Справа № 240/16846/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
16 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з червня 2025 року її розмір безпідставно зменшився, у зв'язку із чим звернувся до відповідача із відповідною заявою, в якій просив роз'яснити підстави, які слугували вчиненню таких дій. За результатами розгляду заяви позивачу повідомлено, що з 01.06.2025 розмір його пенсії обчислений виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абз.13-15 п. 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210, оскільки довідка про заробітну плату на підставі якої обраховано його пенсійне забезпечення не підтверджена первинними документами, а тому не може бути врахована для обрахунку пенсії. Заявлені вимоги обґрунтовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, якими обмежено виплату його пенсійного забезпечення максимальним розміром.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення з 01.06.2025 ОСОБА_1 пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п'ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обчислювати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.06.2025 пенсію по інвалідності призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991, з урахуванням довідки про заробітну плату № 01/2162 від 16.10.2000, виданої Відкритим акціонерним товариством АТ "Житомирський завод хімічного волокна", щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів без обмеження її максимального розміру.
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що врахувати заробітну плату за роботу в зоні відчуження згідно з довідкою №01/2162 від 16.10.2000, яка видана Відкритим акціонерним товариством "Житомирським заводом хімічного волокна" для обчислення пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутня можливість, оскільки розрахунок заробітної плати проведено всупереч нормативним документам.
6. Так, відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за травень 1986 року неможливо визначити в яких населених пунктах Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому при розрахунку заробітної плати неможливо визначити кількість відпрацьованих годин в зоні відчуження та відсутні підстави здійснювати доплату за понад 6 годин робочого часу. Також на копії табелю обліку робочого часу відсутня інформація, що це є витяг із загального табелю установи в складі якої особа безпосередньо виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
8. Позивач у період з 03.05.1986 по 08.05.1986, відповідно до рішення виконкому обласної Ради народних депутатів № 6 від 02.05.1986 та на підставі наказу Житомирського заводу хімічного волокна № 159 від 02.05.1986 брав участь у складі зведеного мобільного загону спеціального захисту Житомирської області в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в с.Семиходи, Підлісне, Чистогалівка та ін, про що свідчить довідка № 01/215 від 07.08.2000, копія якої міститься в матеріалах справи.
9. За виконану роботу позивач отримав заробітну плату у загальному розмірі 714 крб., 55 коп, з урахуванням кратності 4 (за 5 днів/30 год), що підтверджується довідкою № 01/2162 виданою Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна", розрахунком заробітної плати.
10. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 та листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну від 23.10.1992 №09.3751 дозволено організаціям робити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987рр. брали участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно з чинним законодавством, донараховані суми включати в заробіток для обчислення пенсії інвалідів-чорнобильців про, що прийнято наказ Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" № 54, копія якого наявна в матеріалах справи.
11. ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 14.10.2003 довічно.
12. З червня 2025 року позивач отримує пенсію обчислену виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абз.- 13-15 п. 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.
13. У зв'язку з отриманням у червні 2025 року пенсії у меншому розмірі, позивач звернувся до відповідача щодо роз'яснення причин таких дій.
14. Розмір пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з числа осіб, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з роботами, пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, обчислений, з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, при втраті працездатності 80%, становить 20100 грн. 59 коп. Про проведений перерахунок пенсії позивача повідомлено листом від 10.06.2025 № 0600-0307-8/52243.
15. Згідно довідки виданої ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» від 07.08.2000 №01/2151 Позивач на підставі рішення виконкому обласної ради народних депутатів від 02.05.1986 №6 приймав участь в складі зведеного мобільного загону по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-км. в населених пунктах ОСОБА_2 , Підлісне та ОСОБА_3 в період з 03.05.1986 по 08.05.1986.
16. Згідно довідки №01/2162 від 16.10.2000, яка видана ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» заробітна плата Позивача розрахована за період роботи в зоні відчуження з 03.05.1986 по 08.05.1986 з урахуванням населених пунктів ОСОБА_2 , Підлісне та ОСОБА_3 .
17. 10.06.2025 позивач повторно звернувся до Пенсійного фонду із заявою, в якій просив переглянути розмір його пенсійного забезпечення з урахуванням довідки № 01/2162 від 16.10.2000 виданої Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна", яка відповідає усім вимогам.
18. У відповідь на заяву, відповідач листом № 24893-22506/3-02/8-0600/25 від 20.06.2025 повідомив про відсутність підстав для врахування такої довідки, оскільки така не підтверджена первинними документами.
19. Не погоджуючись із відмовою, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
20. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
22. Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в подальшому - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
23. Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
24. Згідно із ст. 9 Закону №796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
25. Відповідно до ст. 10 Закону №796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
26. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 Закону №796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
27. Отже, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є особами з інвалідністю ІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII мають право на пенсію по інвалідності та можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
29. Судовим розглядом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю другої групи, відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
30. Відповідно до п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011 (в подальшому - Порядок № 1210), механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
31. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п. 2 Порядку № 1210).
32. Згідно з п.п. 3 п. 3 Порядку № 1210, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
33. Відповідно до п.7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.
34. Відповідно до ст. 15 Закону № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
35. Згідно із п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
36. Отже, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
37. Постановою Ради міністрів Української РСР та Української республіканської Ради професійних спілок "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища" від 10 червня 1986 року № 207-7 установлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зони небезпеки, проводиться відповідно в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, понад розмір середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), установленого за основним місцем роботи.
38. Форма Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України № 644 від 12.10.2012.
39. Відповідно до пунктів 1-3 постанови № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
40. Суд зазначає, що обчислення пенсій відповідно до Закону № 796-XII здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до ст. 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.
41. Кабінетом Міністрів України 26.09.2012 прийнято постанову № 886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", якою затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, та визначено, що розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій (пункт 1).
42. Пунктом 8 Типового положення передбачено, що регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.
43. Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644, зареєстрованим в Мінюсті України 29.10.2012 за № 1808/22120, затверджена форма Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
44. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
45. За змістом підпункту 2.10, - довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
46. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
47. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
48. Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа, яка бажає отримувати пенсію подає до органу, що призначає пенсію, довідку про заробітну плату, видану підприємством, установою чи організацією де працювала особа, або якщо підприємство, установа чи організація ліквідовані або припинили своє існування, довідку видану їх правонаступником чи архівною установою. При цьому законодавцем надано органу, що призначає пенсію право у разі необхідності перевіряти обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату.
49. Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 03.05.1986 по 08.05.1986, відповідно до рішення виконкому обласної Ради народних депутатів № 6 від 02.05.1986 та на підставі наказу Житомирського заводу хімічного волокна № 159 від 02.05.1986 брав участь у складі зведеного мобільного загону спеціального захисту Житомирської області в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в с.Семиходи, Підлісне, Чистогалівка та ін, про що свідчить довідка № 01/215 від 07.08.2000, копія якої міститься в матеріалах справи.
50. За виконану роботу позивач отримав заробітну плату у загальному розмірі 714 крб., 55 коп, з урахуванням кратності 4 (за 5 днів/30 год), що підтверджується довідкою № 01/2162 виданою Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна", розрахунком заробітної плати.
51. Пенсію по інвалідності позивачу призначено попередньо з розрахунку заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році на підставі довідки № 01/2162 від 16.10.2000 виданої Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна".
52. При цьому, твердження представника відповідача про відсутність підстав для врахування довідки про заробітну плату, на підставі якої призначено йому пенсію, до уваги судом не приймаються, оскільки такі належним чином не обґрунтовані, а тому не можуть бути враховані при розгляді спірних правовідносин.
53. Колегія суддів звертає увагу, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
54. Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи №3-123/2023(229/23), у рішенні від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
55. У пункті 2 рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
56. Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
57. Отже, правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності припису статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 .02.1991 № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, тобто з 20.03.2024.
58. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
58. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
59. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
60. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
61. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
62. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
63. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.