16 лютого 2026 р.Справа № 520/23982/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 стосовно звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності підпункту «н» пункту 4 Порядку №100 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1213 від 09.12.2020) по справі за апеляційною скаргою Сумського межрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 520/23982/25
за позовом ОСОБА_1
до Комісїя з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) , Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання бездіяльності протиправною та зобо'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не врахування ОСОБА_1 , сум отриманої винагороди державного виконавця у 2016, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках при обчисленні розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та виплати заробітної плати за дні щорічних відпусток, грошової допомоги до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках;
- зобов'язати Комісію з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням сум отриманої винагороди державного виконавця у 2016, 2021, 2022 роках при обчисленні розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та виплати заробітної плати за дні щорічних відпусток, грошової допомоги до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2021, 2022, роках;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням сум отриманої винагороди державного виконавця у 2023, 2024, 2025 роках при обчисленні розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та виплати заробітної плати за дні щорічних відпусток, грошової допомоги до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2023, 2024, 2025 роках;
- визнати протиправною бездіяльність Комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (включно) з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Комісію з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) здійснити перерахунок та виплату індексації з 01.05.2021 року по 31.01.2022, із застосуванням базового місяця квітень 2021 року;
- зобов'язати Комісію з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) здійснити перерахунок та виплату індексації з 01.03.2022 року по 31.12.2022, із застосуванням базового місяця лютий 2022 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не врахування ОСОБА_1 , сум отриманої винагороди державного виконавця у 2016, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках при обчисленні розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та виплати заробітної плати за дні щорічних відпусток, грошової допомоги до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках.
Зобов'язано Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням сум отриманої винагороди державного виконавця у 2016, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках при обчисленні розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та виплати заробітної плати за дні щорічних відпусток, грошової допомоги до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 520/23982/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Сумського межрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 520/23982/25 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобо'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулась до Другого апеляційного адміністративного суду з клопотанням, в якому просить суд звернутися до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності підпункту «н» пункту 4 Порядку №100 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1213 від 09.12.2020).
В обгрунтування поданого клопотання позивачка зазначає, що відповідно до статей 6, 19, 22, 58 Конституції України, Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями звужувати зміст та обсяг соціальних і трудових прав, встановлених законом. Підпункт «н» пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (у редакції постанови КМУ №1213 від 09.12.2020), фактично звужує право державних виконавців на оплату праці, що суперечить статті 22 Конституції України.
Надаючи оцінку вищезазначеному клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Оскільки під час розгляду даної справи колегією суддів не встановлено, що підпункт «н» пункту 4 Порядку №100 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1213 від 09.12.2020) суперечить Конституції України, тому відсутні підстави для звернення судом до Конституційного Суду України, в порядку встановленому ч. 4 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про Конституційного Суду України" конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу.
Згідно з ч.1 ст. 56 суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.
Вказане не позбавляє позивачку права самостійно звернутись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 7, 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Клопотання ОСОБА_1 стосовно звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності підпункту «н» пункту 4 Порядку №100 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1213 від 09.12.2020) - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Подобайло З.Г.