Справа №127/3215/26
Провадження № 2-о/127/66/26
16 лютого 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганськї області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.
Дослідивши матеріали справи, доходжу такого висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 297/2485/19 (провадження № 61-10472св20).
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Із змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту державної реєстрації права власності необхідне заявнику з метою подальшого підтвердження та реалізації права власності на нерухоме майно, тобто фактично спрямоване на підтвердження наявності у нього речового права.
Разом з тим, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання права власності у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Отже, у випадку втрати правовстановлюючого документа або неможливості підтвердити державну реєстрацію права власності належним чином, законом прямо передбачено інший спосіб судового захисту - шляхом пред'явлення позову про визнання права власності в порядку позовного провадження.
Подана заява фактично спрямована на підтвердження існування та реалізацію речового права на нерухоме майно, що свідчить про наявність спору про право, який підлягає розгляду за правилами позовного провадження, а не в порядку окремого провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки спір підлягає вирішенню за правилами позовного провадження.
Керуючись ст. 258-261, ст. 315, ст. 353 ЦПК України,ст. 392 ЦК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганськї області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: