16 лютого 2026 р.Справа № 480/6621/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 480/6621/25
за позовом Головного управління ДПС у Сумській області
до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)"
про стягнення податкового боргу,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 задоволено позов Головного управління ДПС у Сумській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" про стягнення податкового боргу.
Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" 10.02.2026 подало до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій заявник також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, відповідач посилається на те, що про рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 апелянт дізнався 06.12.2025р. Вказує на дію в країні воєнного стану, ведення бойових дій на території Сумської області, масовані ракетні обстріли, повітряні тривоги та тривалі відключення електроенергії. Також зазначає, що штатним розписом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" не передбачено посада юрисконсульта. Просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
З огляду на матеріали справи, оскаржуване рішення прийнято Сумським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження 03.11.2025. Копію рішення надіслано Державному підприємству "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 03.11.2025 о 23 год. 20 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
З урахуванням приписів абз. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України датою вручення копії судового рішення є 04.11.2025.
Водночас апеляційну скаргу подано 10.02.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє дотепер.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.
Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний із введенням воєнного стану, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.22 № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб'єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.
Таким чином саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Щодо посилання відповідача на те, що у період 01.11.2025 по 05.02.2026 в Україні зберігалась висока інтенсивність повітряних тривог, постійні відключення електроенергії на досить тривалий строк, а також про відсутність штатним розписом посади юрисконсульта, колегія суддів зазначає, що на підтвердження цих обставин відповідач жодних доказів не надає. Зокрема, ним не надано актів про відсутність електроенергії, доступу до мережі Інтернет, тощо.
При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.
Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" не наведено наявності поважних підстав несвоєчасного апеляційного оскарження, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, отже колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. ст. 100-102, ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Чалий І.С.
Судді(підпис) (підпис)Семененко М.О. Подобайло З.Г.