12 Договору, оголошена вартість - вартість відправлення, заявлена Відправником в експрес-накладній. Оголошена вартість повинна дорівнювати реальній (ринковій) вартості відправлення.
13 грудня 2019 року відправлення було доставлено до відділення ТОВ «Нова Пошта» № 11 у м. Суми, однак як вбачається з акту приймання-передачі, отримувач відмовилась від відправлення, оскільки, як зазначено: «телевізор при перевезенні було пошкоджено: розбитий екран, пошкоджено корпус телевізора» /а.с.14/.
Листом-претензією №01997 від 28 січня 2020 року, позивач повідомив ТОВ «Нова пошта» про пошкодження товару, та запропонував компенсацію у розмірі оголошеної вартості відправлення -11500 грн. та провізної оплати у розмірі 163 грн /a.c. 15/
Згідно листа відповіді №01186 ТОВ «Нова пошта» від 20 січня 2020 року було зазначено, що в даному випадку пакування відправлення здійснювалось відправником особисто, вміст всередині упаковки не перевірявся, а тому з огляду на вищезазначене, вина перевізника у пошкодженні вантажу не встановлена /а.с.7/.
Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.4 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Згідно з п.12 ст. 1 Закону, істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Частиною першою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За змістом ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
З наведених вище обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли відносини щодо надання послуг перевезення вантажу, проте під час перевезення майна позивача, зокрема телевізор, було пошкоджено.
Передавши товар ТОВ «Нова Пошта» для перевезення, ОСОБА_1 погодився з Умовами надання послуг та уклав публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень з ТОВ «Нова Пошта». Крім того, у відповідності до умов Договору він самостійно здійснив пакування та маркування відправлення та у накладній визначив вартість відправлення у розмірі 11500 грн. Відповідачем було прийнято відправлення, без застережень, тим самим відповідачем були прийняті на себе зобов'язаннявідповідно до умов договору.
Факт пошкодження вантажу зафіксований Актом приймання-передачі, який містить інформацію про те, що вантаж був упакований клієнтом. По вмісту відправлення вказано, що стан додаткової коробки всередині прим'ята, є спеціальне маркування «Обережно крихке» на екрані телевізора. Стан вмісту відправлення: розбитий екран, пошкоджено корпус телевізора.
Таким чином, у ході огляду вантажу було встановлено, що вантаж доставлено в ушкодженій упаковці, де пошкодження на коробці збігається із пошкодженням телевізора.
Виходячи з вимог ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. З моменту передачі товару між сторонами був укладений Публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, за умовами якого ТОВ «Нова Пошта» зобов'язалось надати позивачу послуги з організації перевезення відправлення, проте свої зобов'язання не виконало та пошкодило відправлення, належне позивачу, у зв'язку із чим, з огляду на положення пунктів 7.2.2 Публічного договору відповідач повинен відшкодувати позивачу спричинені збитки, у розмірі оголошеної вартості експрес-накладної № 59998087650791 від 11 грудня 2019 року в сумі 11663 грн.
Підстав для застосування положень 7.2.8. Договору у цій справі не вбачається, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що відправлення було передане відповідачу в пошкодженій упаковці або виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженням відправлення. А отже стороною відповідача не спростовується його вина, яка презюмується у деліктних правовідносинах.
Розмір матеріальної шкоди був визначений позивачем, виходячи з розміру оголошеної вартості відправлення та вартості послуги, яка не була надана якісно, що також відповідає умовам договору і не спростовується стороною відповідача в ході розгляду справи.
Таким чином, суд першої інстанції в повному обсязі дослідив обставини справи, вірно визначив характер правовідносин та застосував норми матеріального права. Порушення норм процесуального права також не вбачається, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та наявності підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з положень ст.141 ЦПК України, понесені сторонами судові витрати на стадії апеляційного перегляду справи компенсації не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук