Справа № 361/12733/25 Головуючий в суді І інстанції Василенко Т.К.
Провадження № 33/824/597/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
02 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Кудрявського Руслана Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Процика Дмитра Григоровичана постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року ОСОБА_2 визнана винуватою в тому, що 02 листопада 2024 року о 16 год. 00 хв. в м. Бровари Київської області на бульв. Незалежності, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час здійснення маневру повороту ліворуч допустила зіткнення з автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. п. 2.3б, 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України.
Суд першої інстанції закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_2 - адвокат Процик Д.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і прийняти нову, якою провадження у справі закрити в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом першої інстанції не виготовлено повний текст постанови, а тому адвокату не відомі мотиви, з яких суд виходив і чому суд не взяв до уваги заперечення ОСОБА_2 проти протоколу про адміністративне правопорушення.
В ході розгляду справи до суду апеляційної інстанції від захисника ОСОБА_2 - адвоката Процика Д.Г. надійшли доповнення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що суть пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 в порушенні ПДР, викладеного у протоколі є некоректним та неконкретизованим, тому провадження у справі підлягає закриттю саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 та її захисник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, адвокат Процик Д.Г. надіслав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Кудрявський Р.С. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Вислухавши пояснення представника потерпілого, який пояснив обставини, за яких сталась ДТП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Проте з такими висновками суду апеляційний суд не може погодитись з огляду на наступне.
Так, об'єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
За положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_2 27 жовтня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 949457, згідно якого 02 листопада 2024 року о 16 годині 00 хвилин в м. Бровари по вул. Незалежності ОСОБА_2 керувала автомобілем «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснюючи поворот ліворуч скоїла зіткнення з автомобілем «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_4 . При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а ОСОБА_2 порушила вимоги п. 2.3.б, п. 10, п. 16 Правил дорожнього руху.
При цьому викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а формулювання обвинувачення є незмістовним, оскільки належним чином не розкрито об'єктивну сторону правопорушення у точній відповідності з встановленням чітких та конкретних приписівПравил дорожнього руху України, які були порушені водієм.
В протоколі конкретно не зазначено чи рухався автомобіль марки «Chevrolet Lacetti» в попутному напрямку з автомобілем «ЗАЗ» під керуванням ОСОБА_2 , чи в зустрічному. Крім того, Правила дорожнього руху України складаються із 34 розділів, які складаються із пунктів. Проте в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_2 порушила п. 10. та п. 16 Правил дорожнього руху України, хоча таких пунктів Правила не містять, а є розділ 10 та розділ 16 ПДР.
Розділ 10 «Початок руху та зміна його напрямку» складається із одинадцяти пунктів (10.1.-10.11).
Розділ 16 «Проїзд перехресть» складається із шістнадцяти пунктів (16.1.-16.11).
Кожен окремий пункт це окреме правило, яке може бути порушене водієм, внаслідок чого сталась ДТП. При цьому інші підпункти водієм можуть бути і не порушені. А тому при кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності має бути зазначено конкретне діяння водія і який підпункт Правил дорожнього руху України ним було порушено.
Разом із тим, не дивлячись на відсутність конкретної кваліфікації дій ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові кваліфікував дії ОСОБА_2 за п. 2.3.б та п. 10.1, п. 16.6 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 10.1. Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 16.6 Правил дорожнього руху України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Із схеми дорожньо-транспортної пригоди і пояснень водіїв вбачається, що зіткнення автомобіля «ЗАЗ» під керуванням ОСОБА_2 відбулось з автомобілем «Chevrolet Lacetti» під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ці обставини в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, дії ОСОБА_2 не вірно кваліфіковані.
Проте,місцевий суд не звернув уваги на відсутність в протоколі правильної кваліфікації, не зазначив конкретні обставини дорожньо-транспортної пригоди, не зазначив взаємне розташування автомобілів перед зіткненням, а тому дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1 та 16.6 ПДР.
Щодо порушення ОСОБА_2 пункту 2.3.б ПДР, то цей пункт установлює загальний обов'язок водія - постійно контролювати ситуацію на дорозі, передбачати можливі небезпеки й діяти так, щоб уникнути створення загрози іншим учасникам руху. Це - базова поведінкова норма, яка вимагає уважності, передбачливості та обережності. Порушення цього пункту може мати місце лише тоді, коли встановлено, що водій мав об'єктивну можливість передбачити небезпеку, але не вжив належних заходів для її уникнення (не гальмував, не знизив швидкість, не змінив траєкторію руху тощо).
Отже, не можна кваліфікувати порушення водієм пункту 2.3.б ПДР без зазначення того, що саме він не зробив, чи зробив і що саме внаслідок цих дій сталась дорожньо-транспортна пригода.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, якими саме діями ОСОБА_2 порушила п. 2.3.б ПДР.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В ході апеляційного розгляду справи не було доведено наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року не відповідає вимогам ст.ст. 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттюу зв'язку з відсутністю в діяхОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Процика Дмитра Григоровича задовольнити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб