про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору
16 лютого 2026 р.Справа № 520/25434/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 520/25434/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії .
Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання Військова частина НОМЕР_1 до апеляційної скарги надає виписку з рахункку за 10.02.2026.
Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов'язком, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.
Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Зазначеним Законом військовим частинам не надано пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Умови визначені вказаною нормою у даній справі відсутні.
Крім того, військові частини є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідачем до клопотання надано довідку за виписку з рахункку за 10.02.2026 року, проте, вказана виписка з рахункку за 10.02.2026 року підтверджує залишок коштів на певну дату, а тому вказані документи не підтверджують неможливість сплати судового збору відповідачем за весь період строку наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Також, відповідачем в клопотанні зазначено, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 року по справі № 520/25434/25 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху через несплату судового збору.
Однак вищезазначене є помилковим, оскільки ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 520/25434/25 залишено без руху у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, Військовій частині НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали від 09.02.2026 року необхідно було надати клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг військовим частинам щодо сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б обґрунтовували не можливість сплати відповідачем судового збору, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.
Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, Законом України "Про судовий збір", суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій