печерський районний суд міста києва
Справа № 757/566/26-к
пр. 1-кс-461/26
03 лютого 2026 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 05.11.2025 у кримінальному провадженні № 42025100000000243 від 16.10.2025,
Вступ
На вирішення слідчому судді надійшла скарга про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42025100000000243 від 16.10.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_4 , адвоката
ОСОБА_3 . Зміст скарги
Перший слідчий відділ Територіального управляння ДБР, розташованого у м. Києві здійснює досудове розслідування кримінального провадження від 16.10.2025 № 42025100000000243, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється Київською міською прокуратурою.
05.11.2025 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вручено ОСОБА_4 .
Суть оскаржуваного повідомлення про підозру зводиться до того, що ОСОБА_4 , будучи завідувачем сектору Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, за попередньою змовою із невстановленими службовими особами Київської митниці, налагодила схему отримання неправомірної вигоди від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за нестворення штучних перешкод у процесі митного оформлення в зоні діяльності Київської митниці.
Підставою оскарження вказаного процесуального рішення, повідомлення про підозру від 05.11.2025, сторона захисту вважає її необґрунтованість, оскільки ОСОБА_4 не займала вказану в повідомленні про підозру посаду, не була наділена організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов'язками, не була посадовою та службовою особою в розумінні ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, ОСОБА_4 з червня 2025 року не обіймала посаду завідувача сектору Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби. Відповідно до наказу від 03.06.2025 № 99-0 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, завідувача Луганського сектору експертиз та досліджень ОСОБА_4 за її заявою переведено на посаду головного державного інспектора-експерта відділу товарознавчої експертизи та попередньої оцінки товарів управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора-експерта, у ОСОБА_4 відсутні організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки по відношенню до митного посту «Вишневе» Київської митниці.
Також у ОСОБА_4 відсутнє робоче місце та підлеглі особи, оскільки відповідно до наказів Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 03.07.2025 № 19-вб, наказу від 18.08.2025 № 547-кв та наказу від 17.09.2025 № 41-вб остання з 01.07.2025 по 04.11.2025 перебувала у відпустці. З 05.11.2025 по 10.11.2025 ОСОБА_4 перебувала на лікарняному.
Згідно з постановою ККС ВС у справі № 332/2723/15-к (провадження № 51-1579КМ19) відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, коли службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких дій, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Якщо ж службова особа, вчиняючи будь-які дії, використовує не можливості, пов'язані з її посадою, а, наприклад, особисте знайомство, дружні, а не службові зв'язки тощо, то в її діях немає складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України.
Одночасно ОСОБА_4 не є суб'єктом відповідальності за злочин відповідно до ст. 368 КК України, оскільки не є службовою особою у розумінні цього терміну, - на час події вона не виконувала жодних організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, перебуваючи у довготерміновій відпустці.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 скаргу підтримав. Вказував на те, що підозрювана не була службовою особою, не була наділена організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками. Крім того зазначив, що дії підозрюваної не було правильно кваліфіковано, а тому підозра є необґрунтованою.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника. Додатково зазначила, що має юридичну особу, яка займається діяльністю по наданню послуг з оформлення митних платежів, допомагала знайомому. Категорично заперечує наявність у неї впливу на митницю в м. Вишневе мотивуючи тим, що там не працювала. Просила скаргу задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги з підстав необґрунтованості її вимог. Наголосив, що оскаржуване повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України та було вручено у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України. Додатково прокурор зазначив, що на момент його складання у слідчого були всі наявні підстави як процесуального так, і матеріального аспектів для прийняття вказаного процесуального рішення. На даний час підстав для зміни підозри не вбачається.
На спростування доводів сторони захисту надав додатково протоколи огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, допиту свідків, а також протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу.
Просив в задоволенні скарги відмовити.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
У судовому засіданні на підставі наданих сторонами матеріалів встановлено, що перший слідчий відділ Територіального управляння ДБР, розташованого у м. Києві, здійснює досудове розслідування кримінального провадження від 16.10.2025 № 42025100000000243, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється Київською міською прокуратурою.
05.11.2025 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вручено ОСОБА_4 .
В умовах верховенства права та пріоритетності захисту прав людини, передбачених як національним законодавством, так і міжнародними стандартами, зокрема статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя має право й обов'язок здійснити перевірку обґрунтованості повідомлення про підозру, якщо така перевірка є єдиним реальним засобом запобігти свавільному або необґрунтованому втручанню держави у сферу особистих прав і свобод громадянина. Такий підхід узгоджується з принципом ефективного засобу юридичного захисту, за змістом якого суд зобов'язаний розглядати не лише формальні обставини, а й забезпечувати реальний і практичний захист прав особи, що перебуває під тягарем кримінального переслідування.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відтак дана скарга подана повноважною особою та в строки, визначені КПК України, підстав для відмови у відкритті провадження чи повернення скарги слідчий суддя не вбачає.
Надалі слідчому судді при розгляді скарги на повідомлення про підзору слід відповісти на запитання , які критерії оцінки повідомлення про підозру під час розгляду цієї скарги, адже національний закон, зокрема ст. 303 КПК України їх не визначає.
Задля відповіді на це запитання слідчий суддя зобов'язаний звернутися до положень ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до яких у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, виходячи з загальних засад кримінального провадження, закріплених в ст. 7 КПК України, вважає, що предметом судового контролю слідчим суддею під час розгляду скарг на повідомлення про підозру є: не лише формальне дотримання процесуальних норм (форма та зміст документу - повідомлення про підозру, а також порядок повідомлення про підозру (наявність повноважень в особи, яка здійснила таке повідомлення, тощо), але й змістовна складова підозри у контексті справедливості правосуддя.
Перевіряючи на предмет форми та змісту оскаржуваного повідомлення про підозру від 05.11.2025 у кримінальному провадженні № 42025100000000243 щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що таке в повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Слідчий суддя констатує, що сторона захисту не оскаржує повідомлення про підозру ОСОБА_4 з підстав неналежного вручення повідомлення про підозру.
Єдиною підставою сторони захисту для оскарження повідомлення про підозру є наявність невідповідності викладених у повідомленні обставин матеріалам кримінального провадження, визначеній кваліфікації, а також відсутності у ньому належних та допустимих доказів протиправних дій ОСОБА_4 .
З цього приводу лід зазначити наступне (змістовна складова повідомлення про підозру).
Усі наведені стороною захисту аргументи стосуються фактичних обставин справи та оцінки доказів, що за своєю правовою природою є предметом перевірки в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, в тому числі після повідомлення особі про підозру.
Повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не завжди має наслідком складання обвинувального акту та направлення його до суду, адже кримінальне провадження може бути й закрите, у разі встановлення під час досудового розслідування обставин, які виключають наявність складу злочину в діях особи чи події злочину.
Разом із тим, на етапі повідомлення про підозру її достатність та обґрунтованість підтверджується сукупністю наявних доказів, які відповідають вимогам закону для повідомлення особі про підозру.
Що ж до невідповідності кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 діяння матеріалам справи, то слідчий суддя погоджується з тим, що така може змінюватися у ході досудового розслідування як у бік пом'якшення, так і у бік уточнення чи то зміни кваліфікації шляхом інкримінування інших складів кримінальний правопорушень. Однак так само за результатами оцінки всіх доказів слідчим можуть бути встановлені обставини, які повністю виключають склад будь-якого кримінально-караного діяння в діях ОСОБА_4 .
Отже, викладені у скарзі доводи сторони захисту не можуть на даному етапі бути прийнятими слідчим суддею для скасування оскаржуваного повідомлення про підозру, оскільки вони стосуються оцінки доказів та фактичних обставин, що підлягають перевірці в межах строків досудового розслідування.
Після набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваної стороною захисту не надано слідчому судді доказів, які б на думку стороннього спостерігача беззаперечно спростовували причетність ОСОБА_4 до інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, викладених у підозрі.
Натомість даними, що містяться в наданих прокурором копіях матеріалів досудового розслідування, зокрема в протоколі за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу, містяться достатні докази причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за вказаних у підозрі обставин, які достатні для здійснення складання та вручення останній повідомлення про підозру.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 16:55 год. 10.02.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_6