про зміну чи встановлення способу і порядку
виконання судового рішення
16 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа №600/2721/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення при перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 ХЖ17448 станом на 05.03.2019 року відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 із 80 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ХЖ 17448 станом на 05.03.2019 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 908 грн згідно квитанції №17 від 09.06.2021 року.
Вказане рішення набрало законної сили 26.10.2021 р.
27.01.2026 р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №600/2721/21-а із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ХЖ 17448 станом на 05.03.2019 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 р. по день проведення перерахунку, в сумі 53498,54 гривень.
Ухвалою суду від 29.01.2026 р. призначено заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №600/2721/21-а до судового розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 12.02.2026 р.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що на виконання рішення суду у даній справі було проведено відповідний перерахунок пенсії позивача з урахуванням покладених судом зобов'язань. Стосовно виплати позивачу перерахованої пенсії представник відповідача вказав, що фактичну виплату перерахованих сум пенсії позивача відкладено у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №821, і поряд з наведеними обставинами виплата заборгованості з нарахованих сум пенсії можлива виключно у разі наявності у бюджеті Пенсійного фонду України коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Крім цього представник відповідача звернув увагу на те, що заявник фактично просить суд змінити рішення по суті, що суперечить вимогам законодавства.
12.02.2026 р. судове засідання не відбулось у зв'язку із проходженням головуючим суддею тижневої підготовки суддів. Розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі призначено на 16.02.2026 р.
У судове засідання 16.02.2026 р. сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Від сторін надійшли заяви про розгляд питання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливим розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до наданих суду доказів встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 23.09.2021 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Розмір нарахованої суми боргу по виплаті пенсії за період з 01.04.2019 р. по 30.11.2011 р. становить 53685,89 грн, яку включено до Реєстру судових рішень.
Додатково Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у листі від 12.11.2025 р. повідомило представника позивача про те, що у жовтні 2025 року позивачу було виплачено відкладену заборгованість відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №821 у сумі 187,35 грн.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас з 19 грудня 2024 року на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) положення ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України були доповнені абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Отже, Законом №4094-ІХ встановлено самостійну та достатню підставу для зміни способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі (яке стосується, зокрема, перерахунку пенсійних виплат) після спливу двомісячного строку його невиконання. Тобто, у справах, які стосуються, зокрема, призначення та/або перерахунку пенсій, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни “зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на “стягнення коштів із державного органу боржника».
Згідно із п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
У даному випадку, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу і порядку виконання судового рішення.
Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
В контексті наведеного суд зауважує, що статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Виходячи з мети внесених змін до ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.10.2025 р. у справі №380/7706/22, яку суд враховує у спірних правовідносинах відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як було встановлено судом та підтверджується відповідними доказами, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р., пенсійним органом проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. по 30.11.2011 р., внаслідок чого здійснено розрахунок боргу по виплаті пенсії за вказаний період в сумі 53685,89 грн, яку включено до Реєстру судових рішень. Таким чином, донараховану суму пенсії фактично позивачу не було виплачено, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.
З огляду на встановлені судом обставини, які полягають у невиконанні пенсійним органом протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення суду, яке стосується перерахунку пенсійних виплат, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, яка діє з 19 грудня 2024 року), суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача суми перерахованої пенсії, нарахованої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. за період з 01.04.2019 по 30.11.2011 у розмірі в сумі 53498,54 гривень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
1. Заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №600/2721/21-а задовольнити.
2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. в адміністративній справі №600/2721/21-а із: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 ХЖ 17448 станом на 05.03.2019 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 суми перерахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2011 у розмірі в сумі 53498,54 гривень.».
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна