Справа № 761/826/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2151/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
4 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні №72024001520000022 від 19.09.2024,-
Старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 382 225 гривень, що відповідно до ст.7 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року №4695-ІХ становить 3 721 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки.
В обґрунтування клопотання зазначила, що детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024001520000022 від 19.09.2024, зокрема за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Детектив вказувала, що 08.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків і зборів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_7 обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: попередніми договорами вилученими в ході обшуку від 12.03.2025, проведеного на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17.02.2025 (справа №761/6089/25) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1; аналітичним продуктом від 22.05.2025 за №9.3/3.3.3/3612-25; висновком експерта №2019/2723/2724/2725 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стороною обвинувачення зазначено, що встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину та він є особою похилого віку, а тому не підлягає мобілізації, у зв'язку з може безперешкодно виїхати за межі України, враховуючи той факт, що його син ОСОБА_9 та невістка ОСОБА_10 перебувають за межами України; незаконно впливати на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_11 , а також осіб, що наданий час мають сататус свідків - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ОСОБА_7 зможе впливати на хід досудового розслідування, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які ще не здобуті в кримінальному процесуальному порядку стороною обвинувачення, матиме можливість приховати сліди вчиненого ним кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року клопотання слідчого - задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач -Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Задовольняючи частково клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в сумі 12 382 225 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір застави фактично відповідає сумі завданих збитків державному бюджету внаслідок несплати податків, зборів, що входять в систему оподаткування, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , 23.01.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 382 225 грн., з одночасним покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвалене рішення слідчим суддею є невмотивованим через допущену неповноту судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на наступне.
Посилання на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов?язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому.
Застава може бути внесена не тільки підозрюваним, але й будь-якою фізичною або юридичною особою.
Тобто, низький дохід підозрюваного, на який вказує сторона захисту, як на підставу неможливості застосування застави у розмірі, що вимагає сторона обвинувачення, виключає цю обставину. Розмір застави лише є механізмом примусити підозрюваного виконувати покладені обов'язки, а також можливою компенсацією державі у разі невиконання (ця компенсація дорівнює розміру на сьогодні встановлених державі збитків, що є абсолютно справедливим).
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи захисника та підозрюваного, які заперечували щодо апеляційної скарги прокурора, а ухвалу слідчого судді вважали законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024001520000022 від 19.09.2024, зокрема за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Детектив вказувала, що 08.01.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків і зборів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_7 обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: попередніми договорами вилученими в ході обшуку від 12.03.2025 року, проведеного на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17.02.2025 року (справа №761/6089/25) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1; аналітичним продуктом від 22.05.2025 за №9.3/3.3.3/3612-25; висновком експерта №2019/2723/2724/2725 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Згідно зі ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що у межах доводів апеляційних скарг із метою правильного їх вирішення колегія суддів має визначити: чи є обґрунтованою підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміноване; чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; щодо виду запобіжного заходу та покладення обов'язків; щодо розміру застави.
Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 .
В оскаржуваному рішенні слідчий суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, яка, на його думку, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі досліджених матеріалів, наданих сторонами обвинувачення і захисту, належно обґрунтував його, що відображено в оскаржуваній ухвалі.
Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею під час перевірки було дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення їй про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04, § 175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, слідчий долучив до клопотання докази, які підтверджують обґрунтованість підозри.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості підозри ОСОБА_7 , оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З висновком про наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України погоджується і колегія суддів, при цьому бере до уваги й те, що вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому прокурором було доведено, а стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.
Колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка підозрюваного під час досудового розслідування, з урахуванням характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені в судовому засіданні ризики до маловірогідності (мінімальності) чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави буде виправданим та пропорційним у даному провадженні, та зможе запобігти встановленим ризикам.
Прокурор, вказував на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, а тому вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 382 225 грн.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
Оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Однак, ураховуючи особу ОСОБА_7 , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність доведених ризиків, шкоди, колегія суддів вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у застави, оскільки більш м'який запобіжний захід не здатен буде забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Щодо розміру застави
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Також, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегія суддів у черговий раз звертає увагу, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_7 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
На думку колегії суддів, визначивши саме такий розмір застави, слідчий суддя в повній мірі врахував вимоги ст. 182 КПК України.
Колегія суддів виходить з того, що при визначенні розміру застави, необхідно врахувати тяжкість кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_7 , обставин його вчинення, роль підозрюваного, його індивідуальні особливості.
Визначений розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати що лише застава в розмірі 12 382 225 грн. зможе забезпечити належну процесуальну поведінку.
При цьому, слід врахувати, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Колегія суддів погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави, оскільки такий розмір грошової застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Обставини кримінального провадження не дають достатніх підстав для її визначення у більшому розмірі.
Колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги прокурора, ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3