Справа № 752/21444/25
Провадження № 1-кс/752/1007/26
02 лютого 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане заступником начальника відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 в межах кримінального провадження №12024100000001457 від 25.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366-2 КК України про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подане в порядку глави 14 Кримінального процесуального кодексу України, -
до Голосіївського районного суду м. Києва звернувся слідчий управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 в межах кримінального провадження №12024100000001457 від 25.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366-2 КК України, з клопотанням про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СУ ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12024100000001457 від 25.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 02.03.2023 до моменту вчинення кримінальне правопорушення, будучи суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 України Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), діючи умисно, всупереч вимогам частини першої ст. 45 Закону, завідомо не вказав у поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (далі - Декларації) відомості які відрізняються від достовірних, на загальну суму 22 368 390, 36 грн., тобто вніс завідомо недостовірні відомості до Декларацій, що відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим порушив вимоги, передбачені чинним законодавством України, за наступних обставин.
01.08.2020 ОСОБА_6 прийняв присягу державного службовця України.
Згідно з розпорядженням Київського міського голови від 28.02.2023 № 153 ОСОБА_6 призначено на посаду директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Зазначена посада є посадою державної служби категорії «Б», відтак відповідно до положень п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), ОСОБА_6 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» - «I» п. 2 ч. 1 ст. З Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_6 є суб?єктом декларування.
Відповідно затвердженого Положення про Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Рішення від 20 квітня 2023 року № 6299/6340).
Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утворений відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у складі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 N 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності". Департамент перейменовано з Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та є правонаступником реорганізованих Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)". 2. Департамент підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади. Департамент із питань виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з Міністерством економіки України, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України та Державною регуляторною службою України. Департамент координує та спрямовує діяльність структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в місті Києві державних адміністрацій з питань промисловості, торгівлі, підприємництва та споживчого ринку. 3. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови і розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
А тому згідно положення п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону зазначена посада є посадою державної служби категорії «Б», а тому ОСОБА_6 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону. Відповідно на нього поширюється його дія в частині обов'язку декларування.
З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 81, 169 Цивільного кодексу України та відповідно до Положення про Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_6 будучи державним службовцем категорії «Б» з 02.03.2023 по теперішній час безперервно являвся суб'єктом декларування та мав відповідні обов'язки у сфері фінансового контролю, передбачені розділом 7 Закону України «Про запобігання корупції», а отже є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» на ОСОБА_6 , було покладено обов'язок як суб'єкта декларування до 01.04.2024 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік вказавши в ній достовірну інформацію. Вчинити вказані дії шляхом заповнення затвердженої форми на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2,7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у декларації відображаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право; отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи; наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
Наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 987/36609, затверджено Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), та Форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на початку заповнення декларації суб'єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка, без якої подальша робота з документом не можлива.
Згідно з п. 1 розділу II Порядку декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у персональному електронному кабінеті. Суб'єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки (п. 3 розділу ІІ Порядку).
У п. 4 розділу ІІ Порядку визначено, що після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб'єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб'єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставляння відповідної відмітки.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Порядку суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
За вказаних обставин, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, посягаючи на встановлений законодавством порядок функціонування системи запобігання корупції в Україні, з особистих мотивів, будучи суб'єктом декларування, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону, у не встановлений досудовим розслідування час, місці, але не раніше 21.02.2024 вирішив зазначити завідомо неправдиву інформацію у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» - суб?єкт декларування не зазначив відомостей про гараж загальною площею 17,3 м2, розташований за адресою: вул. Велика Васильківська, буд. 28, м. Київ, вартістю 67 560,00 грн., який належить на праві власності члену сім?ї (особі, з якою суб?єкт декларування спільно проживає та не перебуває у шлюбі) на підставі договору дарування гаража від 24.07.2023 № 421 (далі у цьому пункті - Договір дарування), що підтверджується відомостями ДРРП.
Під час перевірки встановлено, що 24.07.2023 відповідно до п. 1 Договору дарування суб?єкт декларування подарував, а член сім?ї (особа, з якою суб?єкт декларування спільно проживає та не перебуває у шлюбі) прийняв у дар зазначений об?єкт нерухомості.
Згідно з п. З Договору дарування зазначений гараж сторони оцінили у 67560,00 грн., на підставі Довідки про оціночну вартість об?єкта нерухомості від 10.07.2023. Водночас відповідно до інформації, наданої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що вартість цього об?єкта нерухомості станом на 24.07.2023 могла становити від 190 000,00 до 220 000,00 гривень.
У розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» - суб'єкт декларування не зазначив відомостей про дохід, отриманий ним у вигляді пенсії, у розмірі 45 925,00 грн., що підтверджується відомостями Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України. Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 45 925,00 гривень. Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір доходу, отриманого ним від Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи,
вказавши - 573 756,00 гривень. Під час перевірки встановлено, що розмір такого доходу становив 760 480,09 грн., що підтверджується відомостями Київської міської державної адміністрації та ДРФО. Суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 186 724,09 гривні. Таким чином, суб?єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 232 649,09 грн., чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації - суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про свої готівкові кошти у розмірі 8 720 766,00 грн, 525 000,00 дол. США (В еквіваленті курсу на 31.12.2023 - 19 940 760,00 грн.), 73 000,00 євро (в еквіваленті курсу на 31.12.2023 - 3 081 176,70 грн.), що в загальному розмірі станом на 31.12.2023 становить 31 742 702,97 гривень. Під час аналізу фінансового та майнового стану суб'єкта декларування встановлено, що при поданні декларації за 2019 рік (перша декларація суб?єкта декларування) у розділі 12 «Грошові активи» декларації він зазначив власні грошові кошти у розмірі 8 422 659,00 грн., 525 000,00 дол. США (в еквіваленті курсу на 31.12.2019 - 12 435 255,00 грн.) та 73 000,00 євро (в еквіваленті курсу на 31.12.2019 - 1 928 806,00 грн.), що в загальному розмірі станом на 31.12.2019 становило 22 786 720,00 гривень. Водночас, станом на 2019 рік, згідно з відомостями ДРФО розмір отриманих ним доходів (із законних джерел) з 1998 по 2019 роки включно становив 7 536 628,46 гривень. Виходячи із задекларованих відомостей суб'єктом декларування у декларації за 2019 рік, інших доходів, які не включені до ДРФО та які б могли впливати на його фінансовий стан, він не мав. Підприємницькою діяльністю суб'єкт декларування до 1998 року не займався, що підтверджується відомостями ЄДР.
Окрім того, встановлено, що у 2010 році суб'єкт декларування здійснив видаток на придбання легкового автомобіля INFINITI FX37S, 2010 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 , із зазначеною вартістю 440 000,00 гривень. Враховуючи наведене, станом на 31.12.2019 суб'єкт декларування мав фінансову можливість заощадити (не враховуючи утримання (відрахування) податків та зборів, понесених витрат у вигляді прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, загальножиттєвих витрат, витрат на утримання неповнолітніх дітей, витрат на відпочинок тощо) не більше ніж 7096 628,46 гривень (7 536 628,46 - 440 000,00). Згідно з відомостями ДРФО розмір отриманих суб'єктом декларування доходів (із законних джерел) за період з 2020 по 2023 роки включно становив 2 642 813,45 гривень. Виходячи із задекларованих відомостей суб'єктом декларування у деклараціях за зазначені періоди, інших доходів та видатків, які не включені до ДРФО та які б могли впливати на його фінансовий стан, він не мав.
Таким чином, станом на 31.12.2023, суб'єкт декларування мав фінансову можливість заощадити (не враховуючи утримання (відрахування) податків та зборів, понесених витрат у вигляді прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, загальножиттєвих витрат, витрат на утримання неповнолітніх дітей, витрат на відпочинок тощо) не більше ніж 9 739 441,91 гривень (7096 628,46 + 2 642 813,45).
Також встановлено, що зазначені готівкові кошти не можуть вважатись спільно набутим у шлюбі майном враховуючи таке. Відповідно до рішення про розірвання шлюбу від 06.10.2021 № 757/43262/21-ц, ухваленого Печерським районним судом м. Києва, шлюб суб'єкта декларування з ОСОБА_9 розірвано.
У деклараціях, поданих за період під час та після розлучення (2021 та 2022 роки), суб?єкт декларування продовжує зазначати кошти у розмірі та валютах, ідентичних тим, що вказані у декларації за 2023 рік (звітний період).
Таким чином, зазначені кошти не можуть вважатись спільно набутим у шлюбі майном, оскільки після розірвання шлюбу суб'єкт декларування не передавав частину цих коштів колишній дружині, що виключає можливість їх спільного (під час шлюбу) накопичення (заощадження).
Отже, станом на 31.12.2023, з урахуванням вищезазначеного, суб'єкт декларування не мав фінансової можливості заощадити вказані готівкові кошти в повному обсязі. Враховуючи викладене, є підстави вважати, що інформація про грошові активи суб'єкта декларування не відповідає дійсності, оскільки загальний гривневий еквівалент зазначених суб'єктом декларування грошових активів на кінець звітного періоду значно перевищує можливу суму грошових коштів, доступних для заощадження, відтак у суб'єкта декларування відсутні фінансові можливості для накопичення (заощадження) задекларованих грошових активів.
За результатами повної перевірки декларації щодо з?ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб?єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 22 368 390,36 грн., чим не дотримав вимог пп. 2, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону.
26 січня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, працюючому на посаді директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просила задовольнити з підстав зазначених у клопотанні, наполягала на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення клопотання з тих підстав, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.366-2 КК України є необгрунтованою, а ризики зазначені слідчим у клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні нічим не підтверджені.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12024100000001457 від 25.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
26 січня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, працюючому на посаді директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Спеціальними умовами відсторонення від посади є: наявність в особи процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого; перебування його на посаді. Слід також зазначити, що відсторонення від посади це тимчасове, вимушене недопущення особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до виконання своїх функціональних обов'язків з підстав і в порядку, передбачених КПК України.
Згідно зі ст.43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Разом з тим, відсторонення особи від посади, що має тимчасовий характер, не є тотожним із поняттям звільнення з роботи.
Відповідно до вимог ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
Для вирішення питання про відсторонення від посади у відповідності до вимог закону слідчий суддя зобов'язаний перевірити, чи подано прокурором клопотання із додержанням вимог закону та врахувати наявність правової підстави для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, та наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Одним із елементів, які формують правову підставу для відсторонення підозрюваного від посади, є наявність підстав вважати, що перебування особи на посаді сприяло вчиненню злочину та наявність обґрунтованих підстав вважати, що подальше перебування підозрюваної особи на посаді перешкоджатиме кримінальному провадженню. Відповідне аргументування, згідно із п.п.5, 6 ч.2 ст.155 КПК України, має бути викладене в клопотанні слідчого (прокурора) та перевірене слідчим суддею під час його розгляду. Висновки слідчого судді з приводу наявності таких ризиків повинні бути мотивованими, проаналізованими в контексті фактичних обставин кримінального провадження та не можуть виходити за межі доводів клопотання слідчого (прокурора).
Відповідно ч.2 ст.157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя зобов'язаний врахувати правову підставу для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, та наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Слідчий суддя враховує, що додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, з достатньою імовірністю підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину в рамках кримінального провадження, в межах якого ставиться питання про відсторонення від посади.
Також, при вирішені питання щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має вищу освіту, репутацію, працює на посаді директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), має постійне місце реєстрації та проживання, йому було повідомлено про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.
Так, в ході розгляду клопотання, стороною обвинувачення не наведено достатніх підстав відсторонення ОСОБА_6 від посади та не доведено, що подальше перебування підозрюваного ОСОБА_6 на посаді директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Такі обставини поверхньо наведені у клопотанні слідчого, однак не мають відповідного аргументування, не мотивовані належним чином документально, внаслідок чого не можуть бути проаналізованими в контексті фактичних обставин кримінального провадження.
Крім того, стороною обвинувачення не наведено достатніх підстав вважати, що відсторонення ОСОБА_6 від посади, необхідне для запобігання протиправній поведінці підозюваного та що його перебування на займаній посаді дасть можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Посилання органу досудового розслідування на те, що перебуваючи на посаді ОСОБА_6 матиме змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є необгрунтованими, оскільки слідчим не вказано конкретно які саме речі та документи, які мають значення для досудового розслідування може знищити чи підробити підозрюваний.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, те, що стороною обвинувачення не наведено та не обґрунтовано наявність досатніх підстав вважати, що відсторонення ОСОБА_6 від посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перешкоджатиме кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає доцільним та необхідним залишити без задоволення клопотання слідчого погодженого прокурором про відсторонення ОСОБА_6 від посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 154-157, 309, 372, 392, 393, 395, КПК України,-
у задоволенні клопотання поданого заступником начальника відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 12024100000001457 від 25.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подане в порядку глави 14 Кримінального процесуального кодексу України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1