Справа № 591/1295/26 Провадження № 2/591/499/26
про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2026 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Зеря Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідну допомогу у розмірі трьох середніх заробітків,
установила:
11.02.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заробітної плати у розмірі 181 778,38 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 06.01.2026 року по день фактичного повного розрахунку, вихідну допомогу у розмірі трьох середніх заробітків відповідно до статті 44 КЗпП України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.
Згідно з частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши подані матеріали, суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Згідно пункту третього частини третьої статті 175 ЦПК України, вказано, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Тоді як позов не містить обґрунтування розрахунків сум середнього заробітку та вихідної допомоги заявлених до стягнення з відповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання позовної заяви майнового характеру, що подана фізичною особою, відповідно до пункту 1-1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору дорівнює 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту позову вбачається, що позивачем не додано жодних доказів про сплату судового збору за дві вимоги майнового характеру, а саме обґрунтування суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та вихідної допомоги.
Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці».
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За наведених обставин середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
За вказаних обставин наявні підстави для залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідну допомогу у розмірі трьох середніх заробітків з наданням позивачу можливості усунути виявлені недоліки, які можуть бути усунуті шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статі 177 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 177, 185, 260, 261, 353, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідну допомогу у розмірі трьох середніх заробітків, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання суду документа, що підтверджує доплату судового збору за дві позовні вимоги майнового характеру; надати обґрунтування розрахунків сум середнього заробітку та вихідної допомоги заявлених до стягнення з відповідача.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ю.О. Зеря