16 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3395/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву, про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 10.04.2023 року за п.п "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 , про звільнення з військової служби за п.п "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Разом з тим, представник позивача звернувся в суд із заявою, в якій просив: зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 особисто протягом десяти календарних днів подати звіт про виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №600/3395/23-а за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заяви зазначається про те, що станом на день звернення із даною заявою рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №600/3395/23-а за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишається невиконаним, що свідчить про тривале та безпідставне ухилення військової частини НОМЕР_1 від виконання покладених на неї обов'язків. З огляду на наведене позивач, вважає, що єдиним реальним, ефективним і доступним засобом захисту порушеного права позивача залишається звернення до суду із заявою про зобов'язання військової частини подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду заяву, про встановлення судового контролю в адміністративній справі призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану позивачем заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 та 382-1 КАС України.
За приписами частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вимогами ст. 382-1 КАС України встановлено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі, а так само і після прийняття рішення.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення, і такі наслідки застосовуються судом в залежності від обставин справи.
Разом з тим, вказаними нормами КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.
Аналіз норм статті 382 та 382-1 КАС України дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог, а так само і після, попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Чинне процесуальне законодавство не передбачає обов'язку встановлювати судовий контроль, або ж підстави за яких встановлюється такий контроль.
Аналіз встановлених обставин справи свідчить про відсутність виключної необхідності в спірних правовідносинах застосовувати судовий контроль, оскільки від зворотного - не застосування такого контролю не може призвести до потенційно негативних наслідків.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили у порядку передбаченому КАС України.
Суд також звертає увагу заявника на те, що будь-яке рішення суду в разі набрання законної сили виконується в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі слід відмовити повністю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача Мельничука Максима Олеговича, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №600/3395/23а - відмовити повністю.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Боднарюк