Справа № 438/1877/25
Провадження № 3/438/35/2026
іменем України
13 лютого 2026 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
за ч. 4 ст.127 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -
14.11.2025 о 10 год 55 хв в м. Бориславі по вул. Трускавецькій, пішохід ОСОБА_1 вийшов на проїжджу частину у не встановленому місці, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, чим спричинив аварійну ситуацію для автомобіля який рухався по автодорозі, а саме змусив водія т/з марки Renault д.н.з. НОМЕР_1 , різко гальмувати та подавати звуковий сигнал, щоб уникнути зіткнення, чим порушив п.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.127 КУпАП.
У судове засідання призначене на 27.11.2025, 03.12.2025, 12.12.2025, 02.01.2026, 28.01.2026, 10.02.2026 та 13.02.2026 ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду адміністративних матеріалів. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду адміністративних матеріалів, не подав.
Зважаючи на застосовані способи сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов з таких підстав.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.127 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу. Під час складення протоколу, повідомив адресу місця свого проживання. Про час та місце розгляду адміністративних матеріалів, був повідомлений судом належним чином.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться в матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.4 ст. 127 КУпАП доведена, враховуючи наступне.
Диспозицією ч.4 ст. 127 КУпАП передбачена відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 512676 від 14.11.2027, рапортом інспектора від 14.11.2025, DVD-R диском з відеофіксацією подій адміністративних правопорушень та іншими доказами, які знаходяться при матеріалах справи.
Оцінивши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 статтею 127 КУпАП - перехід пішоходами проїзної частини у невстановлених місцях, невиконання пішоходом інших правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки.
При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, як з особи, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 127, 268, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП та застосовувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області.
Суддя: Андрій СЛИШ