П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37993/24
Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,
повний текст судового рішення
складено 15.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУПФ) та просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської Федерації проти України ОСОБА_1 , як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 , від 03.09.2024;
- зобов'язати ГУПФ призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю на підставі ст.2 Закону №2980 і виплатити різницю між сумою, визначеною Законом №2980, та фактично отриманою сумою, визначеною Законом №1105, у розмірі 732000 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2023 року внаслідок спрацювання вибухового пристрою під час виконання трудових обов'язків загинув чоловік позивачки ОСОБА_2 , який працював на посаді старшого майстра служби повітряних та кабельних електричних мереж АТ “Херсонобленерго».
Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку по формі Н-1/П від 24.04.2023 року встановлено, що нещасний випадок, що стався з старшим майстром служби повітряних та кабельних електричних мереж АТ “Херсонобленерго» ОСОБА_2 , 31.03.2023року о 09 год. 30 хв. поблизу повітряної лінії ПЛ-35 кВ “Посад-Покровка - Киселівка» АТ “Херсонобленерго», пов'язаний з виробництвом (стався під час виконання трудових обов'язків в робочий час).
ОСОБА_1 є дружиною загиблого ОСОБА_2 ..
За заявою ОСОБА_1 від 20.06.2023 року ГУПФ винесено постанову від 04.07.2023 року за №210029510362-2023-1 про призначення одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого у розмірі 268000,00 грн. на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV, яка була виплачена позивачці 17.07.2023 року, що підтверджується банківською випискою від 24.11.2024 року.
30.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУПФ із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України, як члену сім'ї (дружині) загиблого працівника об'єкту критичної інфраструктури.
ГУПФ за наслідком розгляду заяви позивачки від 30.08.2024 року прийняло рішення від 03.09.2024 року №11069/03-16 про відмову у призначенні та виплаті цієї допомоги відповідно до Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 року №2980-ІХ, оскільки АТ “Херсонобленерго» станом на 31.03.2023 року до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесене.
Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту акту спеціального розслідування групового нещасного випадку від 24.04.2023 року, АТ “Херсонобленерго» здійснює розподіл електричної енергії КВЕД 35.13 “Розподілення електричної енергії» для всіх суб'єктів промисловості, соціальної сфери та населення Херсонської області, ремонтно-технічне обслуговування діючих електроустановок напругою 0,4-154кВ, які знаходяться на балансі товариства, контролює роботу приладів електроенергії на власних електроустановках та на електроустановках споживачів, не допускає безоблікове та безоплатне споживання електроенергії. Враховуючи діяльність АТ “Херсонобленерго», суд дійшов висновку, що вказане підприємство віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, що дає позивачці право на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2980-IX.
Таким чином суд дійшов висновку, що позивачці було протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії рф проти України як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 ..
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської Федерації проти України» від 20 березня 2023 року №2980-IX (набрав чинності 01.05.2023 року), який спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, передбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Так, відповідно до ст.1 Закону №2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема, один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №2980-IX передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Частинами 4, 5 статті 3 Закону №2980-IX передбачено, що якщо особа одночасно має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати або одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється виключно в порядку та розмірах, визначених цим Законом.
Особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.3 Закону №2980-IX)
Статтею 4 Закону №2980-IX передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім'ї, не здійснюються:
1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);
2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України, передбаченої Законом №2980-IX, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України, затверджений Постановою КМУ від 27.12.2023 року №1396 (далі Порядок №1396).
Відповідно до п.2 Порядку №1396 (в редакції, чинній на дату звернення позивачки до відповідача із заявою про призначення ОГД) особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю виплачується в розмірах, визначених частиною першою статті 2 Закону (п.3 Порядку №1396).
Пунктом 4 Порядку №1396 передбачено, що уповноважений орган обчислює розмір одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю з урахуванням інформації про надання отримувачам одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати, одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, завдану їм внаслідок військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, що зберігається у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах або базах даних органів, що надають адміністративні, соціальні та інші публічні послуги, провадять іншу управлінську діяльність та державне регулювання.
Згідно п.8 Порядку №1396 отримувачі, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Перелік документів, які подають для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, визначено пунктом 10 Порядку №1396.
Відповідно до п.11 Порядку №1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для підтвердження факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.
З матеріалів справи вбачається, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 30.08.2024 року про призначення одноразової грошової допомоги ГУПФ враховано лист Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 05.12.2023року № 07/02/01-9342/СЕД, в якому вказано, АТ “Херсонобленерго» станом на 04.12.2023 року до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесене.
Вказане і стало підставою для відмови позивачці у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 .
Разом з тим, Постановою КМУ від 28.04.2023 року №415 затверджено Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, який визначає процедури формування і ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), включення об'єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об'єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
Відповідно до п.4 цієї Постанови встановлено адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації під час воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування з дня набрання чинності цією постановою забезпечити: функціонування, формування і ведення Реєстру в автоматизованій системі, що забезпечує роботу як одномашинний однокористувачевий комплекс, який обробляє інформацію однієї або кількох ступенів обмеження доступу.
Тобто, початок функціонування Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, затверджений Постановою КМУ від 28.04.2023 року №415, відбувся після настання нещасного випадку з ОСОБА_2 ..
Як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, п.1 ч.7 ст.6 Закону №2980-IX визначено Кабінету Міністрів України затвердити перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону.
Разом з тим, в силу ч.4 ст.6 Закону №2980-IX, до завершення формування реєстру об'єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України “Про критичну інфраструктуру» перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021 року №1882-IX “Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон №1882-IX).
За ст.1 Закону №1882-IX об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам; оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування; сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість; секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Згідно ч.1 ст.9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Пунктом 2 частини четвертої статті 9 Закону №1882-IX передбачено, що до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема, енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії).
Постановою КМУ від 09.10.2020 року №1109 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.
Відповідно до цієї Постанови до переліку секторів критичної інфраструктури віднесено паливно-енергетичний сектор, зокрема, електроенергетика (виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії, експлуатація гідротехнічних споруд). Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - Міненерго.
Таким чином, саме виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів є ключовим критерієм для віднесення того чи іншого об'єкту до числа об'єктів критичної інфраструктури.
Зі змісту акту спеціального розслідування групового нещасного випадку від 24.04.2023 року, АТ “Херсонобленерго» здійснює розподіл електричної енергії КВЕД 35.13 “Розподілення електричної енергії» для всіх суб'єктів промисловості, соціальної сфери та населення Херсонської області, ремонтно-технічне обслуговування діючих електроустановок напругою 0,4-154кВ, які знаходяться на балансі товариства, контролює роботу приладів електроенергії на власних електроустановках та на електроустановках споживачів, не допускає безоблікове та безоплатне споживання електроенергії.
Тобто, враховуючи діяльність АТ “Херсонобленерго» можна дійти висновку, що вказане підприємство віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, що дає позивачці право на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2980-IX.
Таким чином, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що позивачці було протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії рф проти України як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 , тому, як наслідок, спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Окрім того, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, передбачену ст.2 Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської Федерації проти України» від 20.03.2023р. №2980-IX, та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою сумою, визначеною на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький