Справа № 357/6007/25 Суддя (судді) першої інстанції: Ярмола О.Я.
16 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника підполковника ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року (м. Біла Церква, дата складання повного тексту - 23.05.2025) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови,-
ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_7/1/86/25 від 28.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не було вчинено правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, тому притягнення його до адміністративної відповідальної є необґрунтованим.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося у відповідності до приписів чинного законодавства.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що відповідач виконав вимоги чинного законодавства щодо вручення повісток, як і дотримав процедуру направлення повістки, а позивач був належним чином повідомленим про необхідність явки до ТЦК. Натомість станом на дату виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не з'явився, про поважність причин своєї неявки жодним чином не повідомив, підтверджуючих обставин поважності причини неприбуття не надав, як того вимагає пункт 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 було прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_8/1/86/25, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_2 27.01.1998 будучи повідомлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 12 березня 2025 року для уточнення своїх персональних даних, не з'явився за викликом та не повідомив про причини своєї неявки, порушивши вимоги п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, абзацу 2 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Отже, позивача було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 гривень (а.с.7).
23.04.2025 заступником начальника відділу Сквирського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 , в розмірі 51000 грн з приводу виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_8/1/86/25 від 28.03.2025 (а.с.14)
Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт того, що позивач був належно інформований про необхідність прибути за вказаною повісткою на 12.03.2025.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Докази, надані сторонами по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 1-2 частини 1, абзацу 1,8,15 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк; у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_5 була сформована повістка на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , у якій повідомляється про необхідність останнього з'явитися 12.03.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних.
27.02.2025 повістку про виклик ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09:00 годину 12.03.2025 для уточнення даних направлено рекомендованим листом за адресою місця реєстрації позивача, номер поштового відправлення № 0601116717062.
11.03.2025 повістка повернута відправнику з відміткою у Довідці про причини повернення/досилання: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:
«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1)направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Так, у даній справі повістка безпосередньо ОСОБА_2 вручена не була, працівниками пошти проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, як наголошує позивач, він не отримував жодних повідомлень від суб'єкта поштового зв'язку ні на свій телефон, ні у паперовому вигляді в поштову скриньку про те, що на його ім'я надійшов лист від відповідача.
Колегія суддів зазначає, що з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проаналізувавши надані відповідачем до суду дані, колегією суддів встановлено, що процедури вручення повістки не було дотримано, виходячи із наступного.
Після інформування адресата (у випадку інформування) не було дотримано процедури встановленої змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку, оскільки докази повідомлення позивача за номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
Наведені обставини дозволяють дійти висновку, що позивач був позбавлений можливості отримати сповіщення за наявним номером телефону про надходження рекомендованого листа та/або відповідним повідомленням за адресою.
На переконання колегії суддів, це є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки, відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Враховуючи вищезазначене, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів оповіщення ОСОБА_2 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Окремо, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про порушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 положень абз. 2 ст. 33 КУпАП під час накладення адміністративного стягнення.
Так, відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлено пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України та становить 17 гривень.
Як вбачається зі спірної постанови, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 застосовано покарання у максимальному розмірі - 25500,00 грн (17 х 1500), й при цьому не враховано та не обґрунтовано його відповідність характеру вчиненого правопорушення, не враховано особу порушника, ступінь його вини та інші обставини, що також свідчить про наявність підстав для скасування спірної постанови.
Таким чином, постанова ІНФОРМАЦІЯ_7/1/86/25 від 28.03.2025 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника підполковника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 16.02.2026.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова