Справа № 307/137/26
Провадження № 2/307/56/26
16 лютого 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Козьма О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бойко Богдан Богданович, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
04 лютого 2026 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про зупинення розгляду справи на час його перебування на військовій службі на період воєнного стану. Клопотання обґрунтовано тим, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 березня 2024 року № 88.
05 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бойко Б.Б. про залишення без розгляду заяви про зупинення провадження. В обґрунтування клопотання зазначив, що 03 лютого 2026 року відповідачем було подано заяву про зупинення провадження по справі № 307/137/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на час перебування ОСОБА_2 на військовій службі на період воєнного стану. Однак відповідач вказану заяву направив на електронну пошту Тячівського районного суду Закарпатської області, підписавши вказане клопотання електронним цифровим підписом, проте такий електронний цифровий підпис вчинено без використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та «Електронний кабінет», а тому зазначена заява не може вважатися підписаною у встановленому законом порядку та не може бути прийнята до розгляду. Також, всупереч вимогам ч. 7 ст. 43 та ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви не додано доказів її надсилання іншим учасникам справи.
10 лютого 2026 року до суду надійшли заперечення представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бойко Б.Б. на клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування зазначив, що відповідно до довідки Тячівського ДВС у Тячівському районі Закарпатської області по ВП № 68345097 від 18.11.2025 року, у ОСОБА_2 неодноразово виникають борги по сплаті заборгованості по сплаті аліментів. Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 109 від 21 листопада 2025 року, донька, ОСОБА_3 хворіє. На даний час суттєво змінився як порядок нарахування і стягнення аліментів на утримання доньки, а стягуванні за судовим рішенням від 01 березня 2019 року аліменти не є достатніми для задоволення потреб дитини. У зв'язку з істотною зміною обставин, а саме: зростанням потреб дитини, погіршенням стану її здоров'я, збільшенням обсягу обов'язкових витрат та невідповідністю встановленої суми аліментів реальному матеріальному становищу сторін, існують правові та фактичні підстави для зміни способу стягнення аліментів та визначення їх у частці від доходу відповідача. Спір у цій справі стосується зміни розміру аліментів, які стягуються на утримання дитини. В таких справах розумність строків їх розгляду має вкрай важливе значення, оскільки дитина потребує належного та негайного матеріального утримання в будь-який час, незалежно від того чи запроваджений режим воєнного стану. Дитина не повинна чекати закінчення війни для вирішення питання про розмір аліментів, якщо батько дитини проходить військову службу, проте може взяти участь у справі або подати відзив до суду. Як вбачається, відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, однак подано заяву про зупинення провадження, задля затягування розгляду справи. У вказаному випадку відповідач міг подати і відзив та висловити свою позицію, однак цим правом не скористався, що є його процесуальним правом. Отже, зупинення провадження у цій справі до припинення перебування відповідача у складі військових формувань, що переведені на воєнний стан, не буде відповідати принципу пропорційності цивільного судочинства, оскільки предмет спору стосується забезпечення належного матеріального утримання дитини і значення розгляду справи для позивачки та її дитини є вкрай важливим, оскільки пов'язане з отриманням коштів для забезпечення утримання дитини. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні заяві ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, згідно поданої представником заяви, просили розгляд справи проводити без участі позивачки та її представника.
В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 зазначено: «з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що переведені на воєнний стан; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…»
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ та проходить військову службу у складі військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 1520 від 28 січня 2026 року (форма 5), довідкою №5877 від 30 січня 2026 року (форма 12) та військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданим 25 січня 2011 року.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини 1 статті 253 ЦПК України).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця, як сторони у справі.
Враховуючи, факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та вважає за необхідне провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення без розгляду заяви про зупинення провадження у справі, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Пунктом 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що кваліфікований електронний підпис це удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відповідно до ч.1, 3 ст.6, ч.1, 6 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
У постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Враховуючи те, що заява відповідача ОСОБА_2 надійшла до суду на офіційну електронну адресу та підписана електронним цифровим підписом, а тому є належним способом звернення до суду з відповідною заявою.
Крім того, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу у складі військовій частині НОМЕР_1 , заява про зупинення провадження у справі подана до суду 04 лютого 2026 року, представник відповідача не був позбавлений можливості ознайомитися з відповідною заявою, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про залишення заяви відповідача про зупинення провадження у справі без розгляду, слід відмовити.
Керуючись ст. 251, 253, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_2 про зупинити провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бойко Б.Б. про залишення без розгляду заяви про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (складання).
Суддя М.Д.Стецюк