16 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/7342/24 (суддя Брегей Р.І., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №340/7342/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство Теплоенергосервіс» про визнання протиправним і скасування моніторингового висновку,-
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький 13 листопада 2024 року звернувся до суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство Теплоенергосервіс», згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 30 жовтня 2024 року про результати моніторингу закупівлі UA-2024-08-02-003205-а.
Позов обґрунтовано тим, що вказаний висновок відповідача є протиправним, оскільки «зазначені у висновку порушення не доведені відповідачем».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про правомірність висновків оскарженого висновку Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 30 жовтня 2024 року про результати моніторингу закупівлі UA-2024-08-02-003205-а та відсутності підстав для його скасування.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить задовольнити позов та зазначає, що суд першої інстанції відмовив у задоволені позову «в цій частині вимог», а не повністю; пояснює своє бачення спірних правовідносин посилаючись на те, що відповідач погодився із «вірним» зазначенням замовником коду закупівлі в річному плані, що в свою чергу суперечить висновку відповідача про порушення позивачем вимог пункту 15 Особливостей та Наказу № 708; гарантійний лист відноситься до інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі; поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зазначає про безпідставність доводів позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідач моніторив закупівлю робіт з поточного ремонту будівлі на суму 438506,67 грн, замовником якої є позивач (т. 1 а.с.10-13). Код предмету закупівлі (ДК 021:2015) - 45000000-7.
Відділ склав тендерну документацію, в якій зазначено про тверду договірну ціну (т. 1 а.с.131-138).
На тендер подались два учасника: Товариство і Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградекспобуд» (далі - Товариство 2).
У тендерних пропозиціях учасників не зазначено виду договірної ціни (т. 1 а.с.198-201).
Товариство оцінила виконання робіт у 433744,14 грн, а Товариство 2 - 408696,92 грн.
У розрахунках до тендерної пропозиції Товариство зазначило, що договірна ціна є динамічною (т. 1 а.с.144).
При обчисленні вартості робіт враховано показник витрат покриття ризиків будівництва у 2,5% (т. 1 а.с.145).
У розрахунках до тендерної пропозиції Товариство 2 зазначило, що договірна ціна є твердою (т. 1 а.с.194-195).
При обчисленні вартості робіт враховано показник витрат покриття ризиків будівництва у 1,5% (т. 1 а.с.196).
Товариство 2 не надало гарантійного листа про розпорядження відходами будівництва, які стануть його власністю, з дотриманням природоохоронного законодавства.
Відділ не надав часу для усунення цього недоліку, мотивуючи законодавчою забороною.
Рішенням Відділу від 19 серпня 2024 року №3 відхилили тендерну пропозицію Товариства 2 на підставі припису підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), які затверджено постановою Уряду України від 12 жовтня 2022 року №1178 (т. 1 а.с.1-4).
26 серпня 2024 року Відділ і Товариство уклали договір на виконання поточного ремонту (т. 1 а.с.29-33).
У правочині зазначено, що ціна договору є твердою і становить 433744,14 грн.
09 жовтня 2024 року Управління розпочато моніторинг закупівлі (т. 1 а.с.10-13).
29 жовтня 2024 року Відділ і Товариство уклали додаткову угоду до згаданого правочину (т. 1 а.с.217).
Підстава - зменшення обсягу робіт.
Ціна договору є твердою і становить 401473,83 грн.
При обчисленні вартості робіт враховано показник витрат покриття ризиків будівництва у 1,5% (т. 1 а.с.218 (на звороті)).
Відділ повідомив, що Товариство виконало зобов'язання 29 жовтня 2024 року (т. 1 а.с.237-252).
Повний розрахунок проведено 02 листопада 2024 року на підставі платіжної інструкції від 31 жовтня того ж року (т. 1 а.с.7, 215-216).
Управління завершило моніторинг 30 жовтня 2024 року (т. 1 а.с.10-13).
Відповідач не аналізував додаткову угоду з додатками, так як їх ще не завантажили до електронної системи закупівель станом на 30 жовтня 2024 року (норматив завантаження 3 робочі дні).
Відділ не ставить під сумнів законність призначення моніторингу закупівлі.
Висновок моніторингу - порушення приписів пунктів 15, 43, 44 Особливостей.
Водночас Управління зобов'язало здійснити заходи щодо розірвання договору (т. 1 а.с.10-13).
Законність та обґрунтованість вищезазначеного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, є предметом спору переданого на вирішення суду (т.1 а.с.10 - 13).
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до статті 1 цього Закону, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Статтею 2 Закону №2939-XII визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, до яких належить здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. №43 (далі також - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення №43, основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.
За змістом підпункту 3 пункту 4 Положення №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Статтею 5 Закону №2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції, чиннній на час виникнення спірних правовідносин) - моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано статтею 8 вказаного Закону.
Так, згідно з частиною першою вказаної статті Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону №922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За приписами частини 5 статті 8 Закону №922-VIII, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
У відповідності до ч. 6. ст. 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Положеннями частини 7 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Пунктом 43 Особливостей передбачено, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, гарантійний лист не стосувався забезпечення тендерної пропозиції, технічних і якісних характеристик та специфікації предмета закупівлі, а тому не призводив до зміни найменування товару, марки, моделі тощо.
Враховуючи це є правильним висновок суду першої інстанції про те, що у позивача виник обов'язок розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення, з вимогою до ТОВ «Кіровоградекспобуд» про усунення невідповідності, в електронній системі закупівель.
Відхилити тендерну пропозицію позивач міг лише у випадку неподання гарантійного листа упродовж встановленого додаткового строку, проте передчасно зробив це порушивши приписи пункту 44 Особливостей які визначають підстави відхилення тендерної пропозиції.
При цьому вирішуючи спірні правовідносини в частині правомірності визнання ТОВ «Теплоенергосервіс» переможцем тендеру, суд першої інстанції правильно врахував наступні обставини.
Так, згідно з тендерною документацією встановлено тверду договірну ціну. При цьому ТОВ «Теплоенергосервіс» у тендерній пропозиції зазначило про динамічну договірну ціну.
Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що тендерна пропозиція ТОВ «Теплоенергосервіс» не відповідала тендерній документації.
Приписами пункту 5.31 розділу 5 Настанови з визначення вартості будівництва (далі - Настанова), яку затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року №281, передбачено, що показник витрат покриття ризиків будівництва становить в розмірі не більше 1,5% за твердої грошової ціни, а при динамічній грошовій ціні не враховується.
Враховуючи те, що ТОВ «Теплоенергосервіс», обчислюючи ціну договору, застосувало такий показник у розмірі 2,5%, це є порушенням приписів Настанови.
Отже, суд зробив обґрунтований висновок, що у Відділу виник обов'язок відхилити тендерну пропозицію Товариства на підставі приписів підпункту 44.2 пункту 44 Особливостей.
Цією нормою права встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Приписами абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач неправомірно визнав ТОВ «Теплоенергосервіс» переможцем тендеру, та наявності в діях позивача порушення приписів пункту 44 Особливостей.
При цьому, суд першої інстанції враховуючи положення частини 7 статті 8 Закону та обставини того, що на день складання моніторингового висновку (30 жовтня 2024 року) договір не було виконано, оскільки позивач не сплатив кошти (кошти сплачено 02 листопада 2024 року) дійшов обґрунтованого висновку про можливість виконання зобов'язання стосовно розірвання зазначеного договору.
Щодо зазначення у тендерній документації не повного коду предмету закупівлі суд першої інстанції встановив наступні обставини.
Згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №708 затверджено Порядок визначення предмету закупівлі.
Приписами пункту 3 розділу 1 цього Порядку передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Мова про Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015.
Отже, код предмету закупівлі повинен містити цифровий вираз, четверта цифри якого мала бути відмінні від нуля.
Проте, у тендерній документації зазначено код предмету закупівлі (поточний ремонт будівлі) як 45000000-7 (ДК 021:2015).
Враховуючи викладене суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивач мав підбирати код, який найбільше відповідає предмету закупівлі, а не обмежуватись кодом розділу Єдиного закупівельного словника. Так як поточний ремонт будівлі полягає у виконанні цілого ряду будівельних операцій, то позивач мав зазначити код однієї з них.
Щодо доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеними у позові, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв'язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.
Відносно інших доводів позивача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що позивач в апеляційній скарзі не просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, як і не зазначає в ній підстав передбачених ст. 317 КАС України для скасування судового рішення.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №340/7342/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва