Справа № 11-cc/824/1160/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/45703/25
27 січня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року, -
за участю:
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 року залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення слідчого від 14 червня 2025 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22024000000000813, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2024 року.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу та скасувати повідомлення про підозру від 14.06.2025 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, в межах кримінального провадження № 22024000000000813 від 13.09.2024 року.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя не дослідив усі фактичні обставини справи, відтак така ухвала є такою, що не відповідає положенням ст. 370 КПК України.
Зауважує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111-2 КК України, вказана підозра необґрунтована та переважно складається із загальновідомих фактів щодо незаконної окупації території України з боку рф починаючи із 2014 року та не містить всіх складових кримінального правопорушення як то об'єктивної та суб'єктивної сторони.
Наголошує апелянт, відповідно до протоколів за результатами проведення негласних слідчих дій не установлено жодної причетності ОСОБА_7 до вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні.
Крім того захисник зазначає, що зміст матеріалів у повідомленні про підозру не може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що 21.08.2025 року за клопотанням сторони захисту у вказаному кримінальному провадженні була призначена судова психолого-лінгвістична експертиза та органом досудового розслідування експертам поставлено на вирішення ряд питань без можливості поставити свої питання стороною захисту, що фактично є порушенням права на захист підзахисного. Ознайомившись з переліком питань, поставлених на вирішення експертам з'ясовано, що відповіді на поставлені питання не дають можливості встановити чи була між ОСОБА_7 та його підлеглим ОСОБА_9 злочинна змова, чи мав намір ОСОБА_7 надати допомогу державі-агресору, чи мав намір ОСОБА_7 завдати шкоду Україні, чи підтримував ОСОБА_7 реалізацію, рішення та дії держави-агресора, чи мав намір ОСОБА_7 добровільно чи під примусом підготувати до передачі представникам держави агресора матеріальні ресурси. Не розкриття чи надання відповідей на додаткові питання не дають можливості встановити складові інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого злочину.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, та просили задовольнити їх, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження наданих до суду, що ГСУ СБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024000000000813, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2024 року.
В рамках вказаного кримінального провадження 14.06.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
29.10.2025 року захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав скаргу до Шевченківського районного суду міста Києва, в якій просив скасувати підозру старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 від 14.06.2025 року оголошену ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України в межах кримінального провадження № 22024000000000813 від 13.09.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2025 року залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення слідчого від 14 червня 2025 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22024000000000813, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2024 року.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 14.06.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Murray v. the United Kingdom" № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Усі інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваної судової ухвали.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року, якою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення слідчого від 14 червня 2025 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22024000000000813, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
______________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4