Справа № 640/29854/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горшкова О.О.
16 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Епель О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) магазину, допоміжних, складських приміщень ТОВ "Еко" за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-а, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.08.2021 №979.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДСНС України у Київській області на підставі наказу від 26.08.2021 № 1028 «Про проведення позапланових перевірок» було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-а.
26 квітня 2021 року ГУ ДСНС у м. Києві видане посвідчення № 6809 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-а.
На підставі вказаних вище наказу та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю), посадовою особою позивача 31 серпня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено відповідний акт від 31 серпня 2021 року № 979.
З акта перевірки вбачається, що ГУ ДСНС в м. Києві виявило порушення ТОВ «ЕКО» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України:
- пункту 2.37 глави 2 розділу IІІ ППБУ евакуаційні виходи з торгового залу магазину утримуються заблокованими стелажами та сторонніми предметами;
- пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не представлено технічний звіт замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не представлено договір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації, встановленої в будівлі закладу;
- пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не надано підтверджуючих матеріалів щодо виведення сигналу від контрольно-приймального приладу системи автоматичної пожежної сигналізації на пункт централізованого спостереження пожежної охорони, відповідно до п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014;
- пункту 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - допоміжні (складські приміщення) не відокремлені від торговельної зали протипожежними перешкодами з відповідною межею вогнестійкості відповідно до вимог пунктів 6.16, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016, п.6.3.1. ДБН В.2.2-23:2009;
- пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - на вікнах у зовнішніх стінах сходової клітини не виконано відкривні фрамуги, площа не менше 1.2 м2, обладнані пристроями для відкривання з об'єму сходової клітини відповідно до 7.3.26 ДБН В.1.1-7:2016;
- пункту 1.24 глави 1 розділу ІV ППБУ приміщення електрощитової на другому поверсі не відокремлено протипожежними перешкодами відповідно до п.6.3.1. ДБН В.1.1-7:2016;
- пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ приміщення електрощитової використовуються не за призначенням (розміщено складську дільницю);
- пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ на шляхах евакуації по коридору другого поверху допускається зберігання товарів торгівлі та горючих матеріалів, що зменшують нормативну ширину евакуаційних проходів;
- пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ клас вогнестійкості проходок інженерних комунікацій через протипожежні перешкоди не виконано з межею вогнестійкості не менше ніж нормативний клас вогнестійкості протипожежної перешкоди відповідно до вимог пункту 6.2 ДБН В.1.1-7:2016;
- пункту 2.3, 2.23 глави 2 розділ ІІІ ППБУ - в огороджувальних конструкціях шахт вантажних підйомників не встановлено протипожежні двері відповідно до вимог пунктів 6.31; 6:32 ДБН В.1.1-7:2016;
-пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ в приміщеннях не виконано автоматичне блокування роботи системи припливно витяжної вентиляції та кондиціонування при спрацювання автоматичної системи протипожежного захисту відповідно до вимог пунктів 11.4; 11.7 ДБН В.2.5-67:2013;
- пункту 2.23 глави 2 розділ ІІІ ППБУ - складські приміщення на другому поверсі не відокремлені протипожежними перешкодами та огороджувальними конструкціями з нормативною межею вогнестійкості, чим порушено вимоги п. 6.16, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016;
- абзацу другого пункту 4.11 глави 4 розділу VІ ППБУ горючі товари та негорючі товари в горючій упаковці зберігаються у приміщеннях, які не мають віконних отворів або спеціальних засобів димовиведення;
- пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ не всі допоміжні приміщення обладнані системами протипожежного захисту, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014;
- пункту 2.18 глави 2 розділу розділу ІV ППБУ в місці перетинання повітроводами системи припливно-витяжної вентиляції протипожежних перешкод виробничо-складських приміщень не встановлено автоматичні пристрої які попереджають поширення продуктів горіння по цих комунікаціях відповідно до вимоги пункту 6.30 ДБН В.1.1-7:2016;
- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не представлено матеріали, що підтверджують виконання вогнезахисту несучих металевих конструкцій для доведення до відповідного класу вогнестійкості відповідно до вимог табл..1 ДБН В.1.1-7:2016;
- підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ не представлено акти виконаних робіт на обслуговування системи внутрішнього протипожежного водопостачання;
- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ приміщення торгівельної зали не обладнано спеціальною системою димовидалення, відповідно до п. 10.2.4, підпункту «Д» ДБН В.2.5-56:2014;
- пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ система протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) не утримується в експлуатаційній придатності відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014;
- пункту 11 частини першої статті 20 КЦЗУ не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту відповідно до порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, пункти 5, 6 постанови КМУ від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- пункту 16 розділу ІІ ППБУ посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ для обліку та контролю за первинними засобами пожежогасіння не організовано роботу по веденню журналу обліку вогнегасників відповідно до Наказу 25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»;
- пункту 3 розділу ІІІ наказу МВС від 05.11.2018 № 879 ПТБ не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності.
Акт перевірки направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується листом № 749 від 31.08.2021 разом із квитанціями Укрпошта.
У зв'язку із виявленими порушеннями, що свідчать про відсутність належної організації системи забезпечення пожежної безпеки на об'єкті, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають у приміщенні начальник Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області надав до начальника ГУ ДСНС в м. Києві рапорт про необхідність звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування до повного усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-а порушень вказаних у акті перевірки від 31 серпня 2021 року № 979.
У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації його приміщення.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Колегія суддів звертає увагу, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі.
Виявленні порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Водночас, відповідачем було долучено до матеріалів справи докази часткового усунення порушень, а саме:
- на виконання п. 2 акта перевірки проведено лабораторні випробування електрообладнання, в т. ч. і кабелів. За висновками Вимірювальної електротехнічної лабораторії ТОВ «Промсенвісенерго», що викладені в Технічному звіті по лабораторних випробуваннях електрообладнання на Об'єкті перевірки, встановлено, що в результаті обстеження електромереж виявлено, що в розподільчих коробках (РК) схеми зібрані та за ізольовані дотримані вимог чинних правил ПУЕ, перевірені на цілісність і відсутність короткого замикання(КЗ) кришки РК закриті, зауважень немає. Подальша експлуатація можлива.
- на виконання пунктів 3 та 4 акта перевірки надає договір від 01 липня 2021 року № 1877/4 на підтримання експлуатаційної придатності та ремонт систем протипожежного захисту, що укладений між ТОВ «ЕКО» та ТОВ «Кольчуга Сервіс». Згідно умов даного договор ТОВ «Кольчуга Сервіс» надає послуги з підтримання експлуатаційної придатності систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу на об'єкті Відповідача за адресою м. Ірпінь, вул. Соборна,105. Згідно акту здачі-приймання робіт №КС-0000358, проведено відповідне технічне обслуговування пожежної сигналізації.
- на виконання п. 20 акту перевірки посадові особи відповідача пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. На підтвердження зазначеного Відповідач надає Протокол засідання комісії від 15.07.2021 №23-273/25-21-І.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів усунення всіх порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров'ю людей.
Фотоматеріали, які відповідач долучив до матеріалів справи не дають можливості суду ідентифікувати місцевість, у якій здійснювалась фотофіксація, тобто встановити, що ці фотоматеріали стосуються об'єкта перевірки.
Крім того, без візуального огляду не можливо встановити, зокрема, забезпечення експлуатації кабелю і проводів на вантажно-розвантажувальній рампі із належною ізоляцією, облаштування електричних вимикачів складських приміщень негорючим матеріалом тощо.
Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на день розгляду даної справи по суті, відповідні порушення залишаються не усуненими.
Частиною першою статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Таким чином, відповідач повинен звернутись з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних в акті перевірки та проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.
Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, фактично не усунуті відповідачем в повній мірі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов'язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об'єкта.
Колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Як вірно було зазначено судом першої інстанції, перевірка була проведена 31 серпня 2021 року, наразі розгляд справи фактично відбувається вже у 2026 році, що свідчить про наявність достатнього проміжку часу для повного усунення всіх порушень, зазначених у акті перевірки, що в свою чергу відповідачем не виконано. До того ж, введення воєнного стану, підвищений ризик ракетних обстрілів та як наслідок пожеж, контроль за дотриманням законодавства з пожежної безпеки повинен бути посилений.
Водночас, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Н.П.Бужак
суддя О.В.Епель