16 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/22495/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року у справі №160/22495/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України 20 січня 2026 року звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року у справі №160/22495/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки рішення суду першої інстанції складено 26.11.2025 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 20 січня 2026 року, тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у своєму клопотанні скаржник не навів будь-яких переконливих та конкретних підстав, які б зумовлювали неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року скаржник отримав 29 січня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд».
08.02.2026 на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2026 скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги посилається, що з 17.10.2025 по теперішній час військова частина НОМЕР_1 залучена до виконання бойових завдань в Донецькій області у складі 9 Армійського корпусу Угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у зв'язку з чим весь особовий склад бригади, у тому числі і офіцери юридичного відділення першочергово виконують завдання пов'язані із забезпеченням діяльності бригади щодо ведення бойових дій. Просить врахувати, що завдання виконуються поза межами пункту постійної дислокації бригади, також зазначає про велике навантаження та велику кількість судових справ за участю бригади. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в клопотанні, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Однак таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З огляду на наведені норми процесуального закону та обставини цієї справи, судом встановлено, що останнім днем 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 26.11.2025 року, отриманого Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України через підсистему «Електронний суд» 26.11.2025 року о 20:08 год. є 26.12.2026.
Суд зазначає, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Суд враховує, що з початку повномасштабного вторгнення особовий склад та посадові особи Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України залучені до виконання бойових і службово-бойових завдань, планових переміщень, ротацій, підтримання боєготовності, проведення заходів безпеки та охорони військових об'єктів, проте військова частина є державним органом та має в своєму штаті більше ніж одного працівника, що має право представляти його інтереси.
Щодо посилання скаржника на те, що юридична служба одночасно забезпечує правовий супровід діяльності частини в умовах воєнного стану та представництво її інтересів у значній кількості судових справ по всій території України, як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку, то колегія суддів вважає його необґрунтованим, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд наголошує, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку встановленого положеннями КАС України.
Отже, Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційний перегляд справи, та як орган, зацікавлений у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону, однак не зробила цього.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки підстави для поновлення строку апеляційного провадження викладені у клопотанні Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про поновлення строку на апеляційне оскарження - є неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року у справі №160/22495/25 слід відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Визнати неповажними підстави вказані Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року у справі №160/22495/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 16 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва