04 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/20562/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року (суддя 1-ї інстанції Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі №160/20562/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій,-
15.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати:
податкове повідомлення-рішення №0692902409 від 08.11.2024 на суму 1 623 582,88 грн;
податкове повідомлення-рішення №0692932409 від 08.11.2024 на суму 135 298,58 грн;
податкове повідомлення-рішення №0692972409 від 08.11.2024 на суму 340,00 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0692882409 від 08.11.2024 на суму 3 873,00 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0692832409 від 08.11.2024 на суму 968,25 грн.;
рішення про застосування штрафних санкцій №0693102409 від 08.11.2024 року на суму 52 276,62 грн;
рішення про застосування штрафних санкцій №0693032409 від 08.11.2024 на суму 170,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.04.2018 нею припинено діяльність фізичної особи-підприємця, разом з тим, відповідачем у вересні 2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку її підприємницької діяльності за період з 22.12.2016 по 11.04.2018 за результатами якої був складений акт та прийняті рішення, з якими позивачка не погоджується, оскільки перевірка проведена з порушенням строків визначених ст. 102 ПК України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року позов задоволений.
Відповідачем на вказане рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що порушення встановлені за результатами перевірки не були спростовані позивачкою, а документальна позапланова невиїзна перевірки проведена з дотриманням строку встановленого ст. 102 ПК України, враховуючи запроваджені мораторії на їх проведення (COVID-19 та воєнний стан), а також враховуючи приписи п. 102.3 ст. 102 ПК України і складені акти про неможливість проведення перевірки від 05.09.2022 року №813/04-36-24-09-2407600146 та від 08.05.2023 року №1148/04-36-24-09/ НОМЕР_1 підтверджено неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити. Суду зазначив, що судом першої інстанції була надана належна оцінка доводам сторін, а рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем по 11.04.2018 та перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на загальній системі оподаткування.
Основний вид діяльності 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.04.2018 внесено запис щодо припинення господарської діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.
У період з 24.09.2024 по 30.09.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75. ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, ст.13, ст.25, п.9-25 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.08.2024 №3343-п та у зв'язку з отриманням відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення господарської діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Зінченко Л.П.., проведена документальна невиїзна позапланова перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 року по 11.04.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 22.12.2016 року по 11.04.2018 року.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 07.10.2024 №2895/04-36-24-09/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлені порушення:
-п. 177.2 ст. 177, пп.177.4.1, пп. 177.4.3, пп. 177.4.4, п.177.4 ст.177 ПК України встановлено заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 1 298 866, 30 грн. за 2017 рік;
- п.1.2 п.161 підр. 10р.XX, ст. 177 ПКУ підлягає нарахуванню військовий збір у розмірі 108 238,86 грн. за 2017 рік;
- абз. 1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.10 No2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 104 553,24 грн., у тому числі за 2017-101 277,00 грн., за 2018-3 276,24 грн;
- п.4 ч.2 ст.6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року No2464- VI в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, в частині несвоєчасного подання звітності по єдиному внеску за 2016 рік (по строку надання 09.02.2017 фактично надано 02.03.2017) та не подання ліквідаційної звітності по єдиному внеску за 2018 рік (ліквідаційний);
- абз.2 пп. 177.11 ст. 177 розділу IV ПК України, а саме: встановлено не надання ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік (по терміну подання 10.05.2018);
- п. 184.7 ст. 184 ПК України, в результаті чого завищено по рядку 21 “Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 - рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду» у сумі 3 873,00 грн. за квітень 2018р.;
- п.201.1, п.201.2, п.201.10 статті 201 ПК України, а саме: не складено і не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, які не були використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, на податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 3 873 грн за квітень 2018р.
На підставі вказаного акту перевірки від 07.10.2024 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.11.2024 та рішення про застосування штрафних санкцій, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №0692902409 від 08.11.2024 на суму 1 623 582,88 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0692932409 від 08.11.2024 на суму 135 298,58 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0692972409 від 08.11.2024 на суму 340,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0692882409 від 08.11.2024 на суму 3 873,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0692832409 від 08.11.2024 на суму 968,25 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій №0693102409 від 08.11.2024 року на суму 52276,62 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій №0693032409 від 08.11.2024 на суму 170,00грн.
Позивачка не погодившись з рішеннями податкового органу, вважає, що вони прийняті за результатами перевірки, що проведена з порушеннями строку визначеного ст. 102 ПК України, звернулась до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не мав підстав здійснювати перевірку фізичної особи платника податків, який припинив свою підприємницьку діяльність у квітні 2018 року за період з 2017 по 2018 рік та визначати податкові зобов'язання та штрафні санкції за період 2017-2018 рр. у зв'язку зі закінченням наданого діючим законодавством строку на проведення таких контрольно-перевірочних заходів та здійснених нарахувань податкових зобов'язань, винесення вимог, застосуванню штрафних санкцій тощо.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджуються з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 39-2 ПК України) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання з передбаченого ПК України граничного терміну подання такої звітності та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПК України, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39-2 ПК України), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПК України терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПК України.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39-2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39-2 ПК України) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПК України.
Водночас п. 102.2 ст. 102 ПК України визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПК України, якщо:
- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;
- посадову особу платника податків (фізичну особу платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Крім того, відповідно до п. 102.3 ст. 102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:
- платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні (п.п. 102.3.1 п. 102.3 ст. 102 ПК України);
- контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків (п.п. 102.3.2 п. 102.3 ст. 102 ПК України);
- контролюючим органом зупинено продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому ст.ст. 44, 82 та 85 ПК України або Митним кодексом України (п.п. 102.3.3 п. 102.3 ст. 102 ПК України);
- контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у зв'язку із:
складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);
недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:
а) визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, передбачених ст. 81 ПК України;
б) визначеним п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України, передбачених ст. 349 Митного кодексу України;
оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення) (п.п. 102.3.4 п. 102.3 ст. 102 ПК України);
- здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання (п.п. 102.3.5 п. 102.3 ст. 102 ПК України).
Відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи враховують строки давності, визначені п. 102.1 ст. 102 ПК України, які поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою, крім перевірок в частині правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску.
Проте суми недоїмки з единого внеску поадтковим органом у спірному випадку були нараховані з підстав встановлення заниження позивачкою сум податкових зобов'язань за 2017 рік.
Водночас Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-IX від 17.03.2020 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України було доповнено пунктами 52-1 - 52-5 такого змісту, зокрема:
Підпункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачав, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020 платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Підпунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 по 31.05.2020 та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30.03.2020.
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18.03.2020 по 31.05.2020 зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Пізніше підпункт 52-2 було викладено в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020; із змінами, внесеними Законом № 591-IX від 13.05.2020, Законом № 786-IX від 14.07.2020, та установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України;
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Слід також зазначити, що Законом № 2120-IX від 15.03.2022 зупинена дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Разом із тим, підрозділ 10 розділу XX ПК України було доповнено підпунктом 69-2, згідно із яким податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
а) камеральних перевірок;
б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).
Згідно із п. 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
- строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
- строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.
При цьому, підпункт 78.1.7 пункту 78.1 ст. 78 ПК України встановлює, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Враховуючи викладене вище, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була призначена згідно пп.19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75. ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідних положень» ПК України, а отже зважаючи на прийняте ФОП ОСОБА_1 рішення про припинення підприємницької діяльності.
З огляду на досліджені норми податкового законодавства, податкову позапланову перевірку платника податків з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, контролюючий орган мав право проводити за чинними нормами ПК України як на момент прийняття рішення про припинення діяльності, так і під час встановленого мораторію на проведення перевірок, запровадженого з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також і під час дії воєнного стану.
З матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 11.04.2018, таким чином, відповідач починаючи з 10.05.2018 мав можливість провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача як платника податків на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.
З моменту припинення підприємницької діяльності позивача і до моменту винесення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки пройшло більше трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлявся позивачу запит про надання первинних документів, проте відповідно вимог п. 44.1 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, не менше як 1095 днів з дня надання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи.
Таким чином обов'язок зберігання первинних документів покладається на відповідача лише протягом 1095 днів.
Колегія суддів критично ставиться до посилань скаржника на введення в країні воєнного стану та карантинні обмеження, оскільки до введення їх в дію відповідач мав час передбаченого чинним законодавством для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 . Посилання на акти про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки у вересні 2022 та травні 2023 суд вважає помилковим враховуючи вищезазначене. Крім того, суд звертає увагу, що податковий орган не знайшовши позивачку за місцем знаходження у 2022 році, у травні 2023 призначає знову ж позапланову документальну виїзну перевірку, на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, при цьому маючи інформацію від уповноважених структур про не встановлення фактичного місця проживання/перебування ОСОБА_1 . Таким чином ці докази не свідчать та не підтверджують про дотримання відповідачем приписів ст. 102 ПК України щодо строків проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачки на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в спірному випадку строк давності для проведення перевірки розпочався з 10.05.2018 та складав 1895 днів, а тому кінцевою датою для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання у даному випадку є 18.07.2023.
Водночас, оскаржувана перевірка була проведена контролюючим органом в період з 24.09.2024 по 30.09.2024, за період 01.01.2016 по 11.04.2018, а отже, поза межами строків давності, які визначені податковим законодавством.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає недопустимою з точки зору верховенства права ситуацію, за якої контролюючий орган маючи всі законні права на проведення документальної позапланової перевірки платника податків, яким до ЄДР внесено рішення про припинення діяльності у 2018 році, розпочав таку перевірку лише у вересні 2024 року.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду відсутні.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/20562/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак