П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26922/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій незаконними,-
В провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває вищезазначена справа.
На адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Лук'янчук О.В.
Обґрунтовуючи вказане звернення позивач вказує про упередженість судді (за її переконанням) на користь представника УДАБК ОМР чи самого відповідача. Вказує, що в апеляційній скарзі представник відповідача не зазначила своє місце проживання чи перебування, а зазначила лише адресу відповідача, також в апеляції відсутня інформація щодо наявності або відсутності у представника відповідача електронного кабінету. Відповідачем не виконано також обов'язок направити позивачу апеляційну скаргу з доданими до неї документами шляхом надсилання їх до електронного кабінету позивача і не було надано до суду докази надсилання цих матеріалів позивачу. Натомість ухвалою суду від 19.01.2026 р. апеляційну скаргу відповідача залишено без руху лише з підстав відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зазначає також, що при підготовці справи до розгляду суддя не звернула увагу на те, що Рабюк І.О в апеляційній скарзі, вводячи суд в оману, зазначила, що строк фактичної перевірки було визначено з 27.01.2025 р. по 07.02.2025 р., що є суттєвою дезінформацією, оскільки в направленні на перевірку її строк було визначено з 27.01.2025 р. до 07.02.2025 р.
Посилається на порушення суддею Бангалорських принципів поведінки суддів.
Надаючи оцінку заяві позивача про відвід колегії суддів, апеляційний адміністративний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Законодавчо передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Апеляційний адміністративний суд зазначає, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
В контексті означеного слід відмітити, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також, неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суддя вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, які сформульовано у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Поряд з цим, слід відмітити, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
За наслідком дослідження заяви представника апелянта слід вказати, що в такому зверненні не наведено та до апеляційного адміністративного суду не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження упередженості чи небезсторонності судді, яка головує при перегляді справи в апеляційному порядку, з огляду на наступне.
Щодо доводу про невідповідність апеляційної скарги відповідача по справі вимогам ст. 296 КАС України, у зв'язку із зазначенням представником відповідача як адресу свого місця проживання чи перебування адресу « АДРЕСА_1 » що фактично є місцезнаходженням УДАБК ОМР, колегія суддів вказує, що зазначення робочої адреси замість домашньої особою, яка діє від імені державного органу, забезпечує належний зв'язок із судом та не є порушенням, що перешкоджає ідентифікації скаржника або свідчить про упередженість суду при прийнятті скарги до розгляду.
Стосовно відсутності інформації щодо наявності чи відсутності у представника відповідача - Рабюк І.О. електронного кабінету варто зазначити, що апеляційна скарга УДАБК ОМР подана Рабюк І.О. через підсистему «Електронний Суд», сам факт подання у такий спосіб автоматично підтверджує наявність електронного кабінету у представника відповідача. Застосування такої процесуальної дії як залишення апеляційної скарги без руху за даних підстав є надмірним формалізмом.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання заявниці на порушення відповідачем при поданні апеляційної скарги вимог пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України і ненаправленням Копійці Н.Г. апеляційної скарги і заяви про усунення недоліків, оскільки зазначене спростовуються наявними в матеріалах справи квитанціями № 5645856 та № 5748973 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, відповідно до яких апеляційна скарга УДАБК ОМР і заява про усунення недоліків апеляційної скарги направлялись до електронного кабінету позивача.
З приводу того, що при підготовці справи до розгляду суддя не звернула увагу на те, що Рабюк І.О в апеляційній скарзі, вводячи суд в оману, зазначила, що строк фактичної перевірки було визначено з 27.01.2025 р. по 07.02.2025 р., що є суттєвою дезінформацією, оскільки в направленні на перевірку її строк було визначено з 27.01.2025 р. до 07.02.2025 р., колегія суддів зазначає, що суд на стадії підготовки справи до розгляду не надає оцінку достовірності тверджень сторін - це прерогатива розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 29.01.2026 р. відкрито провадження апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу у строк до 10 днів.
Ухвалою суду від 29.01.2026 р. підготовку до розгляду адміністративної справи закінчено.
Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання № 9 на 03.03.2026 р.
Заявник вказує, що ніякої підготовки справи до розгляду доповідач по справі не здійснювала і не могла, оскільки в апеляційному суді станом на 29.01.2026 р. була відсутня сама справа 420/26922/25.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. п. 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21(зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Усі документи у справі, які надійшли до суду першої інстанції в паперовому вигляді або через підсистему «Електронний Суд» відскановані та експортовані в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду», а відтак при вирішенні питання щодо відкриття провадження та призначення розгляду справи у суду була можливості скористатися функціоналом КП «ДСС» («Витребування справ з ЦБД (центральної бази даних)) та дослідити матеріали справи.
Також, колегія суддів звертає увагу заявника, що ухвалою суду від 09.02.2026 р. розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено у відкритому судовому засіданні. Також, ухвалою від 09.02.2026 р. справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, призначену до розгляду у порядку письмового провадження на 03.03.2026 року, вирішено розглядати о 12 год. 00 хв. 03.03.2026 року в порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Апелянт також зазначає, що 02.02.2026 р. до суду поштою надійшла її апеляційна скарга від 23.01.2026 р. і по ній станом на 09.02.2026 р. не вирішено питання про відкриття провадження.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, подана позивачкою апеляційна скарга передана судді доповідачу 03.02.2026 р. і станом на 09.02.2026 р. були постановлені ухвали про відкриття провадження та призначення розгляду справи на 03.03.2026 р. о 12:00 год., які були доставлені до її електронного кабінету лише 12.02.26 р. 07:21 год.
Також заявник вказує, що всупереч ч.3 ст. 300 КАС України питання про витребування матеріалів справи було вирішено головуючою Лук'янчук О.В. одноосібно, в ухвалі від 19.01.2026 р. про залишення апеляційної скарги.
Суд зазначає, що одноосібне витребування справи суддею-доповідачем не зумовлює упередженості, а навпаки спрямовується на забезпечення оперативності судового процесу.
До того ж, процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
Посилання ж заявниці на порушення суддею Бангалорських принципів поведінки судді взагалі не мають ніякого зв'язку з об'єктивними обставинами справи, оскільки самого лише цитування цих принципів без прив'язки до фактичних обставин недостатньо для висновку про їх порушення, а тому судом до уваги такі не приймаються.
Отже, заява про відвід не містить відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Лук'янчук О.В., а суб'єктивні висновки учасника адміністративної справи внаслідок незгоди з процесуальними діями чи рішеннями суду самі по собі, за відсутності будь-яких інших доводів, не є такими відомостями.
Згідно із ч.1, 3, 4 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З урахуванням наведеного, заяву представника Копійки Наталії Гайясівни про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В від розгляду справи №420/26922/25, у порядку, встановленому статтею 31 КАС України, необхідно передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись ст. ст.31, 36, 38, 40, 248, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В..
Справу №420/26922/25 для вирішення питання про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В. передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Лук'янчук
Судді А.І. Бітов І. Г. Ступакова