09 лютого 2026 р.Справа № 520/20947/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., повний текст складено 17.12.25 по справі № 520/20947/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр";
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Харківській області від 24.07.2025 № 00368410701 та від 24.07.2025 №00368540701.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр". Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24.07.2025 № 00368410701 та від 24.07.2025 №00368540701. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" (61057, м. Харків, вулиця Римарська, 21-А, код ЄДРПОУ 37878674) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61000, м. Харків, вулиця Григорія Сковороди, 46, ЄДРПОУ 43983495) сплачену суму судового збору у розмірі 33308 (тридцять три тисячі триста вісім) грн 00 коп.
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Вважає , що у контролюючого органу були наявні підстави для призначення та проведення документальної позапланової перевірки Позивача на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Ні позивачем, а ні судом не вказано на наявність причинно-наслідкового зв'язку між вказаним порушенням та висновками перевірки. Вказує , що порушення , встановлені в ході перевірки, підтверджені, тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 по справі № 520/20947/25, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Патіжний центр» відмовити у повному обсязі.
ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр" подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та помилковими. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на обставини. Викладенні у відзиві , просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача підтримав обґрунтування та вимоги апеляційної скарги , наполягав на її задоволенні.
Представник позивача підтримав доводи , викладенні у відзиві на позов.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Харківській області.
Згідно Рішення № 2 учасника ТОВ “ФК “Платіжний центр» від 27.02.2025, засвідчене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 27.02.2025, зареєстровано в реєстрі за № 205, прийнято наступне:
1. У відповідності до ст. 109 Цивільного кодексу України, ст. 47 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виділити з Товариства нову юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю, з переданням їй згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків Товариства.
1.1. Сформувати статутний капітал нової юридичної особи, яка створюється в результаті виділу в розмірі 67 200,00 грн.
2.Затвердити наступний порядок проведення виділу:
1) затвердити перелік (реєстр) кредиторів Товариства і письмово повідомити їх протягом 30 календарних днів з дати прийняття даного рішення про прийняте рішення про виділ;
2) скласти розподільчий баланс, з урахуванням проведеної станом на 01.12.2024 року інвентаризації майна Товариства;
3) у зв'язку з виділом провести інформування, переведення та/або звільнення (за потреби) працівників Товариства, в порядку та у строки, визначені чинним законодавством України;
4) затвердити рішенням учасника розподільчий баланс, нову редакцію Статуту Товариства (за потреби);
5) підготувати та подати у відповідні органи всі необхідні документи для завершення процедури виділу та створення і реєстрації нової юридичної особи.
2.1. Встановити наступний строк для проведення процедури виділу: з дати прийняття даного рішення і до 31.03.2025 року включно.
3. Створити комісію з питань виділу в наступному складі:
- голова комісії - Наталія Захаренко;
- члени комісії: Ірина Чередниченко, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
- секретар комісії - Анна Козмарева.
3.1. Доручити комісії з питань виділу реалізувати викладений вище порядок проведення виділу.
4. Уповноважити голову комісії з питань виділу або іншу особу на розсуд голови комісії, за письмовою довіреністю від її імені, здійснити всі необхідні дії, підписати та отримати всі необхідні документи щодо реєстрації змін, які відбулись в Товаристві, та прийняті даним Рішенням, відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та іншими нормами чинного законодавства України.
Рішенням єдиного учасника № 3 ТОВ “ФК “Платіжний центр» від 01.04.2025, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 01.04.2025, зареєстровано в реєстрі за № 317, прийнято наступні рішення:
1.У відповідності до статей 47, 55 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення № 2 учасника. Товариства від 27.02.2025, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховой) Г.І. за реєстровим № 205, та у зв'язку із завершенням 31.03.2025 процедури виділу з товариства нової юридичної особи:
1.1. затвердити розподільчий баланс Товариства, складений та підписаний комісією Товариства з питань виділу станом на 01.04.2025, і для цілей державної реєстрації, уповноважити підписати його одноособово голову комісії з виділу (директора) Товариства, з додержанням вимог чинного законодавства;
1.2. передати юридичній особі, яка буде створена внаслідок виділу з Товариства, частину майна, прав та обов'язків Товариства, згідно Акту приймання-передачі, складеного на підставі розподільчого балансу станом на 01.04.2025.
2.У зв'язку з виділом Товариства нової юридичної особи зі статутним капіталом в розмірі 67 200,00 грн., зменшити статутний капітал товариства на 67 200,00 грн., та визначити його в розмірі 15 400 000,00 грн.
З урахуванням статті 54 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», після виділу з Товариства нової юридичної особи, єдиним учасником Товариства є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , запис №19830117-03553.
3. Уповноважити директора Товариства Захаренко Наталію Миколаївну або іншу особу на розсуд директора Товариства, за письмовою довіреністю від її імені, здійснити всі необхідні дії, підписати та отримати всі необхідні документи щодо реєстрації змін, які відбулись в Товаристві, та прийняті даним Рішенням, відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та іншими нормами чинного законодавства України.
У зв'язку з отриманням відомостей від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи ТОВ “ФК “Платіжний центр» щодо виділу правонаступника ТОВ “Є-ТІКЕТ» (код ЄДРПОУ 45664620), оскільки позивачем розпочато процедуру реорганізації шляхом виділу, Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст. 61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення ПК України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видано наказ від 04.06.2025 № 2558-п “Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Платіжний центр» (код ЄДРПОУ 37878674)».
Отже, зі змісту зазначеного наказу вбачається, що підставою для проведення зазначеної перевірки слугували отримані податковим органом від державного реєстратора відомості щодо виділу ТОВ “ФК “Платіжний центр».
Копію наказу ГУ ДПС від 04.06.2025 №2558-п вручено 06.06.2025 ОСОБА_5 , директору ТОВ “ФК “Платіжний центр».
Також, відповідно до п. 42.4 ст. 42 “Листування платників податків та контролюючих органів» Податкового кодексу України, електронну копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2025 № 2558-п “Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Платіжний центр» (код ЄДРПОУ 37878674)», було направлено засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ “Про електронні довірчі послуги» до електронного кабінету платника податків.
З направленнями від 05.06.2025 № 4861, № 4863, № 4865, № 4866, № 4867, № 4869, № 4870 на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 06.06.2025 ОСОБА_5 , директора ТОВ “ФК “Платіжний центр».
Наказом Гловного управління ДПС у Харківській області від 11.06.2025 № 2712-п продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ФК “Платіжний центр» з 13.06.2025 строком на 2 дні.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт № 27431/20-40-07-01-05/37878674 від 23.06.2025.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ “ФК “Платіжний центр»:
- п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140, п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України, Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) “Подання фінансової звітності», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 12 (МСБО 12) “Податок на прибуток», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18) “Дохід», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 (МСБО 32) “Фінансові інструменти: подання», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 (МСБО 39) “Фінансові інструменти: визнання та оцінка», Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності, прийнятих Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та оприлюднених на веб-сайті Міністерства фінансів України, з урахуванням положень Концептуальної основи фінансової звітності, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (ПСБО 16) “Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.2 ст.3, ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 занижено загальну суму доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на суму 11 382 299 грн, у т.ч.: 3 квартал 2021 в сумі 5 831 751 грн, 4 квартал 2021 року в сумі 752 668 грн, 2023 рік в сумі 4 789 320 грн, за 2024 в сумі 8 560 грн;
- ТОВ “ФК “ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» до податкової інспекції за місцем реєстрації не надано додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка PI до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік, що є порушенням ст.45, ст.48. ст.49 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту № 27431/20-40-07-01-05/37878674 від 23.06.2025 Головним управлінням ДПС у Харківській області складено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00368410701, яким за порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140, п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових установ на 14579803,75 грн.
Також, підставі висновків акту № 27431/20-40-07-01-05/37878674 від 23.06.2025 Головним управлінням ДПС у Харківській області складено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00368540701, яким за порушення ст. 46, ст. 48, ст. 49 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр", а як наслідок і протиправними податкові повідомлення-рішення винесені за результатами протиправної перевірки, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що у спірних правовідносинах відсутня підстава для здійснення документальної позапланової перевірки згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, тому дійшов висновку , що наказ № 2558-п від 04.06.2025 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" прийнято контролюючим органом необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже такий наказ є неправомірним , а дії ГУ ДПС у Харківській області з проведення перевірки за таким наказом визнати протиправними. Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення , судом першої інстанції встановлено , що висновки податкового органу про порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140, п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України, Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) “Подання фінансової звітності», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 12 (МСБО 12) “Податок на прибуток», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18) “Дохід», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 (МСБО 32) “Фінансові інструменти: подання», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 (МСБО 39) “Фінансові інструменти: визнання та оцінка», Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності, прийнятих Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та оприлюднених на веб-сайті Міністерства фінансів України, з урахуванням положень Концептуальної основи фінансової звітності, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (ПСБО 16) “Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.2 ст.3, ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 , внаслідок чого занижено загальну суму доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на суму 11 382 299 грн, у т.ч.: 3 квартал 2021 в сумі 5 831 751 грн, 4 квартал 2021 року в сумі 752 668 грн, 2023 рік в сумі 4 789 320 грн, за 2024 в сумі 8 560 грн; порушення ст.45, ст.48. ст.49 Податкового кодексу України не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так , в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було дотримання процедури призначення та проведення перевірки ТОВ “Фінансова компанія “Платіжний центр».
Згідно установленої практики Верховного Суду оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Оцінка вказаних підстав позову є першочерговою при розгляді справ про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Тобто, у разі якщо підставами позову, щодо протиправності податкових повідомлень - рішень, є порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суди повинні надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, з урахуванням того, що при оскарженні рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками податкової перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень, і таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 380/11701/24.
Тобто , спірним у цій справі питанням є правомірність дій податкового органу з проведення документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Так, обов'язковою умовою для проведення позапланової документальної перевірки є наявність конкретної підстави, яка прямо передбачена Податковим кодексом України.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Тобто, в разі якщо підприємство розпочало процедуру реорганізації, то це може бути підставою для видання наказу на проведення позапланової документальної перевірки.
Враховуючи наведене, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є факт встановлення контролюючим органом факту початку процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
З оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для проведення перевірки ТОВ “ФК “Платіжний центр» на підставі п.78.1.7 ст.78.1 ст.78 ПК України слугувало отримання відомостей податковим органом від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи юридичної особи ТОВ “ФК “Платіжний центр» щодо виділу правонаступника ТОВ “Є-ТІКЕТ» (код ЄДРПОУ 45664620).
Судовим розглядом встановлено, що 27.02.2025 єдиним учасником ТОВ "ФК "Платіжний центр" прийнято рішення виділити з ТОВ "ФК "Платіжний центр" нову юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю “Є-ТІКЕТ», з переданням їй згідно з розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків ТОВ "ФК "Платіжний
Рішенням єдиного учасника ТОВ "ФК "Платіжний центр" № 3 від 01.04.2025 затверджено розподільчий баланс ТОВ "ФК "Платіжний центр", складений та підписаний комісією ТОВ "ФК "Платіжний центр" з питань виділу, прийнято рішення передати створеній внаслідок виділу юридичній особі частину майна, прав та обов'язків ТОВ "ФК "Платіжний центр", розподіленого їй на підставі даного розподільчого балансу.
Питання припинення юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до ч. 1 ст.109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
За змістом ч. 4 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
Для державної реєстрації рішення про виділ юридичної особи подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників або відповідного органу юридичної особи про виділ юридичної особи (ч.10 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
У п.п. 98.1.4 п.98.1 ст. 98 Податкового кодексу України зазначено, що під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Як зазначено у пп.2 п.1 Наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 за №2179/5 "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць", зареєстрованого 13.06.2023 в Міністерстві юстиції України за №977/40033, реєстраційні дії щодо реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або виділу юридичних осіб, місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальні одиниці різних областей, проводяться державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яким розглядаються документи одночасно щодо відповідних юридичних осіб, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим частини другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": у разі злиття або поділу - за місцезнаходженням новоутвореної (новоутворених) юридичної (юридичних) особи (осіб) або за місцезнаходженням юридичних (юридичної) осіб (особи), що припиняються (припиняється) у результаті злиття або поділу; у разі виділу - за місцезнаходженням новоутвореної (новоутворених) юридичної (юридичних) особи (осіб) або за місцезнаходженням юридичної особи - попередника; у разі приєднання - за місцезнаходженням юридичної особи - правонаступника або за місцезнаходженням юридичної (юридичних) особи (осіб) - попередника (попередників); у разі перетворення - за місцезнаходженням юридичної особи - попередника або за місцезнаходженням юридичної особи - правонаступника.
Враховуючи наведені норми права, поняття “виділення» у редакції ст.98 Податкового кодексу України за своєю суттю не є тотожним поняттю “виділ», зазначеному у ст.109 Цивільного кодексу України.
Поняття “виділення» для цілей Податкового кодексу України у ст.14 цього Кодексу не наведено, тоді як у самому п. 98.1 ст. 98 Податкового кодексу України прямо вказано, що таке визначення поняття використовується виключно для цілей ст. 98 Податкового кодексу України, яка не регулює питання проведення податкових перевірок».
За приписами Цивільного кодексу України “виділ» не вважається “реорганізацією», оскільки при “реорганізації» юридичних осіб передбачається правонаступництво, а при “виділі» ні.
У постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 291/1009/18 Верховний Суд наголосив на тому, що процедура виділу не вважається формою припинення або реорганізації суб'єкта господарювання, оскільки вона є лише одним зі способів створення юридичної особи.
Головною відмінністю виділу від реорганізації (або від припинення) є те, що внаслідок виділу створюється нове підприємство, яке наділяється певним майном іншого підприємства, що вже існує. Водночас попереднє підприємство не припиняється, а продовжує функціонувати зі зменшеним обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.
Визначення терміну “виділення» в редакції статті 98 Податкового кодексу України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну “виділ», зазначеному у статті 109 Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно з нормами Цивільного кодексу України “виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб», а згідно з положенням статті 98 Податкового кодексу України “виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права». При цьому “виділення» для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначений (ст. 14 не містить визначення такого поняття), а у пункті 98.1 статті 98 Податкового кодексу України чітко зазначено, що таке визначення терміну використовується виключно для цілей статті 98 Податкового кодексу України: "Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання…».
Отже, оскільки “виділення» та “виділ» не є тотожними поняттями, тому поняття “виділення» для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначено, тому застосування податковими органами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України як підстави для проведення позапланової документальної перевірки є неправомірним.
Відповідна правова позиція щодо відмінності термінів “виділ» та “виділення» викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 822/2434/16.
Також, за висновками Верховного Суду в таких спорах принцип пріоритету Податкового кодексу України над іншими нормативно-правовими актами не діє, зокрема, у разі якщо їх поняття, терміни, правила та положення суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням наведеним у цьому кодексі.
Тобто якщо інші законодавчі акти суперечать положенням Податкового кодексу України чи припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролювальних органів, в результаті чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролювального органу, рішення має прийматися саме на користь платника податків.
Отже, з огляду на наведену судову практику, а також приписи чинного законодавства, суд констатує, що виділ жодним чином не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи та належить до одного зі способів створення нової юридичної особи, яка наділяється певним майном наявної юридичної особи.
Аналіз наведених вище положень свідчить про необґрунтованість проведення позапланових документарних перевірок податковими органами (як виїзних, так і невиїзних), оскільки операції щодо передання за розподільчим балансом основних фондів, грошових коштів, інших активів та зобов'язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу під час утворення нового суб'єкта господарювання шляхом виділу не можуть вважатися операціями з реорганізації платника податків у розумінні податкового законодавства.
Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи та належить до одного із способів створення нової юридичної особи, яка наділяється певним майном наявної юридичної особи. Позивач приймав рішення саме про виділ юридичної особи, а не про реорганізацію юридичної особи , тому у спірних правовідносинах відсутня підстава для здійснення документальної позапланової перевірки згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
При цьому , колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр", виходячи з наступного.
У постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, то його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».
Враховуючи викладене, суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про наявність підстав для окремого визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр", оскільки ухваленням такого рішення права позивача не можуть бути захищені. Належним способом захисту прав платників податків є оскарження рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки в тому числі з підстав порушення процедури призначення і проведення перевірки.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові від 04 листопада 2021 року по справі №320/1375/19, від 29 грудня 2025 року у справі № 420/17645/24 та від 22 січня 2026 року у справі №580/374/24.
Таким чином, судове рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Колегія суддів звертає увагу, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.
Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.
У ще одній справі (постанова від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18), окрім наведених, палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтувала відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: "перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом" та "встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання".
Отже, установивши порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 440/1993/23 та від 15 січня 2026 року у справі № 340/283/25.
Порушення порядку проведення та призначення перевірки є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, на що звернув увагу Верховний суд у постанові від 06.05.2025р. по справі №580/2628/24та у постанові від 30 жовтня 2025 року по справі № 380/11701/24.
За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що недотримання відповідачем вимог п.п. 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є самостійним наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах у справах №265/6582/16-ц, №487/10128/14-ц, №487/10132/14-ц, №924/1473/15 звертала увагу на те, що відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») навіть неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що надання судом оцінки всім важливим аргументам, що були передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного індивідуального акта, який є предметом судового контролю, є визначеною процесуальним законом гарантією справедливого судового розгляду, одним із елементів якого є мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №520/845/2020 та від 04 травня 2022 року у справі №120/6683/20-а.
На думку колегії суддів , наведені вище процедурні порушення, зокрема, відсутність підстав у розумінні п.п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр", не є формальними та безпосередньо впливають на висновки, здійснені податковим органом області за результатами перевірки.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені вище у даній постанові суду апеляційної інстанції.
Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
З огляду на вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 24.07.2025 № 00368410701 та від 24.07.2025 №00368540701.
Оскільки суд першої інстанції фактично дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 24.07.2025 № 00368410701 та від 24.07.2025 №00368540701 , рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів задоволення позову, виклавши її у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Щодо посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 918/119/21, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки спірні правовідносини в них не є релевантними до відносин у справі, що розглядаються.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 918/119/21 стосуються правової природи виділу і реорганізації орендаря у спосіб виділу як підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та для повернення земельної ділянки власникові.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316,317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 по справі № 520/20947/25 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК "Платіжний центр" на підставі наказу № 2558-п від 04.06.2025 ГУ ДПС у Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр".
В цій частині ухвалити нове судове рішення , яким в задоволенні позову ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" відмовити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 по справі № 520/20947/25 в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 24.07.2025 № 00368410701 та від 24.07.2025 №00368540701 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 № 520/20947/25 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 16.02.2026 року