Постанова від 16.02.2026 по справі 440/14416/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 р. Справа № 440/14416/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, по справі № 440/14416/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 17 вересня 2024 року № 1630 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» штрафу у розмірі 55080,00 грн. за порушення підпункту 24 пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов в частині обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, а саме: положень пункту 2 постанови №1611 у частині здійснення у строк до 31 грудня 2021 року розрахунків з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначений договором купівлі-продажу природного газу; розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність винесеної відповідачем постанови від 17 вересня 2024 року № 1630 в частині накладення на позивача штрафу у розмірі 55080,00 грн. за порушення підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201 у частині обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, а саме: положень пункту 2 постанови № 1611 у частині здійснення у строк до 31 грудня 2021 року розрахунків з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначений договором купівлі-продажу природного газу; розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу. З оскаржуваною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що вимоги щодо обов'язку позивача у строк до 31 грудня 2021 року здійснити розрахунки з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначені договором купівлі-продажу природного газу; розрахунки з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування природного газу, які були викладені в пункті 2 постанови № 1611, мали бути оформлені у формі Розпорядження про усунення порушень, а не формі постанови. Оскільки відповідач при прийнятті постанови № 1611 діяв не на підставі приписів чинного законодавства, то оскаржувана позивачем постанова відповідача від 17 вересня 2024 року № 1630 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» штрафу у розмірі 55080,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» (пров. Героїв Бреста, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, ідентифікаційний код 20071686) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (вул. Сім'ї Бродських, буд. 19, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального і порушенні норм процесуального права та за неповного з'ясування обставин, що мають значення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі № 440/14416/24 повністю та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив, що рішення Регулятора щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюється окремим документом у формі розпорядження. При цьому у формі постанови ухвалюється рішення про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії. Таким чином, на думку апелянта, вимоги викладені в пункті 2 резолютивної частини Постанови № 1611 (у строк до 31 грудня 2021 року здійснити розрахунки з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначені договором купівлі-продажу природного газу; розрахунки з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування природного газу), за своєю суттю є вимогами щодо усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, а тому такі вимоги мали викладатися НКРЕКП у формі розпорядження.

Також указав на те, що суд першої інстанції не дослідив обставин вжиття Позивачем заходів направлених на врегулювання порушення, що відповідно до п. 2.7.1. Порядку № 1800 були підставами для зменшення загального розміру штрафу. Доводить, що погашення заборгованості має відбуватися виключно в розрізі приписів Закону № 1639-ІХ.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу ТОВ «Кременчукгаз-постачання» залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 залишити без змін.

Зазначив, що позивачем не оскаржувалась Постанова № 1611, зокрема з підстав її невідповідності нормам законодавства. Таким чином, твердження Позивача про протиправність абзацу другого пункту 2 Постанови № 1611 зводяться виключно до припущень та вибіркового та своєвільного застосування норм законодавства України щодо правозастосування окремих його норм до актів Регулятора (зокрема Постанови № 1611).

Також указав, що участь у процедурі врегулювання заборгованості, є обов'язком Позивача відповідно до вимог Закону № 1639 та жодним чином не свідчить про прийнятті Товариством міри спрямованого останнім для спрямовані на усунення порушення після його виявлення. Таким чином, у НКРЕКП відсутні підстави для застосування індивідуального пом'якшення для Товариства відповідно до пункту 2.7.1 Порядку № 1800.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» (ідентифікаційний код 20071686) зареєстроване як юридична особа за видами економічної діяльності: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 71. 12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.21 Будівництво трубопроводів.

У період з 16 серпня 2024 року по 26 серпня 2024 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проведено планову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання природного газу, за результатами якої складено акт від 26 серпня 2024 року №316.

В ході перевірки дотримання ТОВ «Кременчукгаз-постачання» Ліцензійних умов з постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 року № 201, зокрема: підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, яким передбачений обов'язок ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та /або законодавством, було встановлено, що ТОВ «Кременчукгаз-постачання» не виконало вимоги абзацу другого пункту 2 постанови НКРЕКП №1611 від 22 вересня 2021 року.

Так, пунктом 2 постанови НКРЕКП №1611 від 22 вересня 2021 року було зобов'язано ТОВ «Кременчукгаз-постачання» у строк до:

- 25 жовтня 2021 року подати до НКРЕКП уточнені форми звітності № 2-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) за 2019 і 2020 роки та № 5-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) за 2019 та 2020 роки;

- 31 грудня 2021 року здійснити розрахунки з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначені договором купівлі-продажу природного газу; розрахунки з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

Листом від 21 жовтня 2021 року № 846-21КГП ТОВ «Кременчукгаз-постачання» надіслало до НКРЕКП уточнені форми звітності № 2-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) та № 5-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) за 2019 та 2020 роки та надало письмові пояснення щодо розбіжностей між даними, наведеними у формах звітності та бухгалтерським обліком.

Листом від 16 березня 2022 року № 113-22КГП ТОВ «Кременчукгаз-постачання» повідомило НКРЕКП, що у зв'язку з відсутністю джерела надходження коштів Товариство не може здійснити розрахунки за надані товари та послуги та відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року № 1639-ІХ готує документи для списання заборгованості перед оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначені договором купівлі-продажу природного газу; розрахунки з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування.

Отже, ТОВ «Кременчукгаз-постачання» не виконало вимоги абзацу другого пункту 2 Постанови № 1611 та таким чином порушило вимоги підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, а саме: абзацу другого пункту 2 Постанови № 1611 від 22 вересня 2021 року, в частині здійснення до 31 грудня 2021 року розрахунків з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначені договором купівлі-продажу природного газу; розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

17 вересня 2024 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, винесено постанову «Про застосування санкцій до ТОВ «Кременчукгаз-постачання» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» №1630, якою, зокрема, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» накладено штраф у розмірі 55080 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят) гривень за порушення підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, а саме: положень пункту 2 постанови № 1611 у частині здійснення у строк до 31 грудня 2021 року розрахунків з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначених договором купівлі-продажу природного газу; розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

Не погодившись з правомірністю винесення постанови НКРЕКП від 17 вересня 2024 року № 1630 в частині накладення штрафу у розмірі 55080,00 грн за порушення підпункту 24 пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання її протиправною та скасування в оскаржуваній частині.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17 вересня 2024 року № 1630 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» штрафу у розмірі 55080,00 грн. за порушення підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 лютого 2017 року № 201, щодо обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) визначено правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема: 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону №1540-VIII визначено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Згідно з п.п. 1, 7 ч. 4, ч.ч. 5, 9 ст. 14 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема: 1) приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; 11) контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; 12) розглядає справи про порушення ліцензійних умов, справи про зловживання на оптовому енергетичному ринку, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону №1540-VIII Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Під час здійснення державного контролю Регулятор, зокрема, має право: вимагати від суб'єкта, щодо якого здійснюється перевірка, усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або ліцензійних умов; приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, рішення про усунення виявлених порушень; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №1540-VIII суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб'єкти, що належать до особливої групи споживачів, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII) визначено, що суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 59 Закону № 329-VIII правопорушенням на ринку природного газу є порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Відповідно до пп. «б» п. 5 ч. 4 ст. 59 Закону № 329-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу: б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

В силу приписів ч. 5 ст. 59 Закону № 329-VIII під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 вересня 2023 року № 1800 затверджено Порядок (методика) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Порядок №1800), який встановлює механізм визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП): 1) за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов; 2) за зловживання на оптовому енергетичному ринку (п. 1.1).

Розмір штрафів визначається НКРЕКП з урахуванням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» та «Про природні монополії» (п.1.1).

Наведене вище дозволяє дійти висновку, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов. Рішення комісії є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. У разі порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 лютого 2017 року № 201 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу (далі - Ліцензійні умови).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Ліцензійних умов ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до законів України «Про природні монополії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Ці Ліцензійні умови є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з постачання природного газу (далі - господарська діяльність з постачання природного газу, ліцензована діяльність).

Підпунктом 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов визначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен: виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством.

Як установлено з матеріалів справи, під час планової перевірки щодо дотримання ТОВ «Кременчукгаз-постачання» Ліцензійних умов, оформленої актом від 26 серпня 2024 року, встановлено, що ТОВ «Кременчукгаз-постачання» в порушення вимоги підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 лютого 2017 року № 201 не виконало рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, а саме: пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1611 від 22 вересня 2021 року у частині здійснення у строк до 31 грудня 2021 року розрахунків з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначених договором купівлі-продажу природного газу; розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо оскарження позивачем Постанови НКРЕКП № 1611 від 22 вересня 2021 року або визнання її протиправною, вказана постанова є чинною, а тому підлягає виконанню в силу частини дев'ятої статті 14 та пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII.

Позивачем не заперечується той факт, що пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1611 від 22 вересня 2021 року 9 ним не виконаний та у строк до 31 грудня 2021 року не здійснено розрахунків з оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначений договором купівлі-продажу природного газу; розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

Таким чином, ураховуючи викладене вище, факт недотримання Ліцензійної умови, передбаченої підпунктом 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 лютого 2017 року № 201, щодо обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, позивачем не спростований.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невідповідності пункту 2 постанови НКРЕКП № 1611 від 22 вересня 2021 року вимогам законодавства, оскільки питання щодо правомірності Постанови (зокрема, пункт 2) № 1611 від 22 вересня 2021 року не є предметом спору у даній справі та обставини щодо прийняття НКРЕКП постанови (зокрема, пункту 2) № 1611 від 22 вересня 2021 року не належать до предмету доказування у цій справі.

У разі незгоди позивача із правомірністю прийняття Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постанови (зокрема, пункту 2) № 1611 від 22 вересня 2021 року позивач наділений правом оскаржити її до суду.

Натомість, предметом спору у цій справі є постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17 вересня 2024 року №1630 «Про застосування санкцій до ТОВ «Кременчукгаз-постачання» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу», якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» накладено штраф у розмірі 55080 грн. за порушення підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов'язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством.

Враховуючи, що рішення комісії (зокрема, постанови) є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а обов'язок ліцензіатів щодо їх виконання у строки, встановлені відповідним рішенням та/або законодавством, є Ліцензійною умовою, передбаченою підпунктом 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 лютого 2017 року № 201, колегія суддів зауважає, що позивач вчинив порушення відповідної ліцензійної умови провадження господарської діяльності, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу.

Діапазон штрафу від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який визначений пунктом 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII, надає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, право встановлювати конкретний розмір штрафної санкції в цих межах, враховуючи відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону № 329-VIII серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі висновки щодо застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій:

«41. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

42. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

43. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

49. Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

50. В свою чергу, обов'язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність».

Як установлено з матеріалів справи, відповідачем додано обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про застосування санкцій до ТОВ «Кременчукгаз-постачання» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» та проєкту розпорядження «Про усунення порушення ТОВ «Кременчукгаз-постачання» №1909-14.1.2/24 від 11.09.2024. Відповідно до Обґрунтування, враховуючи пояснення Ліцензіата та згідно з Порядком (методикою) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 (зі змінами) (далі - Порядок № 1800), Департаментом ліцензійного контролю запропоновано накласти штраф у сумі 55 080 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят) гривень згідно наданого розрахунку. Зокрема, тип порушення - порушення щодо виконання рішень, прийнятих за результатами перевірок а саме: підпункту 24 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов; фінальний розмір штрафу, НМДГ - 3240,00; фінальний розмір штрафу, грн. - 55080,00; максимально допустимий за законодавством розмір штрафу - 1 700 000,00; початковий розмір штрафу, грн. - 68 000,00; коригування розміру штрафу на тривалість порушення - 34 000,00; коригування розміру штрафу на пом'якшуючі обставини - 40 800,00; коригування (зменшення) розміру штрафу, якщо сплата штрафу є неможливою або призведе до тяжкого фінансового стану ліцензіата - 6120,00. Також, враховано коефіцієнт коригування розміру штрафу на тривалість порушення, який склав 1,50; коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих обставин: поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення 0,30; сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики 0,10; коригування (зменшення) розміру штрафу, якщо сплата штрафу є неможливою або призведе до тяжкого фінансового стану ліцензіата, у разі вчинення порушення з причин, незалежних від ліцензіата, через збройну агресію російської федерації проти України, з вини третьої сторони, 10 %.

Виходячи зі встановлених у справі обставин, колегія суддів зазначає, що визначення розміру штрафу є дискреційними повноваженнями відповідача в межах передбаченої санкції. В свою чергу, відповідачем наведено сукупність чинників (тривалість правопорушення, пом'якшуючі обставини тощо), які взято до уваги у даній справі при вирішенні питання про розмір застосованого штрафу.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості застосованої до позивача суми штрафу колегія суддів відхиляє, оскільки застосований оскаржуваною постановою розмір штрафних санкцій (55 080 грн.) не є максимально визначеним підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII (1 700 000,00 грн) і визначений з урахуванням сукупності чинників (тривалості правопорушення, пояснень підприємства, пом'якшуючих обставин тощо).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин, які б свідчили про необґрунтованість застосованого до позивача штрафу у розмірі 55080 грн. (3240 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або його надмірний тягар для суб'єкта господарювання, або про відсутність підстав для встановлення саме такого розміру.

Колегія суддів також визнає необґрунтованими доводи скаржника щодо неврахування відповідачем обставин вжиття позивачем заходів направлених на врегулювання порушення та включення позивача до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, що свідчить на йогу думку про порушення відповідачем пунктів 1.6, 2.7.1 Порядку № 1800, оскільки відповідно до матеріалів справи позивач почав вчиняти зазначені ним дії спрямовані на участь у процедурі врегулювання заборгованості лише в 2023 році, що підтверджується його заявою (а.с. 40), в той час як постановою НКРЕКП від 22.09.2021 року за № 1611 на позивача покладений обов'язок вчинити заходи щодо розрахунків за отриманий товар та послуги в строк до 31.12.2021 р., при цьому, як вже зазначалося вище розмір штрафу визначений відповідачем з урахуванням сукупності чинників, а саме тривалості правопорушення, пояснень підприємства, пом'якшуючих обставин тощо.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2025 по справі № 440/14416/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова

Попередній документ
134104175
Наступний документ
134104177
Інформація про рішення:
№ рішення: 134104176
№ справи: 440/14416/24
Дата рішення: 16.02.2026
Дата публікації: 18.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.02.2026)
Дата надходження: 27.02.2025
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови