Справа № 127/531/26
Провадження № 3/127/138/26
10 лютого 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
04.01.2026 о 00 год. 55 хв. в м. Вінниці, на перехресті вулиць Ватутіна - Генерала Григоренка, буд. 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chery Tiggo 8, номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер №0382. Результат - позитивний (0,87 проміле), тест драгера №664. Відеофіксацію здійснено на портативні відеореєстратори №473371, 473690. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9.а. ПДР, за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Сивенюка О.М. через канцелярію суду 10.02.2026 надійшло клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У клопотанні захисник просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 04.01.2026 року о 00 год. 55 хв. керувала та перебувала за кермом під час руху т.з. Cherry Tiggo 8, д.н.з. НОМЕР_2 , а навпаки ОСОБА_1 перебуває десь посеред двору/вулиці поза транспортними засобами, які стоять припарковані з вимкненими двигунами, тобто факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності матеріалами справи не підтверджується, а тому факти, викладені у протоколі не відповідають фактичним обставинам справи та не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. Окрім цього, вказав, що у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено належної назви та серійного номеру технічного засобу за допомогою якого здійснювалась фіксація оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. У порушення п. 5 розділу II Інструкції, на відеозаписах наданих працівниками поліції вбачається багаторазове переривання відеозапису, а тому дані відеозаписи не є безперервними та не можуть бути належними та допустимими доказами обставин справи. Також на відеозаписі відсутні ознаки того, що ОСОБА_1 перебувала в стані сп'яніння або мала хоча б якісь ознаки сп'яніння. Ніяких ознак порушення координації рухів, нечіткої вимови, запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, звужених чи дуже розширені зіниць очей, що не реагують на світло, сповільненості або навпаки підвищеності жвавості чи рухливості ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість - не проглядається, її поведінка є адекватною й такою, що відповідає обстановці. З матеріалів справи не вбачається жодного доказу на підтвердження наявності у ОСОБА_1 хоча б однієї ознаки «саме алкогольного (як зазначено у протоколі)» сп'яніння. Враховуючи відсутність будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , працівниками поліції, у порушення вимог п. 2, 3 Розділу І Інструкції та ст. 256 КУпАП, було безпідставно запропоновано провести огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , що є грубим порушенням Інструкції. Окрім того, працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту наявності у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного сп'яніння. Внаслідок чого, має місце неправомірність вимоги посадової особи патрульної поліції відносно ОСОБА_1 про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, ОСОБА_1 не була зобов'язана виконувати дану вимогу, і тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказав, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, що підтверджують передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та відносно якої поліцією не приймалось будь-яке рішення щодо порушення нею вимог Закону, у тому числі, що вона була зупинена відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Таким чином, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустила будь-які порушення правил дорожнього руху, за які її слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції вона не була зобов'язана виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно неї не можуть бути належними та допустимими доказами її вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник Руденко М.Р. зазначив, що з матеріалів справи слідує, що відносно ОСОБА_1 не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 будь-якого порушення ПДР в матеріалах справи немає. Вказав, що зазначені вище обставини, у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи встановлено, що 04.01.2026 о 00 год. 55 хв. в м. Вінниці, на перехресті вулиць Ватутіна - Генерала Григоренка, буд. 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chery Tiggo 8, номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер №0382. Результат - позитивний (0,87 проміле), тест драгера №664. Відеофіксацію здійснено на портативні відеореєстратори №473371, 473690.
Судом у судовому засіданні безпосередньо досліджено відеозаписи з нагрудних бодікамер працівників поліції, які містяться на DVD-диску, долученому до матеріалів справи. Із досліджених відеозаписів установлено, що подія відбувалася під час дії комендантської години, про що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , пояснивши, що саме ця обставина є підставою для зупинення транспортного засобу та здійснення перевірки. На відеозаписі також зафіксовано повідомлення працівника поліції про наявність сильного запаху алкоголю з транспортного засобу, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння.
З відеозаписів також встановлено, що ОСОБА_1 було надано можливість обрати одноразовий мундштук для проведення огляду, чим вона скористалася. Перед початком процедури вона неодноразово висловлювала прохання «просто піти додому пішки», однак працівник поліції роз'яснив необхідність пройти огляд. У подальшому ОСОБА_1 повідомила працівнику поліції, що вживала алкоголь, зазначивши, що «випила трішки вина». Працівник поліції роз'яснив допустиму норму вмісту алкоголю, порядок проведення огляду, а також повідомив, що у разі незгоди з результатом вона має право пройти повторний огляд у медичному закладі, також запропонував скористатись можливістю здійснити такий огляд одразу, від чого ОСОБА_1 відмовилась, погодившись пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер».
Після проведення огляду працівник поліції оголосив результат, повідомивши про перевищення допустимої норми, роз'яснив правові наслідки та неодноразово з'ясував позицію ОСОБА_1 щодо згоди з результатом огляду та можливості проходження медичного огляду, на що вона чітко та послідовно відповіла, що з результатом згодна та від додаткового огляду відмовляється.
Також із відеозаписів установлено, що разом із ОСОБА_1 перебували на місці події чоловік та жінка. Жінка неодноразово пояснювала, що вини усі разом щойно приїхали з Києва. Під час фіксації події працівник поліції звертався до ОСОБА_1 як до водійки транспортного засобу, зокрема вживаючи формулювання «пані водійка», на що з її боку не було жодних заперечень. Жодна з присутніх осіб, у тому числі чоловік, який спілкувався з працівником поліції та намагався з'ясувати підстави зупинки транспортного засобу, не спростовувала факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Пояснення працівника поліції щодо того, що у комендантську годину увагу привернула поведінка автомобіля, який різко змінив напрямок руху та заїхав у зону паркування після появи патрульного автомобіля, не були оспорені присутніми особами.
Крім того, з відеозаписів встановлено, що під час складання процесуальних матеріалів, у зв'язку з низькою температурою повітря, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 сісти до автомобіля, тому відеофіксацію було тимчасово призупинено. Після відновлення відеозапису зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, роздруківкою з результатами приладу «Драгер», роз'яснення її прав та обов'язків, а також повторне підтвердження нею згоди з результатами огляду.
У матеріалах справи є акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.01.2026, у якому в графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 проставила власноручний підпис, момент проставлення якого нею особисто зафіксовано на відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №558451 від 04.01.2026;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- роздруківкою з приладу алкотестер Drager від 04.01.2026;
- відеозаписами із нагрудних камер поліцейських;
Вказані докази та обставини справи узгоджуються із доданим до матеріалів справи рапортом працівника поліції від 04.01.2026.
Оцінюючи наведені докази, суд відхиляє доводи захисника про відсутність факту керування транспортним засобом, оскільки такі твердження спростовуються відеозаписами, поведінкою та поясненнями самої ОСОБА_1 , а також відсутністю будь-яких заперечень цього факту з боку осіб, які перебували разом із нею та безпосередньо спілкувалися з працівниками поліції.
Не знаходять підтвердження і доводи захисту про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки із досліджених відеозаписів встановлено, що подія мала місце у період дії комендантської години, що саме по собі обумовлювало право працівників поліції на перевірку та реагування без необхідності фіксації будь-якого попереднього порушення правил дорожнього руху.
Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. При введенні воєнного стану, застосовуються такі заходи правового режиму воєнного стану як комендантська година. Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовою адміністрацією в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний стан.
Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.
За вказаних обставин у працівників поліції були законні підстави для зупинки транспортного засобу.
Доводи захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та безпідставність вимоги пройти огляд суд також відхиляє, оскільки з відеозаписів убачається, що працівник поліції повідомив про наявність сильного запаху алкоголю, а сама ОСОБА_1 підтвердила факт вживання алкогольного напою. Огляд на стан сп'яніння було проведено за її добровільною згодою, після роз'яснення порядку його проведення та права на проходження огляду у медичному закладі.
Твердження про недопустимість результатів огляду у зв'язку з перериванням відеофіксації суд вважає безпідставними, оскільки такі переривання мали технічний характер, були зумовлені об'єктивними умовами та не вплинули на фіксацію ключових обставин події, у тому числі факту проведення огляду, оголошення його результатів та неодноразового підтвердження ОСОБА_1 згоди з ними.
Посилання захисника на відсутність постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за інші порушення правил дорожнього руху не мають правового значення для вирішення питання про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп'яніння є самостійною підставою та не залежить від притягнення особи до відповідальності за інші правопорушення.
За таких обставин, у сукупності досліджені докази є послідовними, взаємоузгодженими та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння пройшла добровільно, з результатами погодилась, а доводи сторони захисту не спростовують установлених судом фактичних обставин справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Оцінюючи наявні у справі та досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Суд, звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
У рішенні в справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою недопущення вчинення ним правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, 130 ч.1, 221, 276, 279, 283, 284 КУпАП,
Визнати винуватою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В. В. Горбатюк