Справа № 320/902/24
про залишення апеляційної скарги без руху
16 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Златіна С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Технолоджіс» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Приписи пункту 1 частини другої статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 07 жовтня 2025 року та доставлено в електронний кабінет апелянта 07 жовтня 2025 року о 22:10 год, а відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням пункту 1 частини другої статті 295 КАС України та вихідних днів було 07 листопада 2025 року. Однак, апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 12 лютого 2026 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Щодо заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також, колегія суддів звертає увагу, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №500/2544/19.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Водночас, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності вказаних вище умов для поновлення строку подання апеляційної скарги.
Так, ГУ ДПС у м. Києві вперше подало апеляційну скаргу 03 листопада 2025 року, тобто в межах встановленого приписами КАС України строку, однак без документів, що підтверджують сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року (Суддя: В.П. Мельничук) вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання (направлення) до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору в сумі 13626,00 грн.
Оскільки апелянтом не було усунуто вказані недоліки у встановлений судом строк, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (Суддя: В.П. Мельничук) вперше подану апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала.
Вдруге апеляційну скаргу, як встановлено вище, було подано 12 лютого 2026 року, тобто більше ніж через два місяці після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції відзначає, що документ про сплату судового збору, долучений до вдруге поданої апеляційної скарги, датований 10 листопада 2025 року, в той час як доказів наявності причин, які б унеможливлювали звернення невідкладно після отримання повернення вперше поданої апеляційної скарги, апелянтом не зазначено.
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Технолоджіс» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко