16 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 580/9184/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Предметом спору є протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу у період з 15.12.2022 по 23.12.2022, з 30.12.2022 по 13.01.2023, з 21.08.2023 по 02.09.2023, з 06.10.2023 по 24.10.2023 додаткової винагороди пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, чим порушено права позивача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
29.01.2026 на ухвалу суду, представником позивача суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що позивач міг дізнатись про порушене право після отримання відповіді відповідача від 17.05.2025, але враховуючи, що протягом перебігу строку звернення до суду позивач продовжував проходити службу в умовах дії воєнного стану, здійснював лікування, а тому не мав можливості звернутись до суду з даним позовом.
Суд приймає до уваги доводи про поважність причин пропуску строку до дня звільнення позивача зі служби, враховуючи також періоди лікування позивача, проте, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з 25.12.2023 до суду не надано.
При цьому суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).
Посилання у заяві на той факт, що лише після отримання відповіді від 17.05.2025 на адвокатський запит позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів слід оцінити критично, оскільки про виплату належних позивачу сум грошового забезпечення останньому було відомо при звільненні з військової служби, виключення зі списків особового складу та отримання атестату.
Водночас отримання листа у відповідь на адвокатський запит не може свідчити про момент, з якого позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів, а свідчить лише про час, з якого особа почала вчиняти дії щодо захисту своїх прав та інтересів.
Об'єктивних поважних причин, непереборних обставин, які б не дозволяли позивачу вчасно звернутися до відповідача протягом спірного періоду та поцікавитись розміром нарахованих та виплачених сум, а також порядку його розрахунку, зменшення або виплати заробітної плати або підстав для її нарахування, позивачем не зазначено.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду, не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений законом строк. Не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав у цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Також позивач не зазначає, що саме перешкоджало йому звернутися до відповідача із заявою про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за спірний період одразу після звільнення зі служби.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою публічних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011).
Часткове усунення недоліків позовної заяви, вважається не виконанням її в цілому.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки, позивачем усунуто не всі недоліки позовної заяви, тому матеріали підлягають поверненню на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача Мандрики Владислава Володимировича про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з 25.12.2023.
Позовну заяву разом з доданими документами повернути особі, що її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко