16 лютого 2026 р. Справа № 480/6043/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, по справі № 480/6043/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.06.2025 № 959240193552 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву від 06.06.2025 та перевести з 06.06.2025 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Рішенням від 13.06.2025 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 09-98 від 05.06.2025 видана з порушенням вимог Порядку, оскільки не містить дані за період з січня по листопад 2024 року. Також в трудовій книжці відсутні записи про встановлення або збереження того ж самого рангу при прийнятті на роботу в Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті та Державну службу України з безпеки на транспорті, тому зарахувати ці періоди роботи до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби відсутні підстави. До стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 зараховано період з 01.07.2005 по 05.07.2012 та з 01.05.2016 по 01.05.2016 та складає 7 років 06 днів. Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 480/6043/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.06.2025 № 959240193552 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2025 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 2000 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року у справі №480/6043/25 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно з даними трудової книжки позивача, на час звернення із заявою про переведення на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу» станом на 01.05.2016 року він не набув 20 років, 10 років стажу державної служби. Апелянт вказує на те, що в трудовій книжці відсутні записи про встановлення або збереження того ж самого рангу при прийнятті на роботу в Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті та Державну службу України з безпеки на транспорті, тому зарахувати ці періоди роботи до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби відсутні підстави. Відповідач наголошує, що довідки про заробітну плату позивача не відповідають п. 4 Постанови №622 від 14.09.2016 р. «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб».
Позивач реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 480/6043/25 - залишити без змін.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
06.06.2025 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ. До заяви, серед інших документів, заявник надав трудову книжку, довідки про складові заробітної плати від 05.06.2025 №№ 09/97, 09/98, довідку від 04.06.2025 № 4261/4.1./14-25 про стаж державної служби станом на 04.06.2025 - 21 рік 07 місяців 20 днів.
Вищевказану заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 13.06.2025 № 959240193552 позивачу було відмовлено в переведенні з одного виду пенсії на інший. Як вказано в рішенні, довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 09-98 від 05.06.2025 видана з порушенням вимог Порядку, оскільки не містить дані за період з січня по листопад 2024 року. Також в трудовій книжці відсутні записи про встановлення або збереження того ж самого рангу при прийнятті на роботу в Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті та Державну службу України з безпеки на транспорті, тому зарахувати ці періоди роботи до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби відсутні підстави. До стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 зараховано період з 01.07.2005 по 05.07.2012 та з 01.05.2016 по 01.05.2016 та складає 7 років 06 днів. Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії по переведенню з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 13.06.2025 № 959240193552 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та відновленню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області розглянути повторно заяву позивача від 06.06.2025 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважав, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача частково, в сумі 2000 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII).
Закон №889-VIII набрав чинності 01.05.2016.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723 (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до цього закону.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Пунктом 4 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини 2 статті 46 Закону №889-VIII.
Так, статтею 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
У пункті 6 Порядку також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01 травня 2016 року) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, до 01.05.2016 року, дати набрання чинності Законом № 889-VІІІ, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З урахуванням вищевказаних правових норм, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що Закон №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII закріплено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 1 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція міститься у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18, а також у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17, від 02.04.2020 у справі №687/545/17.
Водночас, за приписами статті 38 Закону № 889-VIII, прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, здійснюються з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються.
Частиною 4 статті 39 Закону № 889-VIII визначено, що ранги державним службовцям присвоює суб'єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 5 статті 39 Закону № 889-VIII, ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.
Згідно з частиною 9 статті 39 Закону № 889-VIII, у разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг.
Відповідно до частини 11 статті 39 Закону № 889-VIII, в особовій справі державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну та позбавлення рангу державного службовця.
Відомості про присвоєння, зміну та позбавлення рангу державного службовця вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На вимогу державного службовця у трудовій книжці державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну та позбавлення рангу державного службовця.
Отже, з наведеного слідує, що у разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг, запис про присвоєння, зміну та позбавлення рангу державного службовця робиться в особовій справі державного службовця. При цьому, присвоєння рангу державному службовцю може відображатися у трудовій книжці на його вимогу.
Водночас, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами необхідне лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.06.2025 № 959240193552 слідує, що пенсійний орган не зарахував спірні періоди роботи позивача до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зокрема, у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці записів про встановлення або збереження того ж самого рангу при прийнятті на роботу в Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті та Державну службу України з безпеки на транспорті.
Як вбачається зі змісту трудової книжки НОМЕР_1 від 31.07.1985, позивач з 06.06.2005 і по день звільнення 04.06.2025, безперервно працював на посадах державної служби, на які призначався за конкурсами, під час служби йому присвоювались чергові ранги державного службовця.
При цьому, колегія суддів зазначає, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці (неправильними чи неточними) відповідачем суду не надано.
Періоди роботи позивача на посадах державної служби підтверджуються також довідкою про періоди перебування на посадах державної служби ОСОБА_1 , наданої Державною службою України з безпеки на транспорті, від 04.07.2025 № 5886/4.1/15-25.
Зі змісту довідки Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.06.2025 № 4261/4.1/14-25, ОСОБА_1 дійсно працював у Державній службі України з безпеки на транспорті з 01 лютого 2016 року по 04 червня 2025 року включно. 3 11 квітня 2025 року переведений на посаду заступника директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальника управління аналітичного забезпечення та контролю територіальних органів з питань здійснення державного нагляду (контролю), відповідно до наказу Укртрансбезпеки від 11 квітня 2025 року № 499-K «Про переведення ОСОБА_1 » (класифікаційний код посади 7-IV-1.3). Посада відноситься до категорії «Б», підкатегорії «Б2» посад державної служби. 3 01 лютого 2025 року присвоєно 3 (третій) ранг державного службовця.
Колегія суддів вказує, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Колегія суддів також вказує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Даного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 у справі №677/831/17, від 10.12.2020 у справі №195/851/17, від 31.01.2025 у справі №120/8471/23.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність записів в трудовій книжці про встановлення або збереження того ж самого рангу не можуть бути підставою для неврахування періодів роботи позивача на посадах державної служби.
Доводи відповідача про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби у зв'язку з тим, що в трудовій книжці позивача відсутні записи про встановлення або збереження того ж самого рангу при прийнятті на роботу в Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті та Державну службу України з безпеки на транспорті, не знайшли підтвердження в ході розгляду колегією суддів.
При цьому, доводи відповідача стосовно того, що довідки про заробітну плату позивача не відповідають п. 4 Постанови №622 від 14.09.2016 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб»», колегія вважає безпідставними з огляду на таке.
Згідно з приписами статті 25 Закону №3723-ХІІ, віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 622, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 Порядку № 622 визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ мають особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII (на 01.05.2016):
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами КМУ;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу па посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 Порядок № 622 доповнено пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
- посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
- розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 01.01.2024 до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 року, середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 року як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 01.01.2024 за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 01.01.2024 до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 01.01.2024, визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 року, середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 року як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
- розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
- середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Отже, з наведеного слідує, що ті державні службовці, які працювали з 01.01.2024 у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, для призначення пенсії мають надати, зокрема, довідку про розміри виплат, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2.
В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.06.2025 № 959240193552 зазначено, що надана позивачем довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 09-98 від 05.06.2025 видана з порушенням вимог Порядку, оскільки не містить дані за період з січня по листопад 2024 року.
Як вбачається з довідки про періоди перебування на посадах державної служби ОСОБА_1 , наданої Державною службою України з безпеки на транспорті, від 04.07.2025 № 5886/4.1/15-25, 02.12.2024 згідно з наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.11.2024 № 1668-К ОСОБА_1 було переведено з посади заступника начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області на посаду, передбачену чинним штатним розписом, а саме на заступника директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті (класифікаційний код посади - 7-ІV-1.3).
Із довідки Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.06.2025 № 09/98 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (Додаток 2 до Порядку) для призначення пенсії позивачу відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» встановлено, що розміри надбавок, премій та інших виплат було вказано з 02.12.2024 по 04.06.2025, тобто з дати, коли позивача було переведено на посаду заступника директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, яку було класифіковано (класифікаційний код посади - 7-ІV-1.3) та яка була останнім місцем роботи позивача на державній службі у зв'язку з виходом на пенсію, що також підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 31.07.1985.
Отже, колегія суддів зазначає, що довідка позивача від 05.06.2025 № 09/98 була складена відповідно до вимог Порядку № 622 та має враховуватися пенсійним органом при переведенню позивача на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.06.2025 № 959240193552 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2025 та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у справі № 480/6043/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова