16 лютого 2026 р.Справа № 520/5896/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С. у справі № 520/5896/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21, якою задоволено заяву керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати штрафу. Скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №520/5896/21 в частині накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Подобайло З.Г., судді : Ральченко І.М., Чалий І.С.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі №520/5896/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Верховного Суду від 23.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/5896/21 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції. Закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2026 справу № 520/5896/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді: Ральченко І.М., Чалий І.С.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду 04.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року по справі №520/5896/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративну справу призначено до апеляційного розгляду на 16.02.2026 року о 10:30 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 3.
08.02.2026 до суду надійшли заяви від ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М. , Чалого І.С. у справі № 520/5896/21.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С. по справі № 520/5896/21 визнано необґрунтованими. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 40 КАС України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М. , Чалого І.С. у справі № 520/5896/21 відмовлено.
12.02.2026 до суду надійшли додаткові пояснення до справи, в яких ОСОБА_1 , зокрема, просить суд відвести колегію суддів у складі Подобайло З.Г. (головуючий), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С. від розгляду апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5895/21.
В обґрунтування підстав для відводу колегії суддів зазначає, що колегія суддів у складі Подобайло З.Г. (головуючий), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С. відмовили в відкритті апеляційного провадження по апеляційній скарзі на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі №520/5896/2021, незважаючи на той факт, що підставою для винесення ухвали суддя Котеньов О.Г. вказав статтю 382 КАС України. Звертає увагу, що має сумніви стосовно неупередженості колегії суддів у складі Подобайло З.Г. (головуючий), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С., оскільки подав скаргу в ВРП на дії колегії суддів стосовно ухвали від 17.11.2025 по справі №520/5896/21. Стверджує, що наявні обґрунтовані побоювання стосовно того, що при розгляді справи будуть дотримані наступні засади адміністративного судочинства: безсторонність (неупередженість); добросовісність; розсудливість; дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Колегія суддів, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченко І.М., Чалим І.С., виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
В даному випадку, законодавець підкреслив, що формулювання "у новому її розгляді" охоплює будь-який новий розгляд справи, незалежно від того, чи було її направлено на новий розгляд, чи для продовження розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи №520/5896/21, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, тобто розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21 не був розпочатий та по суті справа не розглядалася.
Колегією суддів у складі головуючого судді Подобайло З.Г., судді : Ральченко І.М., Чалий І.С. не висловлювалось будь-якої правової позиції щодо предмету спору.
В даному випадку, під неможливістю брати участь у розгляді справи резюмується скасування постанови суду апеляційної інстанції або ухвали про закриття апеляційного провадження.
З огляду на викладене, обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, які виключають участь судді у вирішенні справи, судом не встановлено.
За цим, посилання ОСОБА_1 на те, що колегія суддів у складі Подобайло З.Г. (головуючий), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С. відмовили в відкритті апеляційного провадження по апеляційній скарзі на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі №520/5896/2021, як на підставу для відводу колегії суддів, є безпідставними.
Також, у поданій заяві про відвід колегії суддів ОСОБА_1. вказує про побоювання стосовно того, що при розгляді справи будуть дотримані наступні засади адміністративного судочинства: безсторонність (неупередженість); добросовісність; розсудливість; дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Колегія суддів звертає увагу, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11).
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С. по справі № 520/5896/21, доводи, покладені в обґрунтування заяви, не дають жодних підстав вважати, що судді не є безсторонніми або що суддям бракує неупередженості під час розгляду даної справи.
Обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ'єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи колегії суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддів як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що наведені у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у її неупередженості.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що викладені позивачем підстави для відводу головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Ральченка І.М., Чалого І.С. є необґрунтованими, з огляду на що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С. по справі № 520/5896/21 подана до суду 12.02.2026 (пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, призначеного на 16.02.2026), така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С. по справі № 520/5896/21 визнати необґрунтованою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Чалий І.С.